Пресконференція Мерца: що сказав і про що його не запитали

Таким Фрідріха Мерца (Friedrich Merz) бачили рідко. Підбиваючи перед журналістами в Берліні в п'ятницю, 18 липня, підсумки перших десяти тижнів своєї роботи на чолі уряду, більшість запитань до канцлера Німеччини були про внутрішню політику. Війна Росії проти України згадувалася побіжно, про узгоджену купівлю Німеччиною для Києва у США двох ЗРК Patriot - ні слова. Можливо, через те, що відкриті питання щодо цих комплексів залишаються, зокрема - строки поставок зі США - Мерц не назвав це одним зі своїх успіхів. Хоча саме він домовився про це з президентом США Дональдом Трампом. Уже після пресконференції кореспондент DW спробував поставити Мерцу запитання про допомогу Києву, але той лише чемно посміхнувся на шляху до виходу.

Чому це не стало окремою темою на першій для Мерца традиційній літній пресконференції канцлера? "Не знаю. Можливо, це зараз не настільки релевантно", - сказала DW ведуча заходу, журналістка Уте Вельті (Ute Welty) після того, як чорний броньований BMW сьомої серії відвіз главу уряду в його відомство на березі Шпрее.

Головний пріоритет Мерца - вихід із рецесії

Порядок денний визначали столичні журналісти, і все ж вибір тем виглядав незвично для Мерца, якого за його прихильність до міжнародного порядку денного називають "канцлером закордонних справ". Можливо, глава Християнсько-демократичного союзу (ХДС) вирішив підкоригувати імідж, за який його іноді критикують, зокрема - ультраправа опозиція з партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН). У вступному слові Мерц сказав, що "зовнішня політика - це завжди і внутрішня політика". Це прозвучало як виправдання. За два місяці після обрання канцлером він багато уваги приділяє світовим проблемам і часто буває з поїздками за кордоном. Наприклад, у четвер, 17 липня, Мерц відвідав Лондон, де підписав договір про співпрацю з Великою Британією. 

Виступаючи в Берліні, він зазначив, що робить ставку на зміцнення зв'язків у Європі з Великою Британією та Францією, залучаючи до узгодження дій також Польщу та Італію. Говорячи про Німеччину, канцлер озвучив три пріоритети свого уряду: виведення німецької економіки з рецесії, обмеження нелегальної міграції та соціальну політику, зокрема - доступне житло, це одна з проблем, яка особливо хвилює німців.

За півтори години Мерц відповів на десятки запитань, левова частка яких стосувалася головної внутрішньополітичної інтриги останніх днів - перенесеного затвердження в Бундестазі нових суддів Конституційного суду. Причина - суперечка всередині правлячої коаліції консерваторів із блоку ХДС/ХСС і соціал-демократів про одну з кандидатур. Канцлера також запитували про міграцію, соціальну політику, реформу охорони здоров'я, мита між США і Євросоюзом, війну на Близькому Сході. 

Що Мерц говорив про війну РФ проти України

Військові дії Ізраїлю в Секторі Гази і проти Ірану стали одним із небагатьох моментів, коли Мерц згадав про війну Росії проти України. Він відкинув порівняння воєн на Близькому Сході і в Україні, зазначивши, що на Україну напали, і від неї не надходила "ніяка загроза" для РФ.  

Ще раз про війну в Україні Мерц згадав побіжно, коли говорив про ухвалений у п'ятницю, 18 липня, Європейським Союзом 18-й пакет санкцій проти РФ. Затвердження затягнулося на кілька тижнів через заперечення з боку Словаччини. Канцлер розповів, як "мало не щодня" дзвонив словацькому прем'єру Роберту Фіцо, умовляючи зняти блокаду.

Нарешті, Мерц говорив і про зміцнення бундесверу на тлі війни РФ в Україні та загрози нападу на НАТО. Канцлер повторив свою тезу про політику стримування Росії: "Ми хочемо бути в змозі захищатися, щоб нам не довелося цього робити". Уряд у Берліні збирається виділити найближчими роками десятки мільярдів євро не тільки на бундесвер, а й на інфраструктуру - мости, дороги. І це вже внутрішня політика, якій канцлер цього разу приділив більше уваги.