Розмова Трампа й Путіна: як відреагувала Україна

Останні заяви та дії адміністрації президента США Дональда Трампа щодо війни РФ проти України сколихнули інформаційний простір. Так, 12 лютого Трамп провів телефонну розмову з Путіним, зокрема про початок переговорів про припинення війни. Це кардинально змінює попередню позицію США, адже після повномасштабного вторгнення між лідерами США та РФ не було прямого спілкування. Ба більше, Трамп заявив, що розраховує зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним у Саудівській Аравії для мирних переговорів щодо України. Однак про участь самої України в цих перемовинах Трамп нічого не згадав.

Президент США також готовий відступити від ідеї членства України в НАТО на "мирних переговорах" з Росією, і повторив риторику міністра оборони США Піта Гегсета щодо "малоймовірності" повернення України до кордонів 1991 року. Що ці заяви означають для України і чого очікувати тепер від мирних переговорів - DW поговорила з українськими експертами.

Заяви влади і опозиції

Президент України Володимир Зеленський уже заявив, що Київ не зможе прийняти "жодних угод без" України. "Сьогодні важливо, щоб усе не пішло за планом Путіна, в якому він прагне зробити все, щоб його переговори були двосторонніми (зі США. - Ред.)", - сказав Зеленський, закликавши Європу сісти за стіл переговорів щодо закінчення війни.

Водночас український президент не сприйняв розмову з Трампом після його телефонного дзвінка до Путіна як розставлення пріоритетів американського лідера. "Я не сприймаю цей телефонний дзвінок як пріоритет, що спочатку він говорив з Росією. Хоча дійсно це не дуже приємно у будь-якому випадку”, - зізнався він.

Нардепка Ірина Геращенко з "Європейської солідарності" також прокоментувала останні заяви Трампа, водночас дорікнула Зеленському. "Дуже хотілося б, щоб президент (України. - Ред.) у такий важкий для України час брав приклад з європейських партнерів, які виступили зі спільною заявою і вимагають участі Європи у майбутніх переговорах", - написала вона. При цьому Геращенко висловила занепокоєння через те, що "зараз ми є свідками порушення фундаментального принципу нічого про Україну без України". 

Є ризики, але не "все пропало" для України

Телефонна розмова Трампа з Путіним ознаменувала посилення динаміки переговорного процесу, але "зливу" України, як про це почали говорити деякі політики та ЗМІ, немає, вважають співрозмовники DW. "Я не бачу великих проблем через цю розмову, і не поділяю думку, що США почали переговори з Росією без України. Якщо б це було так, то Трамп не розмовляв би з Зеленським відразу після Путіна. А те, що він проінформував Зеленського про подальші кроки означає, що Україна буде в грі. І сам Трамп на брифінгу підтвердив, що без України не буде переговорів", - каже у розмові з DW директор центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Водночас, за словами політолога, є великий ризик, того, що Трамп в першу чергу домовлятиметься з Росією. "Путін намагатиметься, зокрема, і на зустрічі в Саудівській Аравії дотиснути Трампа щодо ключових позицій, а далі вже змусити США дотиснути Зеленського. Але поки позиція США - Україна має бути в переговорах. Тому зарано робити апокаліптичні висновки. В Європі я бачу думку - "все пропало". Це не зовсім так, ще зарано робити такі висновки", - зауважує Фесенко.

На ризики того, що Путін буде намагатися обмежити суверенітет України в переговорах з Трампом також вказує DW ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін. Але, за його словами, телефонна розмова з Путіним була необхідна Трампу, щоб створити контекст для переведення контактів між своєю адміністрацією і Кремлем з неофіційних в офіційні. "Для цього була їхня розмова. І для цього, я так розумію, були погоджені повідомлення для ЗМІ", - каже він. Люди Трампа, за його словами, розуміють, що на першому етапі потрібно уникнути емоційного перевантаження, і намагаються "побудувати спочатку лінію офіційного контакту".

Читайте також: ЗМІ Німеччини про розмову Трампа й Путіна: "А яка роль Києва?"

