РФ втрачає вплив? Чому погіршилися відносини Москви та Баку
2 липня 2025 р.
Між Москвою і Баку назріває дипломатична криза, яка посилює і без того напружені останнім часом відносини між двома країнами. Приводом став інцидент у Єкатеринбурзі, де російські силовики провели обшуки та затримання представників азербайджанської діаспори за підозрою у причетності до вбивства та замахів у межах розслідування кримінальних справ минулих років. Двоє осіб загинули під час затримання. Спочатку Слідчий комітет РФ повідомив про смерть одного з них від "серцевої недостатності", згодом підтвердив і другу смерть, не уточнивши причину.
У Баку відреагували різко. МЗС Азербайджану висловило "рішучий протест" проти "неприйнятного насильства" з боку російських силовиків, зазначивши, що під час обшуків кілька людей отримали серйозні травми. Було скасовано культурні заходи, пов'язані з Росією, а в офісі інформаційного агентства "Sputnik Азербайджан", яке входить до російської медіагрупи "Росія сьогодні" (перебуває під санкціями України та ЄС. - Ред.), в Баку було затримано двох співробітників. Азербайджанські ЗМІ із посиланням на джерела у МВС країни стверджують, що затримані одночасно є співробітниками ФСБ Росії.
Кремль відреагував на це стримано. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Москва шкодує про рішення Баку, наголосивши, що ситуація в Єкатеринбурзі "не може бути приводом для подібної реакції". У МЗС РФ зазначили, що загиблі та затримані - хоч і етнічні азербайджанці, є громадянами Росії.
Причина - трагедія літака AZAL?
Серйозним поворотним моментом у відносинах між Баку та Москвою стала аварія літака азербайджанської авіакомпанії AZAL - у цьому сходяться опитані DW експерти. Пасажирський авіалайнер, на борту якого перебували 5 членів екіпажу та 62 пасажири, 25 грудня 2024 року був підбитий російською ракетою класу "земля-повітря" в районі Грозного, де на той момент працювала ППО, і розбився під час вимушеної посадки у казахстанського Актау. В результаті загинули 38 осіб.
На думку азербайджанського політолога та конфліктолога Аріфа Юнусова, сплеск емоцій та різка риторика у ЗМІ з боку обох країн зараз не випадкові - він переконаний, що інформаційна кампанія координується владою, а характер двосторонніх відносин багато в чому визначається особистими настроями лідерів. Для президента Азербайджану Ільхама Алієва трагедія з літаком набула особистого виміру, зазначає експерт: у момент події в небі над Росією перебував і президентський борт, який теоретично також міг стати ціллю ППО. Першим із вибаченнями виступив голова Чечні Рамзан Кадиров - і це, за словами Юнусова, викликало роздратування в Баку. "Алієв, не називаючи Кадирова на ім'я, різко зауважив, що не іншим треба дзвонити йому", - розповідає експерт. На думку Юнусова, якби Володимир Путін першим особисто зателефонував Алієву, публічної образи можна було б уникнути.
Аналогічної думки дотримується і експерт з питань Південного Кавказу Кирило Кривошеєв: "Путін приніс такі формальні вибачення за цю ситуацію Алієву, і було видно, що Алієв цим навряд чи задоволений". Він, однак, наголошує: нещодавні події в Єкатеринбурзі, де силовики затримали десятки представників азербайджанської діаспори, навряд чи були прямою ініціативою Кремля. У російських силовиків та націоналістів своя логіка, пояснює він: "Вони розглядають діаспори, у тому числі азербайджанську, як організовані злочинні групи. Це внутрішня тенденція, популярна серед частини російської еліти. Зовнішньополітичний контекст - скоріше супутній збиток".
За словами Кривошеєва, офіційний Баку, у свою чергу, використовує загострення ситуації для зміцнення власних позицій на міжнародній арені. "Алієву важливо виглядати суверенним лідером - здатним сказати "ні" і Росії, і Заходу. Зараз ми спостерігаємо демонстрацію саме цього курсу", - підсумовує експерт.
Яку роль відіграє війна за Карабах та Україна?
Незадовго до авіакатастрофи президент Азербайджану Ільхам Алієв дав інтерв'ю російському пропагандисту та голові "Росія сьогодні" Дмитру Кисельову. У розмові про "традиційні цінності" він наголосив, що Москва і Баку перебувають "в одному човні", нагадує Юнусов. 2024 року в Азербайджан приїжджав і президент РФ Володимир Путін, поклавши вінок на могилу попереднього керівника цієї країни Гейдара Алієва.
Незважаючи на те, що Азербайджан заявляв про підтримку територіальної цілісності України, він тривалий час зберігав обережність у відносинах із Кремлем. Ситуація змінилася після другої та третьої карабаських воєн. Азербайджан почав витісняти Росію з регіону, насамперед виступив проти розміщення російських миротворців, яких сприймав як привід для закріплення військової присутності, вважає Юнусов.
Баку перестав сприймати Москву як посередника та зовнішню силу, здатну диктувати правила в регіоні, каже азербайджанський політолог і депутат Расім Мусабеков. Він зазначає, що після цього Азербайджан почав рухатися у бік розвитку власної енергетичної та військової інфраструктури. Це, на думку Юнусова, посилило роздратування у Кремлі та спричинило різку зміну риторики російських ЗМІ на адресу Азербайджану. "Кремль втратив можливість грати на протиріччях між Азербайджаном та Вірменією", - вважає він.
Росія тепер намагається компенсувати втрату впливу в регіоні за рахунок тиску на азербайджанську діаспору всередині країни, а російські чиновники і політики дозволяють собі порівняння, які раніше робити не стали б, каже Кривошеєв. Зокрема він нагадав про скандал навколо слів помічника президента РФ Володимира Мединського в інтерв'ю Russia Today. Розмірковуючи про можливі сценарії закінчення війни в Україні, Мединський провів паралель із конфліктом у Нагірному Карабаху, назвавши його "спірним регіоном між Вірменією та Азербайджаном". За його словами, у разі припинення вогню без стійкого миру Україна може перетворитися на "величезний Карабах".
"У МЗС Азербайджану відповіли, що Карабах ніколи не був спірним, і нагадали, що Азербайджан не окупував територію сусідньої держави. Натяк прозорий", - каже Кривошеєв.
Президент України Володимир Зеленський у телефонній розмові зі своїм колегою Ільхамом Алієвим у вівторок, 1 липня, підтримав Азербайджан на тлі конфлікту з Росією.
Якими можуть бути наслідки конфлікту Москви та Баку?
Головний проєкт, який може постраждати від нинішнього конфлікту Москви та Баку - енергетична співпраця, вважає Юнусов. "Не варто забувати, що проти Росії діють санкції, і в деяких моментах Азербайджан фактично допомагав їх обходити. Навіть у Європарламенті була комісія, щоб вивчити, чий газ продають Європі - азербайджанський чи таки російський. Якщо відносини між Москвою та Баку зіпсуються остаточно - все це опиниться під загрозою", - пояснює він.
Під питанням опинилися інші двосторонні проекти, додає Мусабеков. Серед них - розвиток міжнародного транспортного коридору "Північ - Південь" через територію Азербайджану, а також проєкт синхронізації російських та іранських електромереж. За його словами, не виключено і складнощів з транзитом російського газу до Ірану.
Проте економічні інтереси залишаються важливими і для самого Азербайджану, зазначає політолог Кирило Кривошеєв. "Економіка Азербайджану воліла б триматися осторонь політики. Але поки у Баку є простір для маневру, у Москви - все менше важелів тиску", - резюмує він. Юнусов вважає, що Росія втрачає вплив на Південний Кавказ. На його думку, підписання мирного договору між Азербайджаном та Вірменією призведе до подальшого послаблення позицій Москви: "Росія залишиться без важелів впливу в регіоні. Це буде її геополітична поразка, в якій зміцнить свої позиції Туреччина".