Екстрений саміт ЄС: оборона Європи та підтримка України
6 березня 2025 р.
"Надзвичайна рада в надзвичайний час" - так називають у Брюсселі екстрений саміт Європейського Союзу щодо України, який відбудеться в четвер, 6 березня. До Брюсселя з'їдуться члени Європейської ради - лідери Євросоюзу та країн, що входять до нього, а також президент України Володимир Зеленський, який уже підтвердив свою участь. Головні теми засідання у верхах - термінова і довгострокова підтримка України в новому контексті, а також новий підхід ЄС до європейської оборони.
Під "новим контекстом" у Брюсселі мають на увазі нову владу у Вашингтоні та її вплив на ситуацію в Україні - припинення військової допомоги США і прагнення американського президента Дональда Трампа до переговорів із Росією, які також можуть змінити стан справ на полі бою, зазначив на брифінгу 5 березня високопоставлений чиновник Євросоюзу. За його словами, самі теми саміту не нові, проте "новий контекст надав їм терміновості".
Що стосується нового європейського підходу до оборони, а саме - масштабних планів зі збільшення витрат у сфері безпеки, то й тут спостерігається поспіх. "Ще три тижні тому ніхто з нас не повірив би, що це можливо зробити за такий короткий термін", - сказав урядовець, маючи на увазі пропозицію Єврокомісії щодо переозброєння Європи на 150 млрд євро з метою мобілізувати 800 млрд, екстрений саміт і ледь не цілодобову роботу останніх днів над його висновками, що будуть викладені у комюніке 6 березня і стануть основою подальшої політики ЄС у цих напрямках.
Читайте також: Команди Трампа і Зеленського почали підготовку до нової зустрічі
"Сталевий дикобраз" як новий образ для України
Кілька джерел у Брюсселі наголосили: центральні теми саміту - оборона України та безпека Європи - тісно взаємопов'язані. Очікується, що Єврорада схвалить нові інструменти масштабного інвестування в оборону, спрямовані на зміцнення європейської промислової бази, що посилить можливості ЄС для підтримки України і в майбутньому. Тут вхопилися за епітет "сталевий дикобраз", перетворившись на якого завдяки допомозі союзників, українська армія має стати однією з гарантій стримування та безпеки для своєї країни.
Кроки, які Євросоюз готовий зробити сьогодні, - це лише початок, "нова глава в європейській історії, присвячена переозброєнню", кажуть у Брюсселі. За даними дипломатів і чиновників, позиція ЄС у цьому питанні єдина, і проблем з ухваленням новітніх планів виникнути не повинно, навіть з боку Угорщини.
Водночас вона за традицією блокує ініціативи, напряму пов'язані з Україною. Так, стало відомо, що угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан звернувся до глави Євроради Антоніу Кошти з листом, у якому відмовився приєднатися до спільної позиції щодо України. Одна дипломатка назвала це звернення "заїждженою платівкою", до звуків якої всі вже звикли.
"Заїжджена платівка" Віктора Орбана
У своїх висновках щодо України Єврорада має намір підтвердити свою позицію "нічого про Україну без України", наголосити на прихильності суверенітету і територіальній цілісності країни в її міжнародно визнаних кордонах, наполягти на своїй концепції "мир через силу", покликаній поставити Україну в найбільш вигідне становище до початку мирних переговорів. Угорщина з цими тезами не згодна - її позиція наближається до теперішньої точки зору Вашингтону, а орієнтиром для неї стала американська резолюція, ухвалена ООН 24 лютого 2025 року паралельно з українсько-європейською.
У Брюсселі часто говорять про непередбачуваність поведінки Орбана на саміті. З одного боку, Євросоюзу хотілося б ухвалити одностайну заяву про потужну підтримку Києва, і в зв'язку з цим багато хто говорить про "творчі підходи". Згадують "вихід на каву" Орбана в грудні 2023 року, а також більш ранні приклади "конструктивної стриманості" в Єврораді, наприклад, при обранні свого часу її головою Дональда Туска.
З іншого боку, країни готові ухвалити свою заяву щодо України і без Угорщини, що дозволило б їм безкомпромісно підійти до цієї задачі. "Єдність - це важливо, але сильні заяви також важливі", - сказала європейська дипломатка на брифінгу 5 березня. За її словами, жодних поступок для Угорщини у зв'язку з цим ні в політичному, ні у вербальному плані не обговорюють. Формулювання будуть рішучими, 26 країн - це теж багато, а от "стояти одному осторонь - досить самотньо", вважають дипломати.
Читайте також: "Коаліція охочих": хто в Європі готовий відправляти війська в Україну
Додаткова військова допомога Києву буде, але невідомо скільки
Отже, у нинішні турбулентні часи позиція Євросоюзу щодо України залишається константною, на чому Брюссель має намір наголосити у своїй новій заяві від імені 27 або 26 країн, а також виділивши вже понад 30 млрд євро у 2025 році як допомогу Києву. Водночас більшість членів Євросоюзу, за даними високопоставленого чиновника ЄС, стверджують, що можуть узяти на себе ще більше зобов'язань щодо України, однак конкретних цифр додаткової допомоги поки що ніхто не називає.
Більш рання пропозиція верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас про додаткову військову підтримку Києву не дістала одностайної підтримки, однак Єврорада розпорядиться про її доопрацювання, кажуть джерела.
Обговорять державні та урядові лідери й гарантії безпеки для України, такі як потенційні миротворчі місії. Багато країн висловили готовність у них брати участь і дискутувати щодо можливих рамок таких ініціатив, однак дебати щодо цього є передчасними, адже поки що немає ані мирних переговорів, ані припинення вогню, ані будь-яких домовленостей, зазначив високопоставлений чиновник ЄС.
Тим часом більшість членів Євросоюзу усвідомлює, що оборона блоку тільки виграє від підтримки України, тому вітаються будь-які зусилля і коаліції в цій сфері. Самому ж Євросоюзу належить вирішити, яку роль він хоче відігравати в майбутніх гарантіях безпеки для України - політичну, фінансову або навіть законодавчу. "Ці обговорення вже почалися, але поки що вони на дуже ранній стадії, оскільки все залежатиме від мирної угоди", - сказав чиновник.
У Брюсселі безперечно відзначають нову динаміку, яка може призвести до перемовин, припинення вогню та мирної угоди, і готові взяти на себе відповідальність за безпеку на європейському континенті - принаймні, так буде написано у висновках екстреного саміту.