Перша розмова: Макрон закликав Путіна згодитися на перемир'я
1 липня 2025 р.
Президент Франції Еммануель Макрон у вівторок, 1 липня, провів телефонну розмову з президентом РФ Володимиром Путіним. Як повідомили в офісі Макрона, розмова тривала близько двох годин і стосувалася війни РФ проти України, а також нещодавнього конфлікту між Ізраїлем та Іраном, до якого долучилися Сполучені Штати Америки, завдавши ударів по іранських ядерних об'єктах.
Під час розмови Макрон закликав Путіна "якнайшвидше" погодитися на припинення вогню в Україні та почати переговори про припинення війни, повідомили у Єлисейському палаці.
Французький президент "наголосив на непохитній підтримці з боку Франції суверенітету і територіальної цілісності України" і "закликав до якнайшвидшого встановлення режиму припинення вогню і початку переговорів між Україною і Росією для міцного і тривалого врегулювання конфлікту", йдеться в повідомленні Єлисейського палацу, яке цитує AFP.
Він також наголосив на необхідності дотримання Іраном своїх зобов'язань за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї і, зокрема, повної співпраці з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ), повідомили в офісі президента Франції, додає Reuters. У питанні Ірану Макрон і Путін "вирішили координувати свої зусилля" і незабаром провести ще одну розмову, йдеться в повідомленні.
Востаннє Макрон і Путін розмовляли у вересні 2022 року, нагадали в офісі французького президента.
Кремль: Путін сказав Макрону, що війна в Україні - наслідок політики Заходу
У пресслужбі Кремля натомість повідомили, що Путін "нагадав" Макрону, що війна РФ проти України нібито є "прямим наслідком політики західних держав", які "впродовж багатьох років ігнорували інтереси безпеки Росії" і "створювали в Україні антиросійський плацдарм", "потурали порушенням прав російськомовних мешканців", а тепер "ведуть лінію на затягування бойових дій, здійснюючи підживлення" України озброєнням.
Коментуючи перспективи досягнення мирного врегулювання, Путін заявив, що імовірні домовленості "мають носити комплексний і довгостроковий характер", передбачати "усунення першопричин" і "спиратися на нові територіальні реалії", заявили у Кремлі.
Як відомо, раніше Москва неодноразово заявляла, що для завершення війни необхідно усунути нібито певні "першопричини", які у Кремлі вважають основою своєї воєнної агресії проти України. Це, зокрема, вимога "денацифікації" та "демілітаризації" України, а також відмова Києва від курсу на вступ до НАТО, який з 2019 року закріплено у Конституції України.