Нові обіцянки Трампа: як їх оцінюють в Україні

Президент США Дональд Трамп пообіцяв, що Вашингтон через посередництво та за рахунок фінансування НАТО передасть Україні "найсучасніше озброєння" для відсічі російської агресії. Водночас він пригрозив РФ, що США запровадять "дуже суворі" митні тарифи, якщо не буде досягнуто угоди про припинення війни - щоправда дав він на це 50 днів.

Опитані DW експерти припускають, що за рахунок цих 50 днів Трамп розраховує побачити, чим закінчиться літній наступ РФ в Україні, і вже тоді обирати дії, виходячи з нових реалій на полі бою. Та й попри нову риторику щодо поставок озброєння - різкішу і рішучішу - висновки можна буде робити лише тоді, коли зброя справді почне надходити в Україну і яка саме.

"Реальність сама підштовхує Трампа до стратегії Байдена"

На думку політолога, експерта аналітичного центру "Об'єднана Україна" Ігоря Петренка, на зміну риторики Трампа могла вплинути низка чинників. З одного боку, на його думку, українська влада і увесь пул переговірників змогли знайти підхід до Трампа і його адміністрації. З іншого - свою роль могла зіграти певна внутрішня динаміка у США: зокрема, голосування за "великий прекрасний" законопроєкт Трампа було зав'язане, серед іншого, й на питанні підтримки України, це був певний внутрішній тиск на президента США з боку деяких конгресменів, вважає Петренко.

Третій аспект, на думку експерта, полягає у тому, що Трамп роздратований браком прогресу в питанні припинення війни Росії проти України, і це спонукає його до певних дій. З такою точкою зору погоджується і доцент Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка Микола Капітоненко. На його думку, хоча на користь такого рішення зіграло й те, що країни Північноатлантичного альянсу, зокрема його європейський сегмент, готові заплатити за цю зброю, основною причиною стало все ж, що Трамп усвідомив, що задумане ним на практиці не реалізовується.

"Думаю, основне - те, що Трамп знаходиться у певному глухому куті. Він зрозумів зрештою, що його посередницькі зусилля не працюють, що досягти перемир'я в російсько-українській війні набагато складніше, ніж йому здавалося на початку, і що у нього бракує засобів тиску як на Україну, так, тим паче, і на Росію", - каже Капітоненко.

Через це Трамп вдається до свого звичного прийому - переходить до різкішної риторики, намагаючись досягти результатів насамперед словами. Однак те, чи перейде він після заяв до конкретних дій, і чи стануть такі дії ефективними - відкриті питання, каже Капітоненко.

Водночас, на думку Капітоненка, у цьому питанні йдеться не стільки про певні вподобання Трампа, а про обмеженість можливостей будь-якої американської адміністрації у контексті війни, яку Росія веде проти України. "Навіть якби на місці Трампа був якийсь інший американський президент, він би, за великим рахунком, не мав би особливого вибору, окрім як виділяти невеликі обсяги допомоги Україні, тримати ескалацію під контролем і, поки триває війна, посилювати позиції США у глобальному протистоянні з Китаєм", - пояснює свою думку експерт. "Реальність сама підштовхує Трампа до тієї стратегії, яку свого час реалізовував Джо Байден. Йому це, думаю, не дуже подобається, але, напевне, він розуміє, що це найменше зло в цій ситуації", - додає Капітоненко.

Ще один аспект - особистісний: Путін міг справді зачепити Трампа, припускає Володимир Дубовик, доцент кафедри міжнародних відносин та директор Центру міжнародних досліджень Одеського Національного університету імені І.І. Мечникова, науковий співробітник Центру європейського політичного аналізу. "Путін йому сказав, що буде зараз наступати, а Трамп сподівався, що той надсилатиме сигнали, що хоче закінчити війну. Він багато разів наголошував, що вірить Путіну, що той дійсно хоче закінчити війну, але зараз очевидно, що - ні. Тому можливо, що Трамп подумав, що це не надто добре для його репутації, що Путін його переграв чи маніпулює ним", - припускає експерт. Певну роль могла зіграти навіть і невелика пауза в постачанні озброєння Україні, рішення про яку для багатьох було неочікуваним - вона спричинила в США дискусію про те, чому важливо допомагати Україні, каже Дубовик.

Читайте також: Трамп заявив, що розчарований Путіним, але "не закінчив" із ним

50 днів з розрахунком, що обставини зміняться

Американське видання CNN у своїй публікації називає рішення Трампа відтермінувати запровадження митних тарифів на 50 днів - з тим, щоб за цей час між РФ і Україною була укладена угода - фактично "зеленим світлом" для Путіна продовжувати літній наступ на українській території. "Це має здатися вічністю для мільйонів українців, які не мають сну, зараз витримують ескалацію російських смертоносних ракетних та масованих дронових ударів по їхніх містах і селищах. Але в Москві чиновники тихо зітхають з полегшенням. Зрештою, для них могло бути набагато гірше", - пише автор публікації.

Однак, на думку Миколи Капітоненка, мотиви Трампа обумовлені дещо іншим. Як вважає експерт, Трамп розуміє, що Путін не потребує від нього ніякого "зеленого світла" й продовжуватиме наступ принаймні до кінця літа незалежно від того, що той зробить чи скаже. "Відтермінування на 50 днів створює для Трампа шанс, що літній російський наступ призведе до якихось результатів на полі бою, після чого готовність самих України і Росії до змістовних переговорів стане дещо більшою", - каже він.

Так, якщо російська армія нічого цим наступом не досягне, РФ повернеться до тих умов, які обговорювалися навесні. Якщо ж досягне - це зможе змусити Україну змінити свою позицію на переговорах, пояснює він. "Тобто, так чи інакше, обставини можуть змінитися ближче до кінця літа, і з'явиться більше можливостей для переговорів, й Трамп це зможе записати як результат його зусиль", - каже Капітоненко.

Читайте також: У Росії наполягають, що "стамбульський формат" переговорів ще не вичерпав себе

На думку Петренка, такі дії Трампа чітко свідчать, що він не відмовився від свого підходу, спрямованого на те, щоб мінімальними ресурсами вплинути на Путіна, аби укласти з ним якусь угоду - й не лише щодо України, а й в частині того, щоб трохи відсунути Росію від Китаю, щодо ринку енергоресурсів чи іншої потенційної взаємодії з РФ. Водночас він дійсно може намагатися грати в довгу, аби восени Путін був готовий погоджуватися на якийсь формат перемовин чи домовленостей, і, ймовірно, це, на думку Трампа, могло бути вигіднішим для досягнення його цілей, вважає експерт.

Важливим для України у цей проміжок часу буде те, чи отримуватиме вона обіцяну їй зброю: від того залежатиме, як РФ вийде з цього наступу - сильнішою чи слабшою, наголошує Петренко.

З іншого боку, якщо Трамп вирішить запровадити нові митні тарифи щодо РФ чи посилити санкції, - це вже буде прямий тиск на РФ, від якого американський президент поки волів би утриматися, вважає Дубовик. "Одна справа - він дає зброю, Україна обороняється. А якщо санкції щодо Росії -  це точно вже жест "недоброї" волі й тиску, і він не хотів би цього робити. Для нього ж було пріоритетом покращити відносини з Росією, але, як бачите, дійти до миру виявилося складно", - каже експерт.

Читайте також: У Сенаті США зупинили просування законопроєкту щодо санкцій проти Росії

Теоретично, ці 50 днів могли би бути і своєрідним сигналом торговельним партнерам РФ, передусім Китаю, про те, що він або вплине на РФ, або зазнає збитків через вторинні санкції США. Втім, українські експерти стримано оцінюють таку імовірність: з одного боку, для такого послання не потрібно 50 днів, а з іншого - Китай вже стикався з такою загрозою з боку США і готовий до будь-якого подібного тиску.

"Крім того, я не думаю, що Китай в принципі може змінити свою позицію у російсько-українській війні. Вона давно сформульована, достатньо послідовна, і американцям нема чого запропонувати і нема чим налякати Китай для того, щоб він змінив свій підхід", - наголошує Микола Капітоненко.