Путін і Зеленський: чи відбудеться зустріч, і про що?

Європа зітхнула з полегшенням - гіршого не сталося, а з'явилася надія на закінчення війни Росії проти України. Так ЗМІ в Німеччині коментують візит президента України Володимира Зеленського в понеділок, 18 серпня, до Вашингтону і його переговори з президентом Дональдом Трампом у супроводі керівників НАТО, ЄС і європейських лідерів, у тому числі й канцлера Німеччини Фрідріха Мерца (Friedrich Merz).

Обережний оптимізм в Європі

Головною темою були шанси на мирну угоду між Україною і Росією та умови, які президент РФ Володимир Путін, за даними ЗМІ, озвучив на зустрічі з Трампом 15 серпня на Алясці. Одна з головних умов - Москва вимагає виведення українських військ з Донецької та Луганської областей і нібито готова не наступати в Херсонській та Запорізькій областях. Ці чотири регіони України Росія з 2022 року вважає своїми. Президент Трамп говорить про "обмін", натякаючи, що Україна зможе повернути частину окупованих земель.

Ще перед візитом до Вашингтону президент Зеленський дав зрозуміти, що відкидає як здачу нових територій, так і визнання вже окупованих. Позиція Києва - припинення війни по лінії фронту. Після спілкування з Трампом український президент сказав, що залишить питання територій для зустрічі з Путіним.

Привід для обережного оптимізму європейців - контраст між попереднім прийомом Зеленського в Білому домі в лютому, коли Трамп і його віцепрезидент Джей Ді Венс публічно критикували Зеленського. Цього разу тон зустрічі був дружнім. Крім того, оглядачі та експерти позитивно оцінили сам факт розширеного формату зустрічі, особливо на тлі привітного прийому, який Трамп влаштував Путіну на Алясці.

Серед експертів оптимізму менше. "Я думаю, зустріч у Білому домі ні на крок не наблизила сторони до мирної угоди, - зазначив у розмові з DW Штефан Майстер (Stefan Meister) з Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP). - Просто тому, що російський президент не зацікавлений у мирі й продовжує війну з колишньою жорстокістю. Його цікавить не якийсь регіон на сході України, а вся Україна цілком, і він тягне час". На його думку, це "фіктивна зустріч, яка головним чином задовольняє его Трампа, але ніяк не сприяє встановленню миру в Україні".

Схоже оцінив ситуацію в ефірі DW News колишній генсек НАТО і радник київського уряду Андерс Фог Расмуссен: "Путін не зацікавлений у мирі, він зацікавлений у продовженні війни". Завдання України та її партнерів Расмуссен бачить у тому, щоб переконати російського президента в неможливості перемоги на полі бою і необхідності переговорів. Для цього він закликав надати Україні "все, що їй потрібно - у військовому та фінансовому плані". 

Коли можлива зустріч Путіна і Зеленського?  

Серед головних підсумків вашингтонської зустрічі - робота над угодою про мир, а не про припинення вогню, як цього спочатку вимагали США й Україна з європейськими союзниками. Поспілкувавшись з Путіним на Алясці, Трамп змінив мету. Канцлер Німеччини Мерц і президент Франції Емманюель Макрон спробували нагадати про це, але наскільки успішно - питання відкрите. Можливо, питання припинення вогню відкладуть до особистої зустрічі - спочатку лідерів України та Росії, за якою може послідувати тристоронній формат за участю глави Білого дому.

Зеленський і Путін зустрічалися один раз - у грудні 2019 року в Парижі в рамках "нормандського формату" за участю лідерів Німеччини та Франції. Після масштабного вторгнення Росії в 2022 році Зеленський безуспішно намагався домогтися телефонної розмови або зустрічі з російським лідером. Після того, як Росія внесла чотири окуповані, але не повністю регіони України до своєї конституції, Київ відмовився від контактів на вищому рівні. Але останнім часом особиста зустріч з Путіним знову стала пріоритетом для Зеленського. Її підготовка була центральним завданням для української делегації на переговорах з російською в Стамбулі.

Москва не заперечує, але і явно не поспішає. Президент Путін раніше говорив, що готовий зустрітися із Зеленським, але не буде підписувати з ним угоди, пояснюючи це тим, що, як він вважає, повноваження українського лідера закінчилися. Регулярні вибори президента України не відбулися навесні 2024 року через воєнний стан. За українськими законами чинний президент зберігає повноваження до обрання нового. "Я сумніваюся, що Путін справді зустрінеться із Зеленським, - каже Штефан Майстер. - Адже він чітко дав зрозуміти, що не вважає його законним президентом України".

Не вірить у зустріч Путіна й Зеленського до кінця серпня і німецький політолог, публіцист, автор книг про новітню історію України Вінфрід Шнайдер-Детерс (Winfried Schneider-Deters). "Путін придумає привід, щоб тягнути час", - сказав експерт DW. На його думку, Кремль не зацікавлений ні в перемир'ї, ні в мирній угоді.

Про терміни проведення зустрічі Путіна й Зеленського інформації немає. Канцлер Німеччини Мерц сказав, що вона можлива протягом двох тижнів.

Гарантії безпеки для України

Один з головних пунктів можливої мирної угоди для України та її партнерів - гарантії безпеки для Києва. Дискусія про них розпочалася. Путін заявив про готовність їх обговорювати, Трамп готовий підтримати, але не озвучив деталей. Оскільки Трамп відкинув членство України в НАТО, у Вашингтоні пролунала пропозиція гарантій безпеки для України, "схожих" на 5-ту статтю договору Альянсу про колективну безпеку, але що це може означати - питання відкрите.

Президент Зеленський повторив свою тезу про те, що частиною таких гарантій може стати посилення української армії та нові озброєння.

Більш складне питання - можлива присутність на українській території військ її партнерів з числа країн НАТО. "Я припускаю, що основна частина буде європейською, але за підтримки США", - вважає колишній генсек НАТО Расмуссен. За його словами, може йтися про "розвідку, ППО, можливо, транспорт". 

Франція й Британія раніше заявляли про готовність відправити свої контингенти. Німеччина висловлюється більш стримано. Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль (Johann Wadephul) спочатку виключив такий варіант, але потім висловився менш жорстко. Канцлер Мерц закликав не поспішати і дав зрозуміти, що позиція Берліну не така категорична. Оглядачі вважають, що Німеччині, яка претендує на лідерство в Європі, буде складно залишитися осторонь від участі в місії в Україні. На їхню думку, багато чого залежатиме від мандата й ставлення Росії. Москва не раз заявляла, що проти розміщення в Україні військових з країн НАТО.

Шнайдер-Детерс не вірить в американську підтримку "туманних" європейських гарантій безпеки. Найкращою гарантією він вважає розміщення американських і європейських військ в Україні, але звернув увагу на те, що США це виключають, а від європейців "немає конкретики".

Ще одним з підсумків зустрічі у Вашингтоні стала очевидна відмова президента Трампа чинити тиск на Росію - принаймні на цьому етапі. Про вторинні санкції проти країн, які купують російську нафту й нафтопродукти, президент США не згадував. Тим часом європейські країни готують новий пакет санкцій, намагаючись посилити тиск на Москву.