Робота у ФРН: як підприємства спокушають працівників житлом

Водії автобусів, інженери-електрики, монтажники фотоелектричних систем, ІТ-фахівці - у Мюнхенському комунальному підприємстві (Stadtwerke München) відкритими зараз залишаються майже 200 вакансій. Муніципальне підприємство, яке відповідає за енерго- та водопостачання, а також і громадський транспорт, є одним із найбільших роботодавців у столиці Баварії.

"У Мюнхені вже довго ми не можемо набрати достатньо кваліфікованого персоналу, - пояснює ситуацію Бернгард Бек (Bernhard Boeck) з Мюнхенського комунального підприємства. - Тепер ми регулярно беремо участь у заходах із набору персоналу в Сараєво, Тирані та Малазі". Але на співбесідах, за його словами, мова заходить не тільки про саму роботу. "Майже в кожному зверненні нас запитують про квартиру", - каже Бек.

Імовірність знайти недороге житло в Мюнхені можна порівняти з виграшем у лотерею. Ще складнішими такі пошуки стають для іноземців.

Нестача житла ускладнює підбір кваліфікованих працівників

В опитуванні, проведеному аудиторською фірмою PwC, чотири з п'яти компаній у Німеччині стверджують, що напружена ситуація на ринку житла ще більше ускладнює підбір і утримання кваліфікованих працівників. Особливо це стосується галузей, у яких не найвища заробітна плата, таких як охорона здоров'я, громадське харчування, ремісничі роботи та торгівля.

Кожен третій, хто працює у великих містах та мегаполісах каже, що задумувався про переїзд та зміну роботи через високі ціни на оренду житла. За даними Ради економічних експертів, яка консультує уряд Німеччини, дефіцит житла вже має "негативний вплив на загальний економічний розвиток", таким чином перешкоджаючи зростанню економіки Німеччини. Люди часто більше не можуть переїхати туди, де пропонуються хороші вакансії.

Читайте також: Нерухомість у Німеччини: ціни перестали падати, попит почав зростати

"На все готове" - велика перевага у працевлаштуванні

У середньому ціна за квадратний метр у мюнхенській новобудові становить 25 євро. "Наші працівники в основному належать до середньої та нижчої груп заробітної плати, вони не можуть цього сплачувати", - каже представник комунального підприємства Бек. Тому муніципальна компанія створила власний підрозділ нерухомості. Бек його очолює. Вже побудовано або придбано 1500 одиниць житла, а до 2030 року планується збільшити цю кількість удвічі до 3000. "Якщо можна повідомити претендентові на заміщення вакансії, що трудовий договір включає договір оренди житла, то це вагома перевага".

Рівень орендної плати узгоджується з адміністративною радою і залежить від рівня доходів. ІТ-спеціалісти платять більше, ніж технічні працівники. Орендна плата в середньому становить дванадцять євро за квадратний метр. "Нам не потрібно від квартир отримувати прибуток, а працювати маємо так, щоби покривалися загальні витрати", - пояснює цю концепцію Бек. Це нелегко, враховуючи величезне зростання вартості будівництва житла. "Ми намагаємося будувати та ремонтувати якомога рентабельніше та багато працюємо зі збірними компонентами".

Заводське житло - концепція, популярна ще з XIX століття

Забезпечення співробітників житлом - давня традиція в Німеччині. Поштовхом стала індустріалізація середини XIX століття. Щоб задовольнити попит на працівників, що постійно зростав, і прив'язати їх до компанії на довгострокову перспективу, сталеве підприємство Krupp побудувало тисячі квартир і будинків. Інші наслідували цей приклад: галузь видобутку вугілля, пошта чи залізниця. Так були створені великі поселення, які не лише пропонували доступне житло, але й сприяли сильному почуттю згуртованості серед робітників.

Але наприкінці XX століття, коли дефіциту житла не відчувалося, а робочої сили було достатньо, більшість цієї відомчої нерухомості було розпродано.

Читайте також: Знайти соціальне житло в Німеччині - як виграти в лотерею

Питання житла стає головним викликом

Тим часом ситуація змінилася кардинально. "Питання житла стало одним із головних для Німеччини як місця для ведення бізнесу", - твердить державний секретар Федерального міністерства будівництва Рольф Безінґер (Rolf Bösinger). Десять років тому іноземні компанії, які хотіли почати бізнес-діяльність у Німеччині, насамперед запитували про наявність місць у дитячих садках і школах. "Тепер перше питання: де квартири для наших працівників?"

Будувати 400 тисяч нових будинків на рік - такою була мета, з якою СДПН, Зелені та ВДП розпочали урядувати в 2021 році. Але різке зростання витрат на енергію та матеріали та висока інфляція призвели до того, що вартість будівництва значно зросла. У 2022 році по всій Німеччині було збудовано лише 295 300 нових одиниць житла, а у 2023 році їх було на 900 менше. За даними галузі нерухомості, зараз в країні дефіцит становить 800 тисяч квартир.

Економіка під тиском

Забезпечення житлом є "завданням на майбутнє" для компаній, каже Безінґер. Йому доводиться оборонятися від закидів у тому, що таким чином держава хоче перекласти свої проблеми у галузі будівництва житла на плечі приватного сектора. Поки ж розширено державну допомогу, існують податкові пільги, програми підтримки з фінансовими грантами та вигідними позиками.

У дослідницькому проєкті Німецький інститут економіки (IW) виявив, що п'ять відсотків компаній зараз підтримують своїх працівників напряму, пропонуючи готове для заселення житло. Сюди також входить оренда квартир на комерційному ринку та здача їх у суборенду працівникам. Ще одинадцять відсотків компаній пропонують непрямі заходи, такі як обмін житлом або субсидії на оренду.

Житло як частина бізнес-моделі

Асоціація промислових і торгово-промислових палат виявила, що зростає і потреба у консультаціях з приводу житла. Забезпечення житлом є фактором витрат, який необхідно враховувати в бізнес-моделі. Чи можливо отримати достатній прибуток, незважаючи на збільшення витрат? Це також залежить від відповідної економічної потужності кожної окремої компанії.

Є також правові та соціальні питання. Що відбувається, коли співробітники звільняються або виходять на пенсію? Чи тоді вони втрачають своє право на таке житло та повинні звільнити квартиру, чи можливі домовленості, за яких вони можуть залишатися, сплачуючи ринкову орендну плату? Звичайний закон про оренду з його суворим захистом від однобічного розірвання контракту на таке "корпоративне" житло поширюється лише обмеженою мірою. Натомість застосовуються положення, які були узгоджені в договорі під час заселення.

Читайте також: Зарплати в Німеччині 2025: хто заробляє найбільше?

Як побороти дефіцит житла?

Серед політиків тим часом зростає занепокоєння, що ситуація на ринку нерухомості може стати ще напруженішою, якщо підприємства купуватимуть або орендуватимуть більше квартир із вже наявних фондів замість того, щоб будувати нове житло. Пропозиція може стати ще більш обмеженою. Соціальна заздрість тоді неминуча, особливо враховуючи той факт, що у кожній другій компанії це стимул для залучення кваліфікованих працівників з-за кордону.

Тому Об'єднання профспілок Німеччини вимагає, щоб підприємства були зобов'язані будувати для своїх працівників саме нове житло. Бернгард Бек з міського комунального підприємства Мюнхена каже, що виконати цю вимогу важко. "Все впирається в гроші, держава має надавати більше адресної підтримки". Бек вважає, що земельна влада та муніципалітети також несуть відповідальність. Якби вони виділяли ділянки землі під забудову зі своїх фондів, це вже стало б великою підмогою.