Гіпноз, або Трамп розкрив переговорні козирі

Значно важливішим були коментарі Трампа після розмови з Путіним, наголосив у розмові з DW співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпек Центру Разумкова Олексій Мельник. "Таке враження, що Трамп потрапив під гіпноз Путіна. Як можна було до початку будь-яких переговорів просто "здати всі козирі", які мають бути обов'язково в переговорних позиціях? Я маю на увазі позицію щодо вступу України в НАТО, питання повернення територій", - дивується експерт.

На думку Мельника, Трамп мав би нагадати про базові принципи міжнародних відносин, про статут Організації Об'єднаних Націй. "Натомість Трамп без будь-якого торгу "здав ті карти", які він мав поступово викладати на стіл. Це насторожує. Питання на які ще поступки готовий піти Трамп. Якщо він готовий відмовитись від відстоювання права України на територіальну цілісність, права України на незалежну зовнішню політику. То, що він може Путіну запропонувати?", - зазначає аналітик. При тому, що Путін публічно не заявляв про готовність до якихось компромісів, зауважує експерт. "Остання публічна декларація Путіна була в червні минулого року, тоді він повторив ультиматум до України", - нагадує Мельник.

Читайте також: Пісторіус: Трамп пішов на поступки Путіну ще до початку переговорів

Помилку США зробили ще наприкінці 2024 року, вважає Фесенко. "Саме тоді представники команди Трампа, ще до його інавгурації, говорили про потенційні поступки Путіну", - каже він.

Водночас Клімкін переконаний, що Трамп не "здав карти", а створив контекст і умови для того, щоб почати офіційні переговори. "А як вони будуть відбуватися? Хто буде брати в них участь? Будуть використовуватись там підняття ставок, чи зниження ставок, батіг чи пряник? На сьогодні сказати ніхто не може, оскільки це залежить від дуже багатьох чинників, які насправді відомі тільки тим, хто веде переговори. Я би не займався спекуляціями стосовно того, що Трамп якісь позиції здав до початку переговорів", - наголошує він.

За словами ексміністра, якщо Трамп хоче добитися швидкої зупинки вогню і потім вести переговори, щоб добитися сталого рішення, це одна з можливих тактик. "Це не є стратегія. Стратегія - це розуміння, куди ви прийдете. А поки Трамп створює можливість просто іти. Трампівська тактика, звичайно, багатьом не подобається", - зауважує Клімкін.

"Потрібно зосередитись на стратегії"

Опитані DW експерти зауважують, що у цій ситуації Європа повинна показувати суб'єктність і вийти з консолідованою позицією. "Окремі європейські країни зараз демонструють те, що позиція адміністрації Трампа не є, м'яко кажучи, повністю прийнятною. Якщо буде спільна позиція з більшістю наших партнерів, тоді можна, звичайно, намагатися переконувати Трампа, і Путіну навряд чи вдасться отримати те, на що він розраховує", - вважає Мельник.

Про спільну позицію говорить і Клімкін, наголошуючи, що вона має бути проактивна. "Ми маємо не лише сидіти за столом переговорів, а й вийти з проактивною позицією на, в першу чергу, адміністрацію Трампа, і сказати, що можливо і що неможливо. І підкріпити цю проактивну позицію реальними діями і ресурсами. Це найкращий варіант", - зауважує він.

Україні, за словами ексглави МЗС, потрібно зважити плюси і мінуси кожного варіанту. "Як би нам не було боляче емоційно чи морально, ми маємо зважати також на те, що можемо чи не можемо досягти політично. Тобто ми зараз будемо дуже обурюватись шляхами і засобами, а ми маємо, як на мене, зосередитись на стратегії, на тому, що ми хочемо досягнути", - наголошує Клімкін. Ця стратегія, на його думку, полягає в тому, щоб уникнути обмеження українського суверенітету і уникнути обмеження шляху на Захід.

"Очевидно, Путін тиснутиме на визнання окупованих територій, якщо не юридично, то політично. Тиснутиме на обмеження нашого військового потенціалу, на неможливість розміщення на нашій території західних компонентів зброї і військ, на обмеження нашого вибору щодо шляху на захід - до ЄС і НАТО, тиснути щодо зміни конституційного ладу - російська мова, федералізація", - зазначає ексміністр закордонних справ України Клімкін.