Опозиція Грузії відмовилася від мандатів. Які наслідки?

Минуло вже понад три місяці відтоді, як на на парламентськихвиборів у Грузії здобула перемогу правляча партія "Грузинська мрія", отримавши 89 депутатських мандатів зі 150. Деякі міжнародні організації, такі як ОБСЄ, тоді звернули увагу на порушення під час голосування. Опозиційні партії й частина грузинського суспільства не визнали результатів виборів через нібито фальсифікації.

Як наслідок, депутати, обрані від опозиційних партій, оголосили бойкот парламенту і відмовились від участі в його роботі. У грудні 2024 року парламент офіційно позбавив мандатів 49 обранців від опозиції. Як це позначилося на політичній ситуації в Грузії?

Читайте також: Коментар: Уроки виборів у Молдові та Грузії - Росія не відчепиться

У чому мета бойкоту?

Лідери опозиційних об'єднань вважають бойкот необхідним кроком для демонстрації незгоди з політикою правлячої партії. Вони долучилися до організації масових протестів, наполягають на проведенні нових парламентських виборів, звільненні затриманих протестувальників і відновленні процесу євроінтеграції.

"Стратегічна мета бойкоту - делегітимізація влади. Якщо вони вкрали вибори, то не повинні користуватися законною владою. Це також позиція переважної більшості грузинського народу. Ми бачимо це на вулицях - уже кілька місяців тривають масові протести. Звісно, вони можуть ухвалювати закони, призначати президентів, прикидатися, що вони уряд. Але якщо у вас немає підтримки народу, який є джерелом влади, і вас не визнають партнери, то очевидно, що ви не можете керувати країною", - сказала в коментарі DW лідерка партії “Дроа” з “Коаліції за зміни” Елене Хоштарія.

З нею згоден і генеральний секретар партії "Єдиний національний рух", що пройшла до парламенту за підсумками виборів, Петре Цискарішвілі, який також відмовився від депутатського мандата. "Грузинська мрія" сфальсифікувала вибори, залякує громадянське суспільство за допомогою вуличних банд, поліцейських, через що вся країна розуміє: ці вибори не були ані вільними, ані справедливими. Сидіти в одній залі з цими людьми просто тому, що ми отримали 10 відсотків голосів, і я був "обраний" депутатом, - це просто ані морально, ані політично неприйнятно", - сказав він DW. Цискарішвілі також зазначив, що партії, які не увійшли до парламенту, позбавляються державної фінансової підтримки та інших привілеїв.

"Єдина платформа, яка залишається, - це протести, зустрічі з виборцями в містах і регіонах, а також незалежні ЗМІ та соцмережі, які поки що працюють. Але й вони зазнають тиску з боку влади. Наша головна мета - зруйнувати вертикаль влади Бідзіни Іванішвілі (мільярдера і засновника "Грузинської мрії". - Ред.). Коли його апарат перестане існувати, можна буде говорити про нові вибори", - підкреслює Цикарішвілі.

Читайте також: Ситуація в Грузії: влада атакує журналістів та опозицію 

Парламент фактично став однопартійним  

Тим часом на тлі бойкоту опозиційних сил "Грузинська мрія" фактично отримала повний контроль над парламентом і розпочала реалізацію свого законодавчого порядку денного. За останні місяці було ухвалено низку законів, частина з яких викликали критику як усередині країни, так і за її межами.

Насамперед парламент Грузії обрав нового президента - цю посаду обійняв ексфутболіст Михаїл Кавелашвілі. Опозиція і частина громадянського суспільства вважають це рішення спробою поставити на президентську посаду "зручну" людину. Попередня президентка Саломе Зурабішвілі регулярно конфліктувала з "Грузинською мрією", накладаючи вето на деякі закони, наприклад, про "іноземний вплив".

У листопаді прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе оголосив про призупинення євроінтеграції країни до 2028 року. Це рішення було розцінене частиною громадянського суспільства, як повна відмова від вступу до ЄС, всупереч конституції Грузії, і викликало масові протести.

Наступного місяця у відповідь на сутички між поліцією та проєвропейськими демонстрантами парламент ухвалив закон, що забороняє використання масок, феєрверків і лазерів на протестах. Порушникам тепер загрожують штрафи в розмірі 2000 ларі (близько 720 доларів США), а за псування будівель і блокування доріг штрафи можуть досягати 15 000 ларі (близько 5400 доларів).

Крім того, у лютому 2025 року влада ініціювала посилення покарань за дрібне хуліганство і непокору поліції. Того самого місяця лідер парламентської більшості та виконавчий секретар "Грузинської мрії" Мамука Мдінарадзе оголосив: до Кримінального кодексу країни повернуть статтю про "державну зраду",  виключену ще 2007 року за президентства Міхеіла Саакашвілі.

Бойкот виправданий, але не ефективний

Політичний аналітик Гела Васадзе в коментарі DW назвав роботу грузинського парламенту "скаженим принтером", який, за його словами, випускає один за одним закони, покликані створити в країні авторитарний режим. "Парламент став інструментом для юридичного оформлення тих репресивних заходів, які "Грузинська мрія" почала застосовувати ще за минулого скликання. Мабуть, наша влада вважає, що вона перебуває у світовому тренді, мовляв, так зараз прийнято. Наскільки це їм допоможе - невідомо", - сказав Васадзе.

Експерт вважає бойкот виправданою, але не ефективною стратегією. "Якщо ви вважаєте, що вибори не відображають волевиявлення народу, то навіщо перебувати в цьому парламенті? При цьому бойкот не змінить того, що відбувається. Влада, як і раніше, продовжує оформлятися як авторитарний режим і абсолютно ігнорує опозицію. Ба більше, представники влади вважають, що їм навіть комфортніше (без опозиції в парламенті. - Ред.)", - зазначив Васадзе.