Позов проти УПЦ МП: якими можуть бути наслідки?

Після відмови Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) виконувати припис про розірвання зв'язків з Російською православною церквою (РПЦ) Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) подала позов до Вищого адміністративного суду про припинення Київської митрополії УПЦ МП. Раніше дослідницька група при ДЕСС дійшла висновку, що Київська митрополія УПЦ МП є афілійованою з РПЦ, діяльність якої в Україні заборонено.

Чому ДЕСС позивається саме до Київської митрополії УПЦ МП?

Як повідомив DW голова ДЕСС Віктор Єленський, предмет судового позову - "припинення Київської митрополії УПЦ". "Це юридично-бюрократичний термін, тобто йдеться про те, що припиняється її діяльність як юридичної особи. Ліквідується - можна навіть сказати. Це означатиме, що вона втратить правосуб'єктність. Не зможе бути юридичною особою, не зможе укладати договори, не зможе офіційно діяти", - пояснив Єленський.

Більшість церков в Україні, зокрема і УПЦ МП, згідно з чинним законодавством, не мають юридичного статусу. Це має убезпечити релігійні громади від привласнення церквою майна. "Якщо церква є юридичною особою, то вона може володіти майном. І може скластися така ситуація, що в будь-якому селі храм побудовано громадою, але коли вона змінює юрисдикцію, цей храм залишається в старій юрисдикції, а громада вимушена будувати новий храм. Щоб не було таких абсурдних ситуацій, ще в 1990-х роках було вирішено, що церкви не мають юридичного статуту і майно належить громаді, а не загалом церкві", - пояснив DW завідувач відділенням релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди Національної академії наук України Олександр Саган.

За його словами, саме тому ДЕСС подала судовий позов до керівних органів УПЦ МП, тобто Київської митрополії. "Київська митрополія як керівний орган УПЦ МП є юридичною особою, її може бути позбавлено статусу юридичної особи через суд", - каже Саган. Він пояснює, що вся церковна ієрархія УПЦ МП - від керівного центру (Київської митрополії) до регіональних підрозділів (єпархій) - побудована як піраміда з окремих юридичних осіб. За словами експерта, в церковній ієрархії УПЦ МП нараховується близько шести тисяч юридичних організацій, які мають статус юридичної особи. Саган вважає, що держава може почати процес позбавлення цього статусу з верхнього рівня і послідовно поширити його на всю структуру, що призведе до втрати церквою її офіційного статусу в Україні.

Читайте також: Заборона російської церкви в Україні: що передбачає закон

Скільки триватиме розгляд і які наслідки це матиме для УПЦ МП?

За законом "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій" на судовий розгляд справи про позбавлення статусу юридичної особи суду першої інстанції відводиться один місяць, ще стільки ж відводиться на розгляд апеляції. Цю норму включили в закон, аби справи, які стосуються релігійних організацій, умисно не затягувалися, пояснює Олександр Саган.

У разі позитивного для держави розгляду судової справи в державну та комунальну власність мають повернутися всі релігійні об'єкти, якими користується УПЦ МП, зазначає експерт. "Будуть припинені і скасовані всі договори про оренду державного і комунального майна", - говорить Саган. За його підрахунками, УПЦ МП орендує в Україні близько трьох тисяч релігійних об'єктів державної та комунальної власності. "Юридичні та фізичні особи, які надають своє майно УПЦ МП, теж повинні  будуть припинити ці договори оренди", - додає експерт.

Читайте також: Боротьба за храм: на Черкащині побилися віряни УПЦ МП та ПЦУ

За словами кандидатки філософських наук, релігієзнавиці Оксани Горкуші, УПЦ МП довго користувалася значними державними привілеями, що спряло її поширенню на території України. "Довгий час УПЦ МП мала вплив на політичні еліти в Україні. Вони, перебуваючи при владі, щедро обдаровували її державним майном та землею, хоча інші релігійні організації не мали такого доступу", - зауважує експертка. Серед іншого ця церква, за її словами, отримала в безоплатне користування храми, які є державною культурною спадщиною, наприклад, Києво-Печерську та Почаївську лаври.

Як пояснив DW експерт Інституту релігійної свободи Ігор Лук'янов, у разі припинення релігійної організації у зв'язку з порушенням закону "Про свободу совісті та релігійні організації" майно, що перебуває в її власності, за винятком культового, може безоплатно переходити у власність держави. Культове майно, за його словами, передається іншим релігійним організаціям. "При цьому якщо Київська митрополія УПЦ самостійно виконає пункти припису ДЕСС про усунення ознак афілійованості з РПЦ і прозвітує про це належним чином, то вона продовжить свою діяльність відповідно до чинного законодавства", - зазначив Лук'янов.

Читайте також: Вибірковість чи необхідність: як Онуфрія позбавили громадянства

Чи будуть обмеження для вірян УПЦ МП?

Експерти пояснюють, що позбавлення УПЦ МП юридичного статусу не призведе до її повної заборони. Церква зможе і далі функціонувати як сукупність незареєстрованих громад. Основним наслідком буде втрата пільг, які держава надає релігійним організаціям. Ідеться, зокрема, про пільгову оплату комунальних послуг на електроенергію, воду та газ або зменшене оподаткування комерційної діяльності. "Держава Україна не має механізмів та інструментів, як заборонити або припинити взагалі діяльність цієї інституції. Прихожани УПЦ МП можуть і далі приходити до батюшки, до якого вони звикли приходити, і молитися далі", - зауважує Оксана Горкуша.

Голова ДЕСС наголошує, що для вірян УПЦ МП особливих змін не буде. "Ми діємо таким чином, щоби право особи, яка перебуває на території України, вільно сповідувати свої релігійні переконання, збиратися для цього одноосібно або колективно, використовувати культові споруди, змінювати свої релігійні переконання або не змінювати їх лишалося б непорушним і було б захищеним", - підсумував Віктор Єленський. 

Читайте також: УПЦ МП - незалежна церква чи колаборанти в рясах?

Позиція УПЦ МП

УПЦ МП відкидає звинувачення в тому, що вона зберегла зв'язки з РПЦ. За словами речника УПЦ МП митрополита Климента, Київська митрополія УПЦ МП діятиме виключно у відповідності до українського законодавства. "Якщо ДЕСС обрало найкращим варіантом державно-церковних відносин обвинувачувати в суді українську церкву, наводячи як доказ російські документи, - важко назвати це правильним шляхом для держави", - сказав DW Климент.

Читайте також: Як Росія переслідує українські церкви в окупації