Саміт ЄС: санкції проти Росії подовжили, але не посилили

18-й пакет санкцій щодо Росії на саміті Європейського Союзу в четвер, 27 червня, не затвердили, але на це в Брюсселі всерйоз і не розраховували: Словаччина, а за компанію з нею й Угорщина вже за кілька днів до саміту відмовилися підтримувати пакет, поки з ними не обговорять план відмови Євросоюзу від російських енергоносіїв RePowerEU. Тож метою лідерів ЄС та його держав-членів було відшукати рішення для виходу з глухого кута. Як кажуть чиновники і політики в Брюсселі, ці дві країни принципово не мають нічого проти змісту 18-го санкційного пакета. Але оскільки їх сильно турбує RePowerEU, який вони не можуть заблокувати через те, що це торговий, а не зовнішньополітичний захід, то вони "взяли в заручники" нові санкції.

На думку одного з дипломатичних джерел DW, поки що в Євросоюзі не особливо наблизилися до мети в пошуку рішення для Словаччини. "Найближчим часом ми маємо отримати узгоджений пакет", - запевнила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) на підсумковій пресконференції. Вона знову наголосила, що новий пакет обмежувальних заходів спрямований на те, щоб змусити Росію розпочати серйозні переговори, починаючи з реального припинення вогню в Україні. Багато політиків ЄС справді називають цей пакет дуже жорстким, якщо не найжорсткішим порівняно з попередніми сімнадцятьма.

Читайте також: Зеленський закликав ЄС до сильних санкцій щодо РФ

Продовження санкцій вдалося

Проте Єврораді вдалося домовитися про продовження дії всіх інших санкцій проти РФ ще на шість місяців. Таким чином термін їхньої дії закінчиться не наприкінці липня 2025-го, а в січні 2026 року. Цей процес пройшов безболісно порівняно з останніми півріччями, коли Угорщина погрожувала накласти вето на продовження дії санкцій, що означало б, серед іншого, розморожування російських активів на сотні мільярдів євро. На думку іншого дипломатичного джерела DW, цього разу прем'єр-міністр Віктор Орбан не погрожував блокуванням продовження санкцій, оскільки президент США Дональд Трамп наполягає, щоб Європа продовжувала тиснути на Росію, тоді як сам він намагається досягти дипломатичного прориву в досягненні припинення вогню в Україні.

Водночас низка дипломатів ЄС висловили сподівання, що Єврокомісія виснувала з попередніх погроз і працює над тим, щоб у майбутньому зробити продовження санкцій "куленепробивним" процесом, аби ніхто більше не міг застосовувати вето як інструмент шантажу.

Орбан проти України

Висновки Євроради щодо України вже традиційно ухвалені 26 країнами Євросоюзу: Угорщина до них не приєдналася, оскільки дотримується принципово іншої позиції. "Орбан відкрито налаштований проти України, - сказав журналістам прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер. - Він говорить про це чітко і ясно. Його виступи тривають секунди, а не хвилини. Але зрештою він не зупиняє Європу". За словами бельгійського прем'єра, Орбан самоусувається і не порушує консенсус, що робить ситуацію неоднозначною.

Отже, 26 країн ЄС домовилися продовжувати підтримку України в усіх напрямках. "Відповідно до підходу "мир через силу", який вимагає, щоб Україна посідала максимально сильну позицію, а її власний потужний військовий і оборонний потенціал був найважливішим компонентом, Євросоюз продовжуватиме надавати, в координації з партнерами і союзниками-однодумцями, всебічну політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову і дипломатичну підтримку Україні та її народові", - сказано у висновках саміту.

 

Безпека Європи взаємопов'язана з безпекою України, підкреслив голова Євроради Антоніу Кошта. "Саме тому ми продовжуємо домагатися справедливого і міцного миру, одночасно прокладаючи шлях до членства в Європейському Союзі. У цьому відношенні наша мета залишається твердою і незмінною", - вказав він.

Відкриття першого блоку переговорів про вступ до ЄС із Києвом продовжує блокувати Угорщина. Перед засіданням Євроради її прем'єр-міністр Віктор Орбан повідомив журналістам, що для нього "проблема - у війні". "Якщо ми інтегруємо Україну в ЄС, то інтегруємо й війну. А ми не хотіли б бути в одному співтоваристві з країною, яка перебуває у стані війни і становить для нас безпосередню небезпеку. Якщо член Євросоюзу перебуває у стані війни, то Євросоюз перебуває у стані війни, і нам це не подобається", - заявив він.

Раніше Орбан посилався на те, що населення його країни, згідно з урядовими опитуваннями, виступає проти прийому України до ЄС, а до цього Будапешт звинувачував Київ у недотриманні прав угорської етнічної меншини в країні.

Читайте також: Європейська Рада: Допомога Україні буде продовжена

Дехто хоче бачити Україну в ЄС за 5 років

Решта 26 країн ЄС на саміті підтримали відкриття з Україною першого блоку переговорів про вступ, а президент Литви Гітанас Науседа запропонував призначити терміном приймання України до Євросоюзу 1 січня 2030 року. "Оцінка Єврокомісії однозначна: незважаючи на неймовірно складні обставини, український уряд проводить реформи вражаючими темпами. Тому зараз саме час активізувати нашу роботу і просуватися шляхом до вступу в ЄС", - заявив Кошта на пресконференції.

Ірландський прем'єр-міністр Міхол Мартін вважає, що нові кроки в цьому напрямку сприятимуть стабілізації в Україні. "Дуже важливо, щоб вступ розпочався. Я думаю, що це забезпечить певну геополітичну стабільність у регіоні та стане частиною ширшого врегулювання конфлікту", - сказав він журналістам перед засіданням.

А новий президент Румунії Нікушор Дан, для якого це була перша зустріч Європейської ради, перед її початком заявив, що основний блок переговорів щодо вступу до Євросоюзу з Молдовою можуть відкрити вже 4 липня - на першому саміті ЄС-Молдова в Кишиневі.

Однак у висновках Євроради про це не йдеться, до того ж багато дипломатів висловлювалися проти поділу Молдови та України на шляху до членства: вони подали заявки на надання статусу кандидата з різницею в кілька днів у березні 2022 року і досі їхня євроінтеграція йшла синхронно. При цьому до вступу Молдови до ЄС Угорщина ставиться позитивно, тобто офіційно початку переговорів із нею нічого не заважає. "Румунія наполягає, але достатньої підтримки цьому, схоже, немає", - сказав DW один із європейських дипломатів.