Як у Львові пройшла зустріч глав МЗС країн ЄС: репортаж
9 травня 2025 р.
Неформальний саміт, що у п'ятницю, 9 травня, зібрав у Львові очільників міністерств європейських країн можна було б назвати символічним в квадраті. З одного боку, на цю дату припадав День Європи - 75 річниця підписання декларації Шумана, що стала основою створення Євросоюзу. З іншого - День Перемоги у Другій світовій війні, який в Україні офіційно не святкують з 2016 року, а в РФ вкотре відзначили агресивним парадом. Втім, окрім очевидної дихотомії, зустріч принесла і чимало практичних рішень. Детальніше - в репортажі DW.
Ракети: збиті і ще не збудовані
МЗС України до останнього тримало над самітом завісу втаємниченості - такі заходи безпеки загалом характерні для високих зустрічей від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Іноземні делегації, які прибули до Львова рано вранці 9 травня, спочатку відвідали Поле почесних поховань Личаківського цвинтаря, де покояться загиблі на війні українські військові, та центр протезування Superhumans. Глав МЗС супроводжував прем'єр-міністр України Денис Шмигаль і мер Львова Андрій Садовий. В історичній будівлі міськради на площі Ринок він і приймав зустріч міністрів. "Ця подія підкреслює стратегічну роль Львова як платформи для ключових міжнародних рішень і символічних жестів підтримки України", - зазначив міський голова.
На площі Ринок на честь гостей підняли прапор ЄС, а у внутрішньому дворику ратуші облаштували специфічну виставку - показали уламки збитих російських ракет, безпілотників і тому подібної техніки. На стендах окремо зазначалось: в більшості використані радіодеталі, чіпи та інші комплектуючі західного виробництва. А це означає, що існуючі санкції щодо російської військової машини - недостатні.
Трохи осторонь стояли нові українські розробки - переважно роботизовані комплекси. Зокрема, безпілотна вантажна платформа "Тарган", що її наприкінці минулого року прийняло на озброєння міністерство оборони. Як виявилось згодом, вироби українського ВПК іноземним міністрам організатори показували теж не просто так - по обіді очільниця європейської дипломатії Кая Каллас та глави МЗС Данії, Франції та Італії підписали заяву про наміри передати на потреби оборони України один мільярд євро прибутків від заморожених російських активів. Причому піти ці гроші мають на закупівлю озброєнь саме у вітчизняних виробників.
"Перемога над фашистською Німеччиною не є власністю Росії"
Після екскурсії виставкою міністри вишикувались в чергу з привітальними промовами. Проголошували їх чомусь по двоє одночасно, що спричинило галас та метушню серед журналістів та працівників протоколу.
"Я тут, аби висловити солідарність Польщі з Україною, а також передати (президенту РФ Володимиру. - Ред.) Путіну, що перемога над фашистською Німеччиною не є власністю самодержавної, клептократичної Росії, - наголошував очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський, - Путін проводить зараз парад перемоги і бачить себе переможцем в цій війні, а ми маємо зробити все, щоб перемогла Україна".
"Європейці протестували 10 років тому на Майдані. Саме тому Росія вирішила розпочати колоніальну війну проти України. Саме тому так багато європейських країн представлені сьогодні тут, у Львові, тому що ми не підтримуємо колоніальну війну не лише в контексті України, але і для нас самих", - погодився із ним міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.
Новопризначений глава МЗС Німеччини Йоган Вадефуль (Johann Wadephul), який вперше прибув до Львова напередодні ввечері, утримався і від вступної промови, і від спілкування з журналістами. "Ми продовжимо робити те, що необхідно, і будемо робити це стільки, скільки буде потрібно, доки Росія зрозуміє, що ця війна має закінчитись, що режиму припинення вогню тепер потрібно послідовно дотримуватися", - заявив напередодні міністр німецькому телеканалу ARD.
Читайте також: Перший крок до "трибуналу для Путіна". Підсудним загрожує до 30 років
Як притягти Росію до відповідальності?
Попри урочисту церемонію підписання угоди щодо використання прибутків від заморожених російських активів, найбільшу увагу ЗМІ привертав інший документ, переговори щодо якого пройшли за зачиненими дверима. Йдеться про Меморандум про створення майбутнього Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України - першого в світовій історії.
І хоча технічні параметри майбутнього судового органу з'явились у ЗМІ ще напередодні, запитань до дипломатів вистачало. У першу чергу: яким чином притягнути до відповідальності чинне російське військово-політичне керівництво?
"Коли ця війна закінчиться, росіяни повинні будуть відповісти за те, що її розпочали, за злочин агресії та злочини проти людства. Для цього важливо виступити всім разом", - впевнено, але не надто конкретно відповідав міністр закордонних Великобританії Девід Леммі після того як з гордістю проанонсував "найбільший в історії" пакет санкцій щодо російського тіньового флоту.
"Кожен дюйм російської війни був задокументований, й немає місця безкарності", - заявила Кая Каллас, яка очікує на перші вироки російському - а можливо й білоруському - військово-політичному керівництву вже наступного року.
Читайте також: Україна зафіксувала 167 тисяч злочинів агресії та воєнних злочинів РФ
Втім, сам Спецтрибунал ще не створено. Як пояснив журналістам глава МЗС Люксембургу Ксав'є Беттель, його країна наступного тижня прийматиме засідання міністрів закордонних справ країн Ради Європи, на якому й буде ухвалене остаточне рішення.
Українське МЗС після цього зможе представити власні очікування від судового процесу. "Для нас найголовніше - зберегти принцип невідворотності покарання для всіх, зокрема для так званої трійки: я маю на увазі президента Росії, прем'єр-міністра Росії і міністра закордонних справ Росії. Усі вони - міжнародні воєнні злочинці", - наголошував міністр Андрій Сибіга. Голова ж українського уряду Денис Шмигаль висловив сподівання притягнути до відповідальності значно більше російських можновладців. Втім, зробити це поки що здається можливим лише заочно.
Дивіться також: