Ексглава МЗС РФ: Щоб зупинити Путіна, треба озброїти Україну
15 травня 2025 р.
Доля російсько-українських переговорів у Стамбулі 15 травня досі остаточно не зрозуміла. Росія до останнього не розкривала складу делегації, і лише ввечері 14 травня Кремль повідомив, що її очолить помічник президента Володимира Путіна Володимир Мединський. Ім'я самого Путіна у списку членів делегації не значиться. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що говоритиме в Стамбулі тільки з ним. Про те, чи є в російсько-української зустрічі шанси на успіх, чому Путіну вигідна ситуація, що склалася, і як країни Заходу можуть підтримати Україну, DW поговорила з першим міністром закордонних справ Росії Андрієм Козирєвим, який очолював МЗС з 1990-го по 1996 рік.
DW: Андрію Володимировичу, який ваш прогноз на можливі переговори в Стамбулі?
Андрій Козирєв: Я буду дуже радий помилитися, але немає взагалі жодних підстав для того, щоб ці переговори, хто б у них не брав участі, увінчалися будь-яким успіхом. Тому що єдиний спосіб зупинити Путіна, реально змусити його вести нормальні переговори і взагалі подумати про припинення інтервенції - це тільки озброїти Україну, як інколи каже президент Трамп, до зубів. І тільки українська армія, українська економіка, міць цієї країни може стати перешкодою на шляху продовження цієї війни і подальшої агресії в Європі.
Але саме цього і не відбувається. Західні лідери беруть активну участь у якійсь дипломатичній метушні. Навіть їхні героїчні поїздки до Києва, які, як я розумію, сильно піднімають їх у своїх власних очах, абсолютно нічого не дають.
Те саме, на жаль, стосується і президента Трампа. Він за сто з гаком днів, здається, мав уже змогу переконатися, що ні за добу, ні за 100 днів, які вже минули, ні за наступні 100 днів нічого не доб'ється без виконання цієї умови. Є тільки одна зброя. І ця зброя в руках української армії.
Українці поводяться героїчно, і не тільки на полі бою. Я як колишній дипломат маю сказати, що президент Володимир Зеленський, звичайно, став просто гросмейстером дипломатії. І він обіграв зараз усіх, погодившись і на припинення вогню, і навіть на зустріч у Стамбулі з Путіним.
Читайте також: Путін і Трамп не приїдуть у Стамбул на переговори щодо України
Але західні лідери пригрозили новими санкціями, якщо Росія не погодиться на тридцятиденне перемир'я...
На Путіна ці погрози абсолютно ніякого впливу не чинять. І жодні санкції абсолютно діяти не будуть. З однієї простої причини, яку ми бачили щойно (під час параду Перемоги. - Ред.) на Красній площі. Там був голова КНР Сі Цзіньпін, якому одне задоволення підтримувати Путіна для того, щоб дражнити Америку. Це його додатковий аргумент, особливо під час торговельної війни зі США.
Крім того, війна проти України вимотує саму Росію, що для нього також становить дуже великий стратегічний інтерес. Китай завжди розглядав і Радянський Союз, і Росію як довгострокового противника. І якщо цей противник хоче сам себе максимально послабити, приходить просити, щоб у нього купили нафту, якісь природні ресурси, це, звичайно, вигідно Китаю. Тому Пекін робитиме все для того, щоб утримувати Путіна на плаву. І продовжувалася ця війна.
Є думка, що внаслідок дипломатичної перепалки останніх тижнів російський президент опинився в цугцвангу і події розвиваються зовсім не так, як він хотів. Особливо після того, як Трамп сказав, що, можливо, Путін водить його за носа і з ним потрібно говорити по-іншому. Ви згодні з такою оцінкою?
Поки що ні. Досі немає жодних доказів того, що Трамп готовий зробити щось конкретне. Ввести хоча б економічні санкції - хоча вони багато чого не дадуть, але він і цього не робить. Не кажучи вже про постачання сучасних озброєнь, про збільшення військової допомоги тощо.
Поки що я бачу тільки, що ні Трамп, ні хтось інший із західних союзників не готовий зробити те, що роблять, якщо можна так сказати, східні союзники Росії. Північна Корея та Іран постачають озброєння, постачають ракети. КНДР навіть безпосередньо бере участь зараз в інтервенції, тобто посилає війська. А Захід веде розмови.
Адміністрація Трампа може збільшити постачання зброї Україні? У разі гніву Трампа, наприклад.
Може. І Байден міг, і Трамп може. Це тільки питання волі, але вони бояться. Вони бояться ядерного шантажу з боку Путіна. Путін не піде ніколи на застосування ядерної зброї заради України. Але він шантажує цим, і Захід у відповідь показує слабкість своєї волі. У них у всіх є зброя - і у Франції, і у Німеччині, і у Великобританії, яку вони могли б надати або виготовити досить швидко і справді змінити перебіг цієї війни і навіть домогтися її припинення. Насправді всі ці переговори - це просто заміна будь-яких реальних дій.
Ви описуєте, насправді, доволі депресивну картину, коли Захід не хоче робити жодних додаткових кроків для підтримки України. Китай якось там трошки підтримує іншу сторону, але теж особливо не втручається. А Путін фактично робить, що хоче, висуває такі вимоги, які хоче, демонструючи повну неготовність хоч трохи поступатися навіть з метою видимості переговорів. Як ви вважаєте: Трамп насправді готовий будь-якої миті вийти з процесу, забути взагалі про Україну і вдавати, що її немає на карті?
Я думаю, що він би цього дуже хотів. І навколо нього є безліч людей, які саме цього і хотіли б. Засунути голову в пісок, як страус, і сказати, що на першому місці Америка, і нас нічого більше не цікавить: нехай вони там у Європі роблять, що хочуть.
Це, звісно, повне нерозуміння ролі Америки як лідера вільного світу і взагалі інтересів США, зокрема економічних. Світ став абсолютно глобальним і зараз у будь-якої країни, навіть у Росії, економічні інтереси по всьому світу. Безглузді ідеї ізоляціонізму бродять в адміністрації Трампа. І єдине, що йому заважає, - це громадська думка, яка в Америці переважно на боці України. Заважає те, що в американській традиції є таке співчуття до слабкого, особливо до демократій, коли вони протистоять диктатурам.
Чи достатньо сил у Європи, щоб у крайньому разі допомогти Україні без допомоги США?
Великобританія, Німеччина і Франція плюс Польща - я думаю, (цього. - Ред.) цілком було б достатньо для того, щоб допомогти Україні здобути перемогу. Ідеться не про те, щоб звільнити Росію від путінського режиму, тому що так, як було розгромлено нацистську Німеччину, Росію розгромити не можна. Але вигнати їх з України цілком можна.
І якщо допомогти Україні створити таку армію, яка буде здатна дійти до кордонів Російської Федерації, то більше Путін в Україну не полізе. І, найімовірніше, більше нікуди не полізе.
Це не означає, що він не робитиме якихось, як кажуть, гібридних кроків. І буде, звичайно, всіляко проводити антизахідну політику, але фізично він більше туди танки не пошле. Тому що Путін робить кроки, які часом здаються дурними, але насправді він дуже раціональний. Тобто він не буде кидатися головою на кам'яну стіну.
Але повертаючись до дипломатії. Путіну страшенно вигідно все, що відбувається сьогодні. Тому що він ні в якому не в цугцвангу і немає жодного відчуття, що його загнали в якийсь кут. Він просто із задоволенням бере участь у цій грі і знущається над західними лідерами, показуючи всім, що, з одного боку, вони всі там бігають і щось у нього випрошують, а з іншого боку, що він може абсолютно спокійно їх ігнорувати, обводити навколо пальця, вести з ними таку гру в кішки-мишки. Взагалі, напевно, це один із найцікавіших епізодів у європейській і світовій історії, коли в грі в кішки-мишки роль кішки виконує мишка. Тому що Росія економічно в усіх відношеннях набагато слабша, ніж західні держави. Але справжні кішки - і німецька, і американська, та й британська з французькою - всі вирішили грати роль мишки. І це, напевно, безпрецедентно.