Політкриза в Румунії: чому популярність ультраправих зростає

За три з половиною десятиліття після падіння диктатури Чаушеску Румунія пережила вже не одну політичну кризу. Тут варто згадати і насильницьке придушення протестів шахтарів 1990-1991 років, які увійшли в історію під назвою "Мінеріади", і кризу 2012 року - багатомісячне протистояння між корумпованими політичними кланами та тодішнім президентом Траяном Бесеску (Traian Basescu).

Зараз Румунія знову опинилася у глибокій кризі, спричиненій скасуванням президентських виборів у листопаді 2024 року. Але ця криза відрізняється від попередніх. Ще ніколи, починаючи від 1990 року, праворадикали, антизахідні та проросійські сили не користувались такою популярністю, як нині, а румунське суспільство не здавалося таким розчарованим.

Віддзеркаленням цієї атмосфери стали насильницькі нічні протести в Бухаресті минулої неділі. Прихильники праворадикальних партій влаштували безчинства в центрі міста, громили крамниці та кафе, вступали в сутички з поліцією. Хоча в заворушеннях брали участь лише кілька сотень учасників, але такі сцени не спостерігалися в румунській столиці вже багато років. 

Приводом для протестів слугувало рішення Центральної виборчої комісії Румунії (BEC), яка не допустила  проросійського правого радикала Келіна Джорджеску (Calin Georgescu) до участі в повторних президентських виборах, призначених на травень. Офіційне пояснення такого рішення: Джорджеску деякими своїми заявами порушив вимогу щодо посади президента, який зобов'язаний захищати конституцію та демократію, а отже, не може балотуватися. Крім того, Конституційний суд уже скасував вибори через нього, що автоматично унеможливлює його повторну участь.

Розслідування проти змовників

Джорджеску переміг у першому турі президентських виборів наприкінці листопада 2024 року - і, згідно з актуальними опитуваннями, він і надалі залишався б найперспективнішим кандидатом у подальших голосуваннях. Спочатку Конституційний суд визнав вибори дійсними, але пізніше анулював їх, заявивши, що з’явилися нові докази. Зокрема, Джорджеску закидають незаконне фінансування його передвиборчої кампанії, а також можливе втручання Росії через кібератаки на його користь. Перше звинувачення вже підтверджене, друге - ні.

Справа Джорджеску набула широкого міжнародного розголос - особливо після того, як про неї згадав віцепрезидент США Джей Ді Венс: на Мюнхенській безпековій конференції у лютому він назвав це "доказом" того, що Європа є недемократичною. Крім того, Джорджеску підтримав мільярдер і спеціальний уповноважений президента США  Ілон Маск, який у соцмережі X назвав відсторонення румунського ультраправого кандидата від участі у виборах "божевіллям". Сам Джорджеску трактує таку заборону як "прямий удар у серце світової демократії" та заявляє: "Європа тепер є диктатурою, а в Румунії панує тиранія".

Не лише скандал навколо Джорджеску тримає румунське суспільство в напрузі. Минулого тижня спецпрокуратура DIICOT, що займається справами організованої злочинності та тероризму, повідомила про розслідування стосовно групи з шести осіб, а також 101-річного генерала у відставці, яких підозрюють у плануванні державного перевороту. У цій самій справі кілька тижнів тому було видано ордер на арешт румунського найманця Гораціу Потри, однак його місцеперебування зараз невідоме.

"Влад Цепеш" для держави "Гетія"

Як Джорджеску, так і ймовірні змовники є моторошними та гротескними фігурами. Джорджеску - прихильник "теорії змови", який відкрито заявляє про намір ліквідувати "систему" та політичну еліту. Він стверджує, що вже є президентом Румунії, а через нього на найвищу державну посаду балотується весь румунський народ. Він зображує себе як християнського месію і обіцяє перетворити Румунію світову наддержаву. Також він заявляє, що як президент виступатиме за поділ "вигаданої держави" України між Румунією, Росією, Угорщиною та Польщею.

Не менш абсурдні ідеї висувають так звані "путчисти", змову яких нібито було викрито минулого тижня. Вони називають себе "Команда Влада Цепеша" - на честь середньовічного волоського воєводи Влада III (1431-1476), який став прототипом графа Дракули. Замість Румунії вони хочуть створити державу "Гетія", яка керуватиметься військовими, "енергетично-інформаційною силою" та "радою мудреців".

Зволікання з проведенням реформ

Однак причина нинішньої політичної кризи в Румунії не в цій абсурдній нісенітниці, що нагадує як фашистську легіонерську ідеологію міжвоєнного періоду, так і маніакальну диктатуру Чаушеску. За цією ситуацією стоїть хронічний брак політичної волі до реформ і відсутність належного, прозорого та сталого урядування з боку політичної еліти, що призводить до численних проблем.

Хоча за останні десятиліття Румунія в цілому демонструє високий розвиток на макроекономічному рівні, багато сільських регіонів безнадійно відстали, багато місцевих виїхали. Корупція, кумівство, самозбагачення еліти, політичний вплив на судову владу і відсутність прозорості в державному управлінні все ще широко поширені. Розвиток інфраструктури Румунії відбувається мляво і часто безсистемно.

Ще однією великою проблемою є відсутність реформ в освітній системі та некомпетентне висвітлення подій багатьма ЗМІ. Праві радикали, такі як Джорджеску, активно поширюють у соціальних мережах, зокрема TikTok, а також під час виступів та інтерв’ю, відверту брехню та фейки, на які журналісти майже не реагують.

Сумнівні дії влади

Президент Румунії Клаус Йоганіс (Klaus Iohannis), який нещодавно пішов у відставку, обіцяв у 2014 році глибокі реформи в країні, однак він пасивно замикався у президентському палаці. За час його двох президентських термінів зупинилася судова реформа, боротьба з корупцією ослабла, країна регулярно потерпала від урядових криз. На цьому тлі та через відсутність політичних альтернатив підтримка трьох праворадикальних партій значно зросла - на парламентських виборах у грудні 2024 року вони здобули близько 35 відсотків голосів.

З огляду на все це політичну еліту Румунії нині запідозрили в намаганні усунути Джорджеску недемократичними способами. Справді, багато аспектів вжитих щодо Джорджеску заходів викликають запитання. Наприклад, з 2022 року Джорджеску перебуває під слідством за підозрою у прославлянні профашистського й антисемітського "Руху легіонерів" - проте в листопаді 2024 року це не стало причиною для його відсторонення від участі в президентських виборів. Також про плани заколоту, що їх виношували члени "Командо Влад Цепеш", можна було роками вільно читати в інтернеті, але спецслужби та прокуратура не вживали жодних заходів.

11 березня Конституційний суд Румунії остаточно вирішив, що Джорджеску не має права балотуватися на президентських виборах у травні. Суд відхилив оскарження ним рішення виборчої комісії.

Коментуючи цю ситуацію, публіцистка Йоана Ене Доджою з порталу Spotmedia ще раніше заявляла: "Це не означає, що все добре і можна рухатися далі. Ми перебуваємо у глибокій кризі, з ослабленою, притупленою демократією, поляризованим суспільством, деградованими інституціями та величезною взаємною недовірою між виборцями і політичною верхівкою. Це великі проблеми, і Джорджеску тільки виграв від них". Якщо ці проблеми не розв'язати, то, застерігає Доджою, це лише питання часу, коли з'явиться нова постать, котра скористається ними на свою користь.