Військовий бюджет ФРН збільшить ще старий Бундестаг?

Багато, дуже багато, але скільки саме - стане відомо лише після саміту НАТО в Гаазі у червні, коли в Альянсі ухвалять рішення про перерозподіл відповідальності. Так представник міністерства оборони ФРН відповів на урядовій пресконференції у середу, 26 лютого, на запитання кореспондента DW про те, яка сума потрібна Бундесверу для гарантування безпеки Німеччини та виконання її зобов'язань перед партнерами по НАТО.

Однак, чекати до червня в Німеччині, схоже, не будуть. Рішення про виділення додаткових сотень мільярдів євро на потреби Бундесверу, ймовірно, ухвалять уже найближчими тижнями. І зробить це не новий склад Бундестагу, обраний на дострокових виборах 23 лютого, а ще попередній.

У АдН та Лівої партії тепер є блокуюча меншість

Одним із неприємних сюрпризів виборів для ще правлячих соціал-демократів і Зелених, а також для переможців перегонів - консерваторів - стала несподівана для багатьох принципово нова розстановка сил у новообраному парламенті.

Адже своє представництво у ньому майже вдвічі збільшили як ультраправі з "Альтернативи для Німеччини" (АдН), так і посткомуністична Ліва партія. Разом вони мають понад третину депутатських мандатів. А третина - це блокуюча меншість, яка дозволяє не допустити зміни конституції.

Читайте також: Рекордні результати ультраправих на виборах у Німеччині: чого очікувати?

Саме в ній закріплено так зване "боргове гальмо", що обмежує надмірне зростання державного боргу. Без внесення змін до Основного закону ФРН неможливо ухвалити рішення про створення позабюджетного спеціального фонду на зразок того, який було сформовано для Бундесверу у 2022 році обсягом 100 мільярдів євро після початку повномасштабної агресії Росії проти України. Тоді ініціативу канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz) підтримали не лише депутати правлячої коаліції, а й опозиційні консерватори, забезпечивши необхідну більшість у дві третини голосів Бундестагу для внесення змін до конституції.

Дискусії щодо "боргового гальма"

АдН і Ліва партія є запеклими політичними противниками, але обидві виступають проти зміни конституції заради збільшення оборонних витрат - хоча і з різних мотивів. 

Ультраправі в принципі вважають, що держава має жити лише за кошти, які отримує від платників податків. Посткомуністи, навпаки, позитивно ставляться до зростання держборгу, але категорично проти того, щоб додаткові кошти  витрачати виключно на Бундесвер. Якщо вже брати нові державні кредити, кажуть вони, то й на соціальні потреби, житлове будівництво, дотації на громадський транспорт тощо.

Подібної позиції дотримуються й соціал-демократи із Зеленими. Вони ще до розвалу "світлофорної" коаліції виступали за реформу, а фактично - скасування "боргового гальма", щоб отримати фінансування для модернізації німецької інфраструктури та збільшення військової допомоги Україні.

Читайте також: Вибори в Німеччині: як Лівій партії вдалося привабити молодь і збільшити популярність?

Але це категорично не влаштовує німецьких консерваторів, які перемогли на виборах 23 лютого. Заступник голови фракції ХДС/ХСС Маттіас Міддельберґ (Mathias Middelberg) заявив у середу, що послаблення "боргового гальма" призведе "на десятиліття до зниження дисципліни в поводженні з грошима, які є у вигляді податкових надходжень".

Лідер консерваторів Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), який готується змінити Олафа Шольца на посаді канцлера, також раніше висловлювався проти скасування "боргового гальма" і поки що продовжує це робити, хоч і менш категорично. У вівторок, 25 лютого, чинний і майбутній канцлери Німеччини провели першу зустріч після виборів, на якій обговорювали процедуру майбутньої передачі влади та баланс сил у новому складі Бундестагу.

Непростий вибір

Установче засідання Бундестагу наступного, 21-го скликання, відбудеться лише 25 березня. Відповідно до конституції Німеччини, до цього часу залишаються чинними повноваження депутатів попереднього скликання, у якому ультраправі та посткомуністи ще не мають блокуючої меншості.

Саме тому у Фрідріха Мерца  і виникла ідея скликати поки ще чинних депутатів, щоб ухвалити рішення про створення нового спеціального фонду для Бундесверу або збільшення вже існуючого зі 100 до 300 мільярдів євро. "Ми всі знаємо, що Бундесверу в найближчі роки знадобиться значно більше коштів", - заявив він.

Ця ініціатива викликала різкий протест на крайньому правому і лівому флангах політичного спектра. У фракції Лівої партії її назвали "скандалом", а в АдН - "холодним путчем проти державної скарбниці".

Консерватори та соціал-демократи розуміють, що варіант скликання вже переобраного парламенту, який ще хоч і має законодавчі повноваження, виглядає не дуже привабливо. Але альтернатива - потрапити в залежність від ультраправих або посткомуністів - виглядає ще гірше.

Читайте також: Фрідріх Мерц - новий канцлер Німеччини? Хто він

Зі слів речника Олафа Шольца Штеффена Гебештрайта (Steffen Hebestreit) на урядовій пресконференції у середу стало зрозуміло, що і ще чинний канцлер схиляється до підтримки плану випереджувального голосування. Він нагадав, що формування нового уряду може затягнутися на місяці, як це було після виборів 2017 року.

Крім того, нагадав він, є історичний прецедент: через три тижні після виборів 1998 року, за підсумками яких влада в Німеччині тоді перейшла від консерваторів до соціал-демократів, але ще до першого засідання новообраного Бундестагу, було скликано депутатів зі ще чинними повноваженнями, які й ухвалили досить важливе рішення про першу в історії участь Бундесверу у військовій операції НАТО в Косово.