Нирки за гроші. Розслідування DW про торгівлю органами

22-річний Амон Кіпруто Мелі думав, що почне нове життя, коли продасть свою нирку. Життя в невеличкому поселенні на заході Кенії стало для нього особливо важким після пандемії ковіду. Хлопець щосили намагався мати стабільний дохід, переходячи з однієї роботи на іншу - в автосалоні, на будівництві та в інших місцях.

І ось одного разу друг розповів йому про можливий швидкий і легкий спосіб заробити 6000 доларів. "Він запевнив мене, що продаж моєї нирки буде гарною угодою", - згадує Мелі. Це спочатку було схоже на рідкісну удачу, але зрештою призвело кенійця, який виявився жертвою експлуатації, до відчаю та гіркого жалю.

Що з'ясували німецькі журналісти про торгівлю органами

Ця стаття є результатом багатомісячного розслідування, проведеного  спільно німецькими ЗМІ - журналом Der Spiegel, телеканалом ZDF та медіакомпанією DW, які відстежили шляхи донорів та одержувачів їхніх органів, проаналізували документи, поговорили з інформаторами й медпрацівниками і з'ясували, як міжнародна мережа - від лікарні у Кенії до тіньової агенції, яка приваблювала пацієнтів із Німеччини, котрі потребували донорських органів, - експлуатувала дві групи вразливих людей. З одного боку - молодих кенійців, які не мають ані ламаного шага, а з іншого - літніх німців, які відчайдушно потребують рятівного органу і готові за нього добре заплатити.

Амона Кіпруто Мелі познайомили з посередником, який організував доставку хлопця в лікарню Mediheal у місті Елдорет на заході Кенії. Там, розповідає Мелі, його зустріли індійські лікарі та вручили документи англійською мовою, якої він не розумів.

За словами хлопця, йому не повідомили про будь-які ризики для здоров'я: "Вони нічого мені не пояснили. Той, хто мене забрав (у лікарні. - Ред.), показав на людей навколо нас і сказав: "Дивись, вони всі пожертвували своїми органами для пересадки і навіть повертаються на роботу".

Після операції Мелі заплатили всього 4000 доларів замість обіцяних 6000. На ці гроші він купив телефон і машину, яка швидко зламалася. Невдовзі після цього здоров'я кенійця погіршилося, у нього почалися запаморочення, з'явилася слабкість і, врешті-решт, він удома знепритомнів. У лікарні його мати, Лія Метто, була шокована, дізнавшись, що син продав свою нирку. "Вони роблять гроші на таких молодих хлопцях, як Амон", - обурюється мати.

Хто і як вербує потенційних донорів

Історія Амона Кіпруто Мелі, судячи з усього, - одна з багатьох. Вілліс Окуму, дослідник організованої злочинності з Інституту досліджень безпеки в Африці, розташованого в Найробі, поговорив із кількома молодими людьми, які продали свої нирки. Вони розповіли Окуму, що зробили це в місті Ойюгіс, розташованому за 180 кілометрів на північний захід від Елдорета.

"Це точно організована злочинність", - упевнений дослідник. За його оцінками, тільки в Ойюгісі нирки продали до сотні молодих людей, багато хто з яких тепер страждає від проблем зі здоров'ям, а також депресії та психологічних травм. "Я не думаю, що вони доживуть до 60 років", - ділиться Окуму, чиє розслідування на цю тему було опубліковано в січні на сайті Enact, що є проєктом Інтерполу.

DW поспілкувалася з чотирма молодими людьми з Ойюгіса, які стверджують, що продали свої нирки всього за 2000 доларів. Вони повідомили, що після операції в лікарні Mediheal в Елдореті, їх