Поляризація ФРН: розкол на схід і захід та підйом радикалів
27 лютого 2025 р.У рік 35-річчя возз'єднання Німеччини важко уявити собі наочніше свідчення політичного розколу країни, що зберігається (або, що набагато гірше, посилюється), ніж карта виборчих округів з підсумками дострокових парламентських виборів, що відбулися 23 лютого. Якщо зіставити її зі старими картами другої половини минулого століття, на яких ще зображено дві німецькі держави, то одразу ж впадають в око контури колишньої соціалістичної НДР.
Нові федеральні землі проголосували за АдН
Практично вся територія нових федеральних земель пофарбована в блакитні та сині тони. Це - колір "Альтернативи для Німеччини" (АдН). Майже у всіх східнонімецьких округах, за винятком лише кількох у великих містах - Берліні та Лейпцигу, ця ультраправа партія посіла на виборах перше місце. Десь, наприклад на півночі, у землі Мекленбург - Передня Померанія, за неї голосував приблизно кожен третій, а на південному сході, у деяких округах Саксонії, майже кожен другий.
На території західної Німеччини картина зовсім інша. Тут переважають чорний або сірі кольори, які свідчать про те, що перше місце посів - з тим чи іншим відривом від інших - блок консервативних партій ХДС/ХСС. Водночас у багатьох місцях є вкраплення червоних і зелених тонів - у цих виборчих округах на перше місце вийшли соціал-демократи або Зелені. АдН змогла вирватися вперед лише у двох округах - у Гельзенкірхені в промисловій Рурській області та в Кайзерслаутерні в південно-західній землі Рейнланд-Пфальц.
Інакше кажучи, на заході Німеччини ми бачимо набагато плюралістичнішу картину, хоча за явного лідерства правого центру в особі блоку ХДС/ХСС, який і виграв загальнофедеральні вибори, набравши найбільшу кількість голосів - 28,6 відсотка. Водночас виборці на сході Німеччини через три з половиною десятиліття після краху комуністичного правління прямо-таки "в єдиному пориві" проголосували за АдН - і тим самим за правий край на політичному спектрі.
Ось і виходить, що об'єднана Німеччина на виборах 23 лютого 2025 року, враховуючи політичні уподобання виборців, фактично розділилася на дві частини, причому лінія розколу пройшла чітко за колишнім кордоном між ФРН і НДР. Відмінності між електоральними симпатіями виборців на сході та заході країни спостерігалися і в попередні роки, але вони жодного разу не були настільки очевидними та глибокими.
Берлін та інші великі міста різко пішли вліво
З цим феноменом пов'язаний і інший тривожний тренд, про який недвозначно свідчать результати нинішніх виборів. У Німеччині явно прискорився процес поляризації суспільства: політичний центр слабшає, а радикальні популістські краї - як правий, так і лівий - посилюються. Причому цей тренд особливо виразно проявився знов-таки на сході, насамперед - у колишній столиці НДР.
На сході Берліна сенсаційно перемогу здобула Ліва партія, набравши в окремих районах від 34 до майже 42 відсотка. У результаті сталося щось, що здавалося раніше просто немислимим: загалом у Берліні, що має статус федеральної землі, "ліві" стали найсильнішою партією, набравши майже 20 відсотків. При цьому вони обігнали в столиці об'єднаної Німеччини і консерваторів із ХДС, і Зелених, і соціал-демократів, тобто і правих, і лівих центристів.
Тож у найбільшому місті та політичному центрі країни з населенням у 3,5 мільйона осіб кожен п'ятий виборець проголосував за партію, яку можна вважати як лівопопулістською, так і ліворадикальною. Водночас у східнонімецькій федеральній землі Бранденбург, що оточує Берлін, найсильнішою партією з 32,5 відсотка стала правопопулістська і частково навіть правоекстремістська АдН. Чи це є не найяскравішою ілюстрацією різкого посилення поляризації німецького суспільства?
Причому відбувається ця поляризація, природно, не тільки в східній Німеччині, просто там вона найбільш чітко видна. Однак посилення Лівої партії спостерігається і в західній Німеччині. Так, у містах-мільйонниках Гамбурзі та Кельні ця партія набрала приблизно по 15 відсотків голосів, хоча загалом по країні її результат становив 8,8 відсотка. "Раніше вони були оплотом Зелених, тепер вони голосують за лівих, - йдеться в заголовку статті на сайті тижневика Die Zeit, у якій аналізуються результати виборів у десяти найбільших містах ФРН, а вони здебільшого розташовані на заході країни.
Суттєве послаблення політичного центру в Німеччині
Це веде, до речі, до ще однієї поляризації всередині суспільства, оскільки посилює одвічні відмінності між містом і селом. Адже водночас у сільській місцевості та загалом у менших населених пунктах на заході ФРН помітно посилила позиції АдН. Те, що вона стала найсильнішою партією у двох західнонімецьких виборчих округах, уже згадувалося вище. В обох округах вона набрала приблизно по 25 відсотків - і отримала тим самим більше голосів, ніж загалом по країні (20,8 відсотка). У Гельзенкірхені вона зайняла місце традиційно сильних у Рурській області соціал-демократів, у Кайзерслаутерні обігнала консерваторів із ХДС. Ще кілька років тому подібні результати здавалися абсолютно нереальними.
Однак проблема не стільки в особливо гучних електоральних успіхах АдН у кількох західнонімецьких містах, скільки в стійкому зростанні її популярності практично всюди на заході ФРН, інакше ця партія просто не змогла б на федеральному рівні подвоїти свій результат порівняно з виборами 2021 року. Адже в західній частині Німеччини приблизно вп'ятеро більше жителів, ніж у східній.
Про послаблення політичного центру та посилення країв праворуч і ліворуч дуже переконливо свідчить графік приросту та втрати голосів порівняно з попередніми виборами до Бундестагу.
Усі три партії лівоцентристської коаліції під керівництвом канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz), яка досі правила, зазнали серйозних втрат. При цьому наймасштабнішими вони виявилися у його власної партії - Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН): вона недорахувалася понад дев'ять відсоткових пунктів і в результаті отримала найгірший результат з 1949 року. А втрати лібералів Вільної демократичної партії призвели до того, що вона навіть не змогла подолати п'ятивідсотковий бар'єр і тому не буде представлена в парламенті нового скликання. Понад 20 відсотків виборців втратила і партія "Союз 90/Зелені".
Кожен третій голос у Німеччині був відданий за популістів
Соціологічні опитування свідчать, що чимало виборців, які підтримали на минулих виборах до Бундестагу соціал-демократів, зокрема чимало робітників і безробітних, тепер проголосували за АдН. Інші колишні прихильники СДПН переорієнтувалися на Ліву партію. Їй віддали свої голоси і дуже багато колишніх виборців Зелених. Загалом популістську і радикальну Ліву партію підтримали приблизно 1,2 мільйона виборців, які раніше голосували за більш поміркованих лівих - соціал-демократів і Зелених.
До того ж 4,97 відсотка голосів отримала партія "Союз Сари Ваґенкнехт" (ССВ), офіційно створена лише на початку 2024 року після розколу Лівої партії. Тож вона мінімально "не дотягнула" до п'ятивідсоткового бар'єру, а тому не потрапила до Бундестагу, але факт лишається фактом: цю лівопопулістську партію, що в питаннях міграції дотримується, однак, правих поглядів, підтримали майже п'ять відсотків виборців. Це свідчить про зростання симпатій німецьких виборців до партій на лівому краї.
Паралельно з цим на правому краї на понад десять відсоткових пунктів зросла підтримка АдН. Щоправда, консервативний блок ХДС/ХСС теж отримав більше голосів, ніж на попередніх виборах до Бундестагу, але в нього приріст набагато менш значний, ніж у правих популістів. Це означає, що маятник політичних настроїв у німецькому суспільстві, який раніше пішов ліворуч, тепер хитнувся праворуч, але зміцнішав не тільки і навіть не стільки правий центр, скільки правий край.
Якщо ж підсумувати голоси, віддані за АдН (20,8 відсотка), Ліву партію (8,8 відсотка) і ССВ (4,97 відсотка), то виходить, що кожен третій німецький виборець (34,57 відсотка) на виборах 23 лютого відвернувся від політичного центру і проголосував за правих або лівих популістів і радикалів. А у них у всіх, як зазначає газета Frankfurter Allgemeine Zeitung, чимало спільного: проросійська позиція, вороже ставлення до НАТО, скептичний підхід до Європейського Союзу і критика на адресу еліт.
Пошук відповіді на питання про причини посилення розколу в німецькому суспільстві не входив у завдання цієї статті, ця тема потребує окремого докладного аналізу. Але немає жодних сумнівів у тому, що всі найближчі роки до описаних проблем - і шляхів їхнього вирішення - буде прикута увага демократичної громадськості Німеччини. Адже географічна і політична поляризація країни становить серйозну загрозу її подальшому стабільному розвитку.