Рада ЄС: сирени, бойовий прапор, санкції та зброя для Києва

У третю річницю повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого Євросоюз діяв одразу на кількох політичних фронтах. У Києві його лідери та глави кількох держав і урядів зібралися на саміт з українськими колегами, у Вашингтоні від імені європейців виступили француз Емманюель Макрон і британець Кіт Стармер, а в Брюсселі зібралися міністри закордонних справ країн ЄС під головуванням очільниці європейської дипломатії Каї Каллас, яка 25 лютого теж вирушить з офіційним візитом до США.

Повітряна тривога і бойовий прапор у Раді ЄС

Зустріч глав міністерств закордонних справ країн Євросоюзу розпочалася з хвилини мовчання в пам'ять про жертв російської агресії в Україні. Тишу символічно перервали звуки повітряної тривоги - ті самі, які щодня чують українці під час російських авіанальотів. Багато міністрів і сама Каллас одягнулися в кольори українського прапора, круглий стіл був прикрашений синьо-жовтими букетами, а за спиною у верховної представниці у закордонних справах був прапор, привезений з поля бою в Україні. 

Він належав одному з підрозділів 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського, яка відіграла вирішальну роль в обороні Миколаївської та Херсонської областей у 2022-2023 роках, розповіли DW в українській місії при Євросоюзі. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга приєднався до колег за допомогою відеозв'язку. 

Одними лише символічними жестами Рада ЄС із закордонних справ не обмежилася. Насамперед вона, як і очікувалося, ухвалила новий, 16-й пакет санкцій щодо Росії, до якого увійшли такі заходи, як ембарго на алюміній, розширення чорного списку нафтотанкерів російського "тіньового флоту" (тепер їх у ньому більше ніж 150, що експерти вважають ефективним кроком), заборона на перепродаж ігрових консолей, котрі, як вважають у ЄС, Росія використовує для управління безпілотниками. Паралельно триває робота над 17-м пакетом санкцій проти РФ, запевняють у Брюсселі. 

Багато країн ЄС готові посилити військову допомогу Україні

Водночас Каллас просуває велику ініціативу з розширення військової допомоги Україні, куди ввійшли б нові додаткові поставки артснарядів, посилення української ППО, а також навчання й оснащення цілих бригад ЗСУ. 

24 лютого міністри закордонних справ обговорили її пропозицію і, за словами верховної представниці, а також низки міністрів, виявили широку підтримку і готовність діяти. Водночас конкретні цифри, які раніше просочилися у ЗМІ, на зустрічі не обговорювали. У Брюсселі у зв'язку з цим пакетом називають різні суми - від 6 мільярдів євро до 30 мільярдів євро, причому наголошується, що це має бути нова допомога, а не просто сума колишніх зобов'язань.

Деталі нового пакета військової допомоги Києву продовжать обговорювати лідери країн Євросоюзу на спеціально скликаному саміті щодо України 6 березня. "Проблема в тому, що часу в нас немає", - сказала Кая Каллас на підсумковій пресконференції в Брюсселі, висловивши сподівання, що конкретне рішення буде ухвалено в призначений день.

У ЄС не проти, якщо Орбан знову утримається від голосування

Вона розраховує отримати політичне схвалення всіх членів ЄС, а після цього почати опрацьовувати технічні деталі пакета допомоги. На випадок потенційного вето Угорщини в Брюсселі сподіваються на "конструктивне утримання" Віктора Орбана, як у грудні 2023 року. Тоді Європейська рада ухвалила рішення про початок переговорів з Україною завдяки тому, що прем'єр-міністр Угорщини вийшов із зали і таким чином не наклав вето. Як говорили в кулуарах, "Орбан ненадовго відлучився в заздалегідь обумовленому і конструктивному порядку". 

Якщо ж номер цього разу не пройде і консенсусу не буде досягнуто, то країни готові створювати "коаліції охочих" і надавати допомогу Києву поза межами механізмів Євросоюзу, як це вже робиться в різних напрямках. Наприклад, коаліцію із закупівель артилерійських снарядів очолює Чехія, коаліцію ППО - Німеччина і Франція, а "крилату" щодо F-16 - Нідерланди й Данія. Таких коаліцій набагато більше - є ще коаліція дронів, танкова, коаліція з розмінування, морська та інші. 

Скандинавсько-балтійська вісімка: Потенціал Європи далеко не вичерпаний

Незвично вийшли до преси в Брюсселі країни Балтійського узбережжя - Латвія, Литва, Естонія, Данія і Швеція. Їхні міністри прийшли вп'ятьох і виступали від імені восьми північноєвропейських країн - Фінляндії, яка злегка запізнилася, а також Норвегії та Ісландії, що не входять до Євросоюзу.

Тим самим вони підкреслили, що скандинавсько-балтійська вісімка виступає на підтримку України єдиним блоком. Ба більше, їй вдалося посісти друге місце після США в рейтингу допомоги українцям. "Ми не економічні важковаговики, але активні прихильники України, - сказав глава МЗС Данії Ларс Льокке Расмуссен. - Ми - всього лише вісімка маленьких країн, але ми переважили інших. Якщо вони наслідуватимуть наш приклад, то Україна переможе". 

"Чи не дивно, що вісім маленьких країн Північної Європи забезпечують найбільше допомоги Україні після США? - поставила риторичне запитання міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард. - Це означає, що ще можна зробити набагато більше".

Військова підтримка України має бути посилена негайно, кожна варта уваги пропозиція щодо поліпшення її боєздатності має бути розглянута, і Київ повинен отримати можливість відмовитися від "поганої угоди", підкреслила Стенергард.

Погана угода для України - це погана угода не тільки для Європи, а й для Америки, вважає Кая Каллас, оскільки на карту поставлено не тільки європейську, а й глобальну безпеку.