"Північний потік": у ФРН знову готові до імпорту газу з РФ?

Війна РФ проти України триває вже четвертий рік. Проте розмови, що Росія може знову постачати газ до Європейського Союзу через Німеччину, вже не дивують так, як могли б іще кілька місяців тому.

Справа в тому, що на тлі зусиль, спрямованих на припинення війни, з'явилися і спекуляції щодо можливої ​​реінтеграції російського газу в енергетичний баланс Європейського Союзу.

Вже кілька місяців деякі члени німецького правоцентристського Християнсько-демократичного союзу (ХДС), який є основою нового уряду Німеччини, наполегливо роблять натяки на підтримку такої пропозиції, зокрема трубопроводів "Північний потік". Останню таку заяву озвучив прем'єр-міністр федеральної землі Саксонія від ХДС Міхаель Кречмер (Michael Kretschmer).

В інтерв'ю Zeit Online він назвав трубопроводи "Північний потік" "можливою відправною точкою для розмови з Росією" і навіть уточнив, що з Росії має надходити 20 відсотків від поставок всього газу до Німеччини.

У березні деякі його колеги схвально оцінили ідею ремонту обох труб пошкодженого "Північного потоку-1" та єдиної пошкодженої труби "Північного потоку-2". Загалом три трубопроводи було пошкоджено після акту саботажу у вересні 2022 року, одна труба залишилася неушкодженою.

"Північним потоком-1" газ до Німеччини надходив ще до початку війни в Україні, тоді як будівництво "Північного потоку-2" було завершено у вересні 2021 року, але газогін так і не ввели в експлуатацію.

Та навіть якщо дехто в німецькому уряді зацікавлений у російському газі, багато хто - ні. Новий канцлер Німеччини та голова ХДС Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) чітко дав зрозуміти, що він підтримує плани ЄС щодо запобігання повторному запуску трубопроводів у рамках наступного пакета санкцій проти Росії. На тлі чуток про можливий ремонт трубопроводів Європейська Комісія нині консультується з державами-членами ЄС щодо постійної заборони використання "Північного потоку".

Читайте також: Німецька хімія показує, як можна жити без газу з Росії

США та Росія зацікавлені у відродженні "Північного потоку"?

Однак, згідно з повідомленнями ЗМІ, зацікавленими в угоді про відновлення постачання газу трубопроводами є Росія і Сполучені Штати Америки. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров нещодавно підтвердив, що на переговорах зі США йшлося про "Північний потік". За деякими даними, американські інвестори зацікавлені у купівлі "Північного потоку-2" - номінально швейцарської дочірньої компанії російського державного енергетичного монополіста "Газпром", яка володіє трубопроводом "Північний потік-2".

У січні провадження у справі про банкрутство компанії Nord Stream 2 AG було відкладено до травня, а відредагований судовий документ свідчить про те, що, відповідно до заяви представників "Газпрому", "адміністрація Трампа може мати значний вплив на обставини довкола "Північного потоку-2".

Інвестиційний консультант Кріс Віфер, який працює в Росії понад 25 років, розповів DW, що ведуться серйозні переговори щодо купівлі компанії з боку США. "На столі є пропозиції від американських покупців, які хочуть купити інфраструктуру, де вони могли б виступати посередником між джерелом (постачання. - Ред.) газу, яким є "Газпром", і покупцями газу, якими були б німецькі комунальні підприємства", - пояснив він.

Однак Бен Гільґеншток (Ben Hilgenstock) з Київської школи економіки (KSE) каже, що не США або Росія мають вирішувати, яку енергію купувати Європі. "Про що б Росія та Сполучені Штати не домовлялися стосовно "Північного потоку-2" або "1", це абсолютно безглуздо. Справедливості заради, це буде рішенням Європи в конкретних країнах, чи захочуть вони знову купувати російський трубопровідний газ через "Північний потік-1" і "2", - сказав він DW.

Читайте також: Чи замінить Євросоюз російський газ американським?

Німецький бізнес страждає від цін на енергоносії

Тож чи справді Європа може знову захотіти купувати російський трубопровідний газ?

Диверсифікація поставок російського газу та нафти в Європі після повномасштабного вторгнення РФ була основним фактором, що призвів до різкого зростання цін на енергоносії протягом 2022-го та 2023 років. Хоча витрати значно знизилися з максимумів цих періодів, повернення російської енергії до енергетичного балансу, ймовірно, призвело би до подальшого зниження витрат.

Німецькі компанії, такі як хімічний гігант BASF, зазнали основного удару від стрімкого зростання цін на енергоносії останніх років. Речник компанії повідомив DW, що вона не спекулюватиме на будь-яких можливих угодах щодо російської енергії, але наголосив, що це не єдиний фактор, який впливає на бізнес BASF. "Зростання цін на газ - це лише один із факторів, що впливають на конкурентоспроможність BASF. Іншими важливими причинами є поточний слабкий попит та зростання обсягів імпорту", - повідомили у компанії.

Керівний директор Німецької асоціації хімічної промисловості (VCI) Вольфґанґ Ґроссе Ентруп (Wolfgang Große Entrup) заявив DW, що його учасники "вітають заходи, що знижують надмірно високі ціни на енергоносії", але він наголосив на важливості "надійності партнерів".

"Поставки через "Північний потік-1" були односторонньо призупинені Росією у серпні 2022 року. Завдяки значним зусиллям вдалося забезпечити безпеку постачань навіть без російської нафти та газу. Ми не повинні повертатися до старих, нібито зручних, звичок і маємо уникати надмірної залежності від окремих країн у майбутньому", - сказав він.

Однак Гільґеншток застерігає від того, що привабливість дешевшої енергії завжди задаватиме тон дискусіям у певних колах. "Існує бачення дешевого російського газу, яке може відштовхнути нас назад. Саме звідси й походить політичний тиск", - коментує він.

Читайте також: ЄС не імпортуватиме газ з Росії навіть після війни

Перешкоди на шляху до відновлення постачань російського газу

Та політичний опір відновленню поставок з РФ у Європі залишається дуже сильним. Європейська Комісія неодноразово підтверджувала свою рішучу позицію проти цього, в тому числі й санкціями. "Північний потік-2" не є проєктом спільного інтересу, він не диверсифікує джерела енергії ЄС", - заявив 3 березня речник Європейської комісії на пресбрифінгу. Статус проєкту спільного інтересу (PCI) дозволяє скористатися прискореним процесом затвердження та більш гнучким регулюванням.

ЄС зобов'язався відмовитися від усіх російських викопних видів палива до 2027 року, а Єврокомісія 6 травня опублікувала детальну стратегію та дорожню карту щодо того, як вона планує цього досягти. У дорожній карті згадується припинення всього імпорту російського газу до кінця 2027 року та йдеться про те, що нові контракти на постачання будь-якого виду російського газу будуть припинені до кінця 2025 року.

У цьому контексті Гільґеншток вважає, що підтримка відновлення роботи "Північного потоку" була б "абсолютно дивною та гротескною". "Я думаю, що ми продемонструємо, що ми принципово несерйозно ставимося до російських санкцій. Непослідовність у цьому означає, зокрема, що ми абсолютно несерйозно ставимося до обмеження здатності Володимира Путіна продовжувати свою війну в Україні та загрожувати миру та процвітанню в Європі. Це був би абсурдний розвиток подій", - сказав він.

Навіть якби деякі представники німецького та європейського політичного істеблішменту виступали за відновлення одного або обох трубопроводів "Північний потік", каже Гільґеншток, існують "численні технічні перешкоди".

Трубопровід "Північний потік-2" ніколи не був юридично сертифікований Німеччиною, і Гільґеншток не бачить ознак того, щоби новий німецький уряд це б змінив.

Крім того, потрібні значні ремонтні роботи, які, на думку Кріса Віфера, могли б розпочатися відносно швидко, якщо США зможуть переконати ЄС у перевагах угоди з РФ. "Ці дискусії, безумовно, йдуть, і вони серйозні", - сказав він, додавши, що очікує, що частина російського газу повернеться до Європи, "але, ймовірно, не більше 50 відсотків обсягу, який постачався до вторгнення" у лютому 2022 року.

Однак Бен Гільґеншток вважає життєво важливим, щоб ЄС чітко дав зрозуміти США, що повторний запуск "Північних потоків" не підлягає обговоренню. "Ми просто повинні сказати, що цього не буде. І яким би сильним не був тиск, ми не станемо підривати фундаментальний елемент нашої політики щодо стримування Росії", - вважає він.