Перший візит Зеленського до Мерца. Про що йшлося в Берліні
28 травня 2025 р.
Про війну Росії проти України в Берліні нагадав грім. Під час пресконференції глави німецького уряду Фрідріха Мерца (Friedrich Merz) та українського президента Володимира Зеленського, яка відбувалась у відомстві канцлера в середу, 28 травня, в німецькій столиці вибухнула гроза. Звуки грому нагадували удари російських дронів і ракет по українських містах і роботу систем української ППО. Більше за інших партнерів таких систем - своїх, німецьких IRIS-T, а також американських Patriot - Україні за понад три роки повномасштабного російського вторгнення поставила Німеччина. Зеленський під час свого першого візиту до Берліну після зміни уряду окремо дякував Німеччині за це, і сказав, що Києву потрібно більше.
Що Мерц думає про найбільш спірне питання - німецькі крилаті ракети TAURUS, - журналісти не дізналися. Уряд ФРН засекретив дані щодо окремих видів озброєнь. Найімовірніше, обіцянку щодо "таурусів" Зеленський поки що з Берліну не везе. Мерц, коли був лідером опозиції, говорив про необхідність передати Києву ці системи. Ставши канцлером, він робить більш обережні заяви. Проте в Україні нещодавні висловлювання Мерца про зняття обмежень на удари західною далекобійною зброєю по території Росії викликали нову надію на крилаті ракети TAURUS, дальність яких - близько 500 кілометрів. Пізніше канцлер уточнив, що обмеження були зняті ще у 2024 році.
Німеччина допоможе Україні створювати далекобійну зброю
І все ж президент Зеленський їде з Берліну не з порожніми руками. Головним підсумком візиту стало підписання заяви щодо співпраці в оборонній сфері. Це зробили міністри оборони України Рустем Умеров і Німеччини Борис Пісторіус (Boris Pistorius). Німеччина підключається до виробництва далекобійної зброї в самій Україні - фінансами та промисловістю. Йдеться, вочевидь, серед іншого про розробки, які вже є у Києва - дрони й ракети, які належить масштабувати. Як зазначив Мерц, обмежень щодо дальності цих видів зброї немає. Деякі німецькі журналісти припускають, що раніше слова Мерца про "зняття обмежень" стосувалися і цієї ініціативи.
Допомогу Німеччини в Берліні оцінили в п'ять мільярдів євро, цю суму вже схвалив Бундестаг. З цих грошей ФРН поставить Україні свої системи, серед яких згадується ППО, і профінансує українські розробки. Деякі з них уже на озброєнні України й можуть надійти в армію "за кілька тижнів".
Це вихід німецько-української співпраці на новий рівень - і за фінансовими коштами, і за технологіями. Досі Німеччина постачала Україні переважно свою зброю, а спільні підприємства займаються виробництвом артснарядів і ремонтом бронетехніки.
Атмосфера на пресконференції в Берліні була на тлі слів про війну, що триває, і поки що безрезультатні спроби її зупинити, спочатку стриманою, але під кінець її розрядив інцидент із перекладом. Коли виникла хвилинна пауза, Зеленський запитав: "Є український переклад, точно?". Мерцу почулося "Дойчланд", і він усміхнувся. 69-річний Мерц і 47-річний Зеленський зверталися один до одного на "ти", але було видно, що вони до цього ще не звикли.
Українські дипломати в бесіді з DW раніше відзначали нову динаміку в риториці Берліну про допомогу Україні. Тепер ухвалено перші конкретні рішення.
Зеленський скасував поїздку в Ахен?
Серед інших підсумків візиту - обіцянка продовжувати підтримку України на переговорах з Росією і посилення санкцій. На пресконференції Мерцу довелося виправдовуватися за те, що висунутий ним та іншими європейськими лідерами під час візиту до Києва 10 травня ультиматум про припинення вогню, який отримав телефонну підтримку президента США Дональда Трампа, залишився без відповіді, на яку очікували. Трамп від санкцій поки що утримується, а 17-й санкційний пакет Євросоюзу не виглядає жорстким. Мерц заявив, що робота над 18-м пакетом ведеться, і висловив сподівання, що США і Європа збережуть єдність у підтримці Києва.
Хоча війна триває, Берлін готується до того, що буде після її закінчення. На пресконференції із Зеленським канцлер оголосив про відновлення наприкінці року щорічних урядових консультацій, тобто спільних засідань кабінетів двох країн. Також обидва лідери поспілкувалися з представниками німецького бізнесу, який хотів би брати участь у реконструкції України - від енергетики до медицини.
У Берліні Зеленський також зустрівся з федеральним президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром (Frank-Walter Steinmeier). Передбачалося, що на цьому візит не завершиться, і в четвер на президента України чекали на заході країни, де відбудеться церемонія вручення Ахенської премії миру голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). Очікується, що в Ахені буде й британський прем'єр Кір Стармер, один з учасників нещодавньої поїздки до Києва та очільник уряду країни, що стала одним із засновників так званої "коаліції рішучих" у підтримці України. Але в середу ввечері журнал Der Spiegel повідомив, що до Ахена Зеленський не поїде, а повернеться до Києва у зв'язку з посиленням російського наступу в Сумській області.
Утім, трохи згодом посольство України у ФРН заперечило ці дані німецького видання і повідомило у соцмережі Х, що інформація про те, що Зеленський нібито був змушений скасувати свою участь у церемонії вручення премії Карла Великого в Ахені через загрозу російського наступу, не відповідає дійсності.
Низка українських ЗМІ з посиланням на джерела в Офісі президента України також повідомила, що Зеленський не скасовував візит до Німеччини через російський наступ на Сумщину. Програма візиту була виконана нібито за один день, другого дня перебування президента в Німеччині офіційно не підтверджували, зазначили джерела.