Переговори про припинення вогню: ЄС не вірить Путіну

"Росії не можна довіряти", "Путін не має наміру поступатися", "У Кремлі не хочуть миру" - так у Брюсселі  реагують на дискусії навколо можливого припинення вогню в Україні. Міністри закордонних справ країн ЄС зібралися в понеділок, 17 березня, незабаром після екстреного саміту щодо України  та за лічені дні до наступного - тепер уже чергового - саміту Євросоюзу, щоб обговорити допомогу Києву і зрушення в бік мирного врегулювання.

"За столом було розуміння того, що Росії не можна довіряти", - сказала на підсумковій пресконференції верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас. Вона зазначила, що всі глави МЗС країн Європейського Союзу привітали результати переговорів у Джидді. "І тепер, коли м'яч перебуває на боці Росії, ми бачимо, що вона насправді не хоче миру, - сказала дипломатка. - Адже те, що вони висувають як умови, - це їхні кінцеві цілі, котрих вони хочуть досягти внаслідок війни". Каллас вважає, що Москва користуватиметься можливістю і продовжить висувати різні вимоги замість того, щоб погодитися на 30-денне перемир'я.

"Це тест для Російської Федерації, щоб побачити, хто хоче миру, а хто ні. Україна згодна на припинення вогню, тоді як РФ зараз ставить умови, а це означає, що вона не згодна", - заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

Нова очільниця МЗС Австрії Беате Майнль-Райзінгер, вважає, що в Джидді було досягнуто прориву. "Ми бачимо, що Україна готова до миру, але цю переговорну позицію України, звичайно, необхідно зміцнити", - зазначила вона. На думку міністерки, найважливішою гарантією безпеки є хороша оснащеність і підготовленість української армії.

Литва запропонувала пакет гарантій безпеки з п'яти пунктів

П'ять елементів для майбутнього пакета гарантій безпеки для України запропонував її литовський колега на посаді Кястутіс Будріс: довгострокова стійка військова допомога Києву - щонайменше 40 мільярдів євро у 2025 році, європейські миротворчі війська в Україні за підтримки США, постійний тиск на Москву за допомогою санкцій і заморожених активів, справедливість через відповідальність: не лише юридичну, а й репарації, а також прискорений вступ України до ЄС до 1 січня 2030 року.

"Ми бачимо, що на Україну чиниться сильний тиск, аби вона йшла на переговори, але з іншого боку (президент РФ Володимир - Ред.) Путін показує, що він не має наміру йти на поступки, а лише висуває нові вимоги, - заявив Будріс. - Він ходить у камуфляжі і продовжує загрожувати безпеці Європи. В імперіалістичному плані Путіна немає місця миру, це очевидно, і його дії говорять більше, ніж слова". 

"Двері до миру привідкрилися, але Путін ще не показав, чи хоче він у них увійти", - сказала міністерка закордонних справ Німеччини  Анналена Бербок  (Annalena Baerbock). Тому, наголосила вона, європейські країни мають виступити єдиним фронтом із рішучою підтримкою Києва. "Таким чином, ми наповнюємо чашу терезів для нашої власної безпеки, для безпеки Європи і для безпеки України", - сказала Бербок.

У ЄС не приймають умов РФ

Подібну думку висловив і глава МЗС Іспанії Хосе Мануель Альбарес Буено: "Для справедливого і довгострокового миру необхідно, щоб Україна продовжувала отримувати безумовну підтримку ЄС, зокрема постійну і передбачувану фінансову підтримку". Зараз, за його словами, питання в тому, як підштовхнути Росію до того, щоб вона прийняла перший крок - припинення вогню, яке запропонував президент України  Володимир Зеленський , "і щоб вона зробила цей крок, не висуваючи умов".

У тому, що стосується припинення вогню, Росія володіє м'ячем, продовжила популярну спортивну аналогію глава зовнішньополітичного відомства Фінляндії Еліна Валтонен, але водночас "не можна допускати, щоб Росія вирішувала, яким буде ігрове поле, хто судді та які правила гри". На її думку, саме Москву необхідно змусити піти на поступки на переговорах із Києвом, бо інакше це був би неприпустимий компроміс із міжнародним правом і Статутом ООН.

"Щирі зусилля президента Трампа щодо досягнення миру не повинні бути використані Путіним для подальшого ослаблення України і повернення з агресією в найближчому майбутньому", - наголосила Валтонен. Вона також вважає, що мета має полягати в тому, щоб Росія припинила своє вторгнення, після чого можна буде провести переговори про надійний і міцний мир.

"Нічого про Європу без Європи"

У Брюсселі наполягають, що ці переговори не можуть вестися без участі Європи, оскільки йдеться про її безпеку і майбутнє. Внутрішня дискусія про те, хто стане спеціальним представником ЄС на потенційних переговорах, триває, і поки що можливі кандидатури не називаються.

Водночас поспіху в цьому питанні, у Брюсселі, схоже, немає. Те, що відбувається зараз, - це "човникова дипломатія", каже Кая Каллас. "Наразі, як ми бачимо, столу переговорів поки що немає, тому що Росія не сідає за стіл переговорів", - вказала вона на пресконференції, додавши, що зустрічі європейської сторони з американськими колегами тривають, і Брюссель доносить до Вашингтона "свої побоювання з приводу різних елементів, які можуть бути висунуті Росією" на переговорах.

Читайте також: Зеленський офіційно призначив делегацію для мирних переговорів

Багатомільярдний план військової допомоги Україні

Що стосується ініціативи Каллас про нову військову допомогу Україні у 2025 році на суму до 40 мільярдів євро, то конкретних рішень щодо неї, як і очікувалося, на засіданні ради ухвалено не було. При цьому відомо, що більшість країн підтримують цей план, однак вважають його недостатньо технічно опрацьованим. "Оборонна ініціатива в розмірі 40 мільярдів євро отримала широку політичну підтримку. Звичайно, зараз дискусія йде вже про деталі. На останньому засіданні Європейської ради ми сформулювали, що потрібно швидко просуватися з цією ініціативою, тож ми виконали ще деяку роботу в цьому напрямку", - повідомила Каллас.

Вона також розповіла журналістам, що план не передбачає участі Угорщини, а розрахований на внесок тих країн, які хочуть із ним працювати. Тобто подальша військова допомога Європи Україні стане, по суті, великою  "коаліцією охочих" , як у випадку з різними системами озброєнь і боєприпасами.

З огляду на численні вето Будапешта, у решти 26 країн Євросоюзу не було іншого вибору. "Ми не можемо стати заручниками однієї країни, це дійсно небезпечно, адже йдеться про екзистенційні інтереси Європи", - заявив литовський міністр Будріс. Глава МЗС Польщі Сікорський назвав Угорщину "колишнім союзником".

Буквально за два дні - 20 і 21 березня - лідери країн Євросоюзу знову зберуться в Брюсселі і продовжать обговорювати тему війни в Україні та переговорів про припинення вогню.