Розслідування вбивства Андрія Парубія: що треба знати

"Це моя помста особисто українській владі", - заявив 2 вересня Михайло С., якого затримали напередодні на Хмельниччині за підозрою у вбивстві 54-річного ексспікера Верховної Ради, народного депутата Андрія Парубія.

DW зібрала найголовніше, що відомо про резонансне убивство.

Що сказав підозрюваний у залі суду

Свій короткий коментар затриманий чоловік дав пресі прямо з зали суду. Питання "Чому?" він залишив без відповіді. Заперечення про те, що Парубій перебував не при владі, а в опозиції,  підозрюваний також лишив без пояснень.

"Все, що я хочу, щоби зараз скоріше зробили вирок. Так, я визнаю, я його вбив. І хочу проситися, щоб мене обміняли на військовополонених, щоб я міг поїхати і знайти тіло свого сина", - заявив підозрюваний. При цьому він заперечує, що співпрацював зі спецслужбами РФ.

На питання, чому його ціллю став саме Парубій, він відповів: "Тому що він був поруч. Якщо був би Пєтя, значить був би Пєтя (ймовірно, мається на увазі експрезидент України Петро Порошенко. - Ред.), якби я жив у Вінниці".

Чоловіка відправили до львівського СІЗО на 60 діб без права внесення застави. Він не заперечував проти цього рішення.

Ретельно підготовлене вбивство

Про затримання підозрюваного прозвітували зранку 1 вересня поліція та Служба безпеки України (СБУ). За даними слідства, вбивство Парубія ретельно готували заздалегідь: виконавець вивчав графік пересувань народного депутата і прокладав маршрут. Близько опівдня 30 серпня у Франківському районі Львова, неподалік від місця проживання Парубія, чоловік в одязі кур'єра впритул розстріляв політика. "Вісім пострілів. Холоднокровна жорстокість. Навіть переконався, що жертва померла", - наголосили в Нацполіції.  Згодом виконавець перевдягнувся, позбувся зброї і втік переховуватися на Хмельниччину.

Правоохоронці кажуть, що вже за 24 години від часу нападу їм вдалося вийти на прямий слід виконавця. Дії підозрюваного кваліфікували за двома статтями  українського Кримінального кодексу - умисне вбивство та незаконне поводження зі зброєю. Для підозрюваного проситимуть тримання під вартою без застави - найближчим часом клопотання подадуть до суду. Наразі правоохоронцям невідомо про спільників стрілка, але такої версії не відкидають.

Начальник кримінальної поліції Андрій Нєбитов на брифінгу розповів, що 52-річний підозрюваний проживав у Львові, постійної роботи не мав і не працював кур'єром служби доставки. "Він мав певні обставини, за яких він вчинив це вбивство. Ми не хочем давати деталі, чому, який мотив був", - додав він. Низка українських ЗМІ, зокрема "5 канал", з посиланням на джерела у правоохоронних органах повідомляли, що російські спецслужби нібито протягом року шантажували підозрюваного інформацією про те, де знаходиться тіло його сина, який вважається зниклим безвісти на війні. Перед засіданням суду підозрюваний заявив журналістам, що це, мовляв, неправда і шантажу не було. Хоч і не заперечив, що шукає тіло свого сина.

Читайте також: Вбивство Парубія: затриманому повідомили про підозру

Не перший замах на політика і прохання про держохорону

Колега по фракції Парубія, народний депутат від "Європейської солідарності" Володимир Ар'єв у день вбивства заявив в ефірі телеканалу "Київ 24", що пів року тому Парубій нібито звертався із заявою про надання йому держохорони, але отримав відмову. "Були до цього повідомлення про те, що щодо кількох державних політичних діячів є загрози", - заявив він.

При цьому однопартієць загиблого Михайло Бондар сказав у коментарі "Суспільному", що останнім часом не було відомо про погрози Парубію. "Не було такого, щоби Андрій говорив, що йому хтось погрожує. Ми бачилися буквально тиждень тому, коли був сесійний тиждень у ВР", - розповів Бондар.

Ще один нардеп із фракції "ЄС" Микола Величкович нагадав, що перший замах на вбивство українського політика стався ще у 2014 році. "Вперше в 2014 році Андрій потрапив у перший список на ліквідацію за його діяльність як секретаря РНБО і перед тим за те, що він робив на Майдані. Про це вже можна говорити…  Спецслужби про це знають. І в 2022 році, коли (спікер ВР Руслан. - Ред.) Стефанчук оголошував про те, що троє депутатів потрапили в розстрільний список до росіян, одним з тих трьох був Андрій Парубій", - розказав Величкович. 

У 2014 році Парубію кинули гранату під ноги у столиці біля входу в готель "Київ". Політик тоді не постраждав, бо граната закотилася під авто. Слідство встановило, що замовником замаху був екскомандувач Внутрішніх військ МВС Станіслав Шалюк, який на той час уже переховувався в Росії.

Після таких заяв нардепів одразу з'явилася реакція Управління державної охорони України. В УДО пояснили, що Парубій вже не входив до переліку осіб, яким законодавчо надається охорона. При цьому не було спростовано факту звернення. 

Колеги Парубія: Це помста за його позицію

Офіційно влада не робила інших заяв, окрім слів про присутність "російського сліду". На запитання журналістів, чи є зв'язок з убивством мовознавиці Ірини Фаріон рік тому у Львові, в СБУ відповіли негативно."У нас відсутні будь-які дані, які б пов'язували ці два злочини", - заявляв 30 серпня керівник СБУ у Львівській області Вадим Онищенко.

Водночас низка колег Парубія переконані, що замовників вбивства варто шукати в Росії. "Це російська помста за його позицію, в мене тут навіть нема жодних сумнівів. Він був дуже активним в комітеті з питань оборони і дуже активно там працював", - прокоментував однопартієць Парубія Микола Княжицький у своєму Facebook.

Ексдепутатка, журналістка й військова Тетяна Чорновол вважає вбивство політика справою рук спецслужб РФ. "Андрій Парубій вбитий на замовлення ворога. (...) Вбитий як символ українського державного збройного опору агресії Росії", - написала вона у Facebook.

"Всі обставини цього жахливого вбивства мають бути з'ясовані", - прокоментував президент України Володимир Зеленський. Розкриття злочину, як повідомляється, перебуває на його особистому контролі.

Комендант Майдану, борець проти російського впливу: ким був Андрій Парубій

"Це символ не просто Революції гідності, Майдану. Це людина, яка у Верховній Раді асоціюється із найкрутішими для укріплення ідентичності речами. Це і закон про декомунізацію, і про захист української мови як державної мови, і протидія п'ятій колоні, і боротьба з московським патріархатом", - так згадує Парубія громадська діячка, ексдепутатка Ганна Гопко.

"Для нього політика ніколи не була про посади чи рейтинги. Для нього політика була боротьбою за Україну", - прокоментували у фракції "Європейська солідарність", до якої входив убитий нардеп.

Андрій Парубій народився 1971 року на Львівщині, був народним депутатом 6-9 парламентських скликань. У різний час входив до партій Віктора Ющенка, Юлії Тимошенко та Арсенія Яценюка. Був активним учасником двох революцій. У 2013-2014 роках був  комендантом громадського руху "Самооборона Майдану"  у Києві. Після перемоги  Революції гідності  і втечі Віктора Януковича з України Парубія призначили секретарем  РНБО. Його перебування на посаді припало на анексію Росією Криму та початок збройного протистояння на Сході України. У серпні 2014 року Парубій подав у відставку. Він гостро критикував "мінські угоди"та, за його ж словами, не поділяв поглядів Петра Порошенка щодо мирного врегулювання на Донбасі.

З 2016 року і до перемоги команди Володимира Зеленського у 2019-му Парубій обіймав посаду спікера Верховної Ради. У нинішньому скликанні парламенту він входив до фракції партії "Європейська солідарність" та був членом Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році Парубій долучився до територіальної оборони. "Треба вести переговори, але не виходити на їхні позиції. Це сьогодні шанс української армії і народу знищити цю імперію, бо якщо вона сьогодні не сконає, то буде надалі залишатися загрозою для нас, наших дітей", - наголошував Парубій у 2022 році.

Читайте також: Останній Майдан Андрія Парубія: у Києві попрощалися з вбитим політиком