Новий Бундестаг: мало молоді, жінок та мігрантів

Йому лише 23 роки, і він є політиком Лівої партії - й при цьому він з баварського містечка Пассау, яке вважається дуже консервативним. Люк Госс (Luke Hoß) - наймолодший член новообраного німецького Бундестагу. Й протягом наступних чотирьох років своєї роботи депутатом він планує займатися цілком конкретною справою - боротися з бідністю в країні.

Люк Госс, який є сином матері-одиначки, вже оголосив, що хоче залишити собі лише 2500 євро зі своєї депутатської зарплати в 11000 євро. А решту молодий чоловік планує жертвувати нужденним, соціальним ініціативам та своїй партії. "Партії повинні займатися конкретними проблемами людей. Наразі це квартплата, ціни та занедбана інфраструктура. Є багато чого, над чим треба працювати!" - сказав Госс в коментарі DW.

Госс - один з 46 німецьких парламентаріїв віком до 30 років в новому Бундестазі, кількість депутатів якого в результаті виборчої реформи скоротилася з 735 до 630. Тим не менш, при цьому частка молодих жінок і чоловіків у ньому дещо зросла - до 7,5 відсотка. Однак вона все ще є значно меншою за частку молоді до 30 років у загальній кількості населення країни, яка становить 13 відсотків. Госс переконаний, що парламент часто ухвалював би інші рішення, якби в ньому було більше молодих людей.

"Існує така усталена думка, згідно з якою треба щось давати спочатку робити "старим", і що ми, молодь, ще не можемо знати багатьох речей. Я не думаю, що це добре. Хто може краще за нас самих порушувати питання, які хвилюють молодь?" - риторично запитує політик.

Частка жінок у новому Бундестазі знову зменшилася

У Бундестазі недостатньо представлені не лише молоді люди, але й жінки. У парламенті наступного скликання їх буде навіть менше третини - частка жінок впала до 32,5 відсотка. Причиною цього є те, що високий результат здобули консервативний баварський Християнсько-соціальний союз (ХСС) і ультраправа "Альтернатива для Німеччини" (АдН), які не мали жіночої квоти у списках кандидатів у депутати. Частка жінок в АдН, яка визнана у ФРН частково правоекстремістською, і на чолі списку якої є Аліс Вайдель (Alice Weidel), становить лише дванадцять відсотків.

Директорка "Академії політичної освіти" в баварському Тутцінгу Урсула Мюнх (Ursula Münch) бачить головну причину цього в іншому. "Проблема починається з того, що занадто мало жінок є членкинями політичних партій", - каже вона. Тим не менш, за словами політологині, завдання парламенту не полягає у тому, щоб бути точним відображенням суспільства у співвідношенні 1:1. "У нас є ідея представництва, але це не означає, що це повинно бути дзеркальним відображенням німецького суспільства. Представництво означає вирішення проблем від імені інших людей", - пояснює Мюнх.

Дуже багато юристів, дуже мало робітників

Взяти хоча б для прикладу працівників без вищої освіти. Їхня частка у новому Бундестазі впала до трьох відсотків. У 1949 році, у першому німецькому Бундестазі, 18 відсотків депутатів були робітниками без вищої освіти. З іншого боку, сьогодні кожен п'ятий член парламенту є юристом, за ними слідують депутати з економічною освітою - 17 відсотків.

Це теж не є випадковістю, а пов'язано з організацією партійної роботи, пояснює Урсула Мюнх. "Багато партійної роботи переважно орієнтовано на людей з вищою освітою, які можуть набагато легше організувати свій час. Вони можуть працювати з дому, тоді як продавець чи касир цього робити не може. Що стосується (партійних. - Ред.) засідань, ви повинні заохочувати не присутність на них, а розумне мислення", - каже експертка.

На думку політологині, одним з головних завдань політичних партій є спроба залучити до своїх лав працівників робітничих професій. Мюнх наводить приклад Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), яка, за словами політологині, стала жертвою своєї власної політики у галузі освіти. "Цей підйом завдяки освіті у часи правління соціал-ліберальної коаліції наприкінці 1960-х і 1970-х років спрацював чудово. В результаті СДПН зараз є партією людей з вищою освітою, партією вчителів, державних службовців, юристів та членів неурядових організацій. Але вона більше не є партією робітників", - каже Урсула Мюнх.

Люди з міграційною історією також недостатньо представлені

Німецький Бундестаг 21-го скликання став не лише меншим за чисельністю, більш чоловічим і більш освіченим, але й досі порівняно недостатньо представлений мігрантами. Згідно з дослідженням Mediendienst Integration, щонайменше 73 депутати мають міграційне походження, що становить 11,6 відсотка. До таких зараховуються особи, які не мали німецького громадянства при народженні або мали принаймні одного з батьків, який не був громадянином Німеччини.

Ця група населення ФРН також недостатньо представлена у парламенті, адже вони становлять майже 30 відсотків населення і 14,4 відсотка виборців, які мають право голосу. На думку Дідем Ласін Карабулут (Didem Laçin Karabulut), голови Федеральної ради з питань імміграції та інтеграції (BZI), розрив у представництві в Бундестазі різних верств населення збільшується. "Певні групи в нашому суспільстві систематично мають менше можливостей для політичного представництва, що є структурним дефіцитом демократії. Демократія може бути сильною лише тоді, коли всі люди включені в неї на рівних умовах, незалежно від їхнього походження, статі та соціального статусу", - каже Карабулут.

Кожен п'ятий депутат партії "Союз 90/Зелені" має міграційне походження, що є найвищим показником за всю історію. Не випадково Джем Ездемір (Cem Özdemir), нинішній міністр сільського господарства і освіти від зелених, був одним з перших трьох депутатів-мігрантів у німецькому Бундестазі в 1994 році. І тут АдН пасе задніх: лише 5,9 відсотка її депутатів мають міграційне походження.

Політолог Андреас Вюст (Andreas Wüst) з Мюнхенського університету прикладних наук вказує на те, що насамперед люди з міграційним корінням і жінки були і залишаються найменш представленими у владі групами населення. "Ми бачимо не тільки в Бундестазі, але й у федеральних землях і на місцевому рівні, що людині з міграційним минулим важче стати членом парламенту від партій правого спектра, ніж від партій лівого спектра. І в усіх партіях ми бачимо коротші терміни перебування в парламенті та нижчі показники переобрання", - зазначає політолог.

Расизм і зсув вправо утримують людей від участі в політиці

За словами Вюста, з'являється дедалі більше впевнених у собі людей з міграційним минулим, які прагнуть зробити політичну кар'єру. Водночас, однак, вороже ксенофобське ставлення, навіть у парламенті, стримує потенційних кандидатів від залучення у велику політику, каже експерт.

Він вважає, що, з огляду на дедалі більший зсув вправо в Німеччині з посиленням позицій АдН, багато людей з міграційним минулим запитують себе про те, чи дозволяє їй політична ситуація і соціальний клімат все ще ідентифікувати себе з цією країною. "А якщо ви не ідентифікуєте себе, ви не братимете участь (використовуючи активне виборче право. - Ред.)", - каже Вюст. Це, за його словами, стосується й людей без міграційного минулого, адже й вони також беруть меншу участь у ухваленні політичних рішень, ніж раніше.