Німецька преса: І після обміну полоненими до миру ще далеко

Німецькі ЗМІ не оминули увагою обмін полоненими, що відбувся наприкінці минулого тижня між Москвою та Києвом у форматі "1000 на 1000" - наймасштабніший з початку військової агресії Росії проти України. Як зазначають автори публікацій, цей гуманітарний жест став єдиним реальним результатом перших прямих російсько-українських переговорів, починаючи від 2022 року. DW зібрала найцікавіші коментарі.

Tagesspiegel: До миру ще дуже далеко

Видання Tagesspiegel зазначає, що здійснений обмін військовополоненими "викликав велике полегшення, особливо в Україні, яка зазнала нападу, де знають про сумну популярність російських в'язниць через тортури і жорстоке поводження". Однак, як вважає експерт із питань безпеки Штефан Майстер (Stefan Meister) з Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP), котрого цитує газета, "це жодним чином не впливає на переговори або будь-яку угоду" між супротивними сторонами в цій війні.

Видання вказує, що паралельно з обміном полоненими відбулися масовані російські атаки по українських містах, включно з найпотужнішими ракетними ударами за три роки війни, "які показали, що до миру ще дуже далеко". Tagesspiegel нагадує, що після обміну полоненими Москва має намір представити Києву список умов для припинення вогню. На думку Штефана Майстера, це черговий блеф, покликаний зобразити готовність до переговорів там, де насправді її немає, наголошує Tagesspiegel.

RND: У Путіна немає причин сідати за стіл переговорів

У редакційному коментарі, що його опублікували видання медіагрупи Redaktionsnetzwerk Deutschland (RND), зазначається, що в світі "є велике бажання отримувати хороші новини про війну в Україні". "Обмін полоненими викликав у нашому уявленні картини повернення солдатів з обох сторін, які кожна розумна людина хотіла б бачити наприкінці війни. З'явилася навіть надія - адже Росія заявила, що ця акція створить сприятливу атмосферу для подальших мирних переговорів", - вказується в публікації.

Але подальші повітряні удари по українських містах засвідчили, що на сьогоднішній день у президента Росії Володимира Путіна "немає тактичних причин сідати за стіл переговорів". У зв'язку з цим, наголошується далі в статті, великою наївністю сповнені й припущення окремих німецьких політиків, що покриття значної частини потреб Німеччини в газі за рахунок імпорту з Росії призведе до переговорів з Москвою. Про те, як Путін реагує на доброзичливі жести, "свідчить його реакція на ультиматум європейців, що ні до чого не призвів, на мовчання США, а також на повернення російських полонених: замість оголошених пропозицій про вихід з конфлікту Росія послала ракети".

"Замість нових пропозицій про переговори лунають старі вимоги про виведення військ, які Україна не може прийняти", - вказується в статті. "Путін сприймає й просто мовчання, і тим більше поступливість винятково як доказ того, що в Україні в нього, як і раніше, розв'язані руки", - підсумовує Redaktionsnetzwerk Deutschland.

FAZ: Фундаментальна відмінність у поводженні з військовополоненими

Газета Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ), аналізуючи обмін полоненими, вказує на фундаментальні відмінності між Україною і Росією і нагадує, що ЗСУ навіть у боротьбі не на життя, а на смерть "дотримуються принципів цивілізованої поведінки", не завдаючи навмисних ударів по мирних жителях, як це від першого дня "без найменших докорів сумління робить Росія".

Те ж саме стосується й поводження з військовополоненими. "Навіть у важкі часи й відносно непримиренного противника Україна дотримується міжнародно-правових норм ведення війни". На думку автора публікації, для України це не просто теорія. "Незважаючи на всі свої недоліки, країна доводить, що є зразковою частиною вільного світу, об'єднаного під прапором людяності", що однозначно пояснює, "чому Україна заслуговує на всіляку підтримку", зазначає у своєму коментарі FAZ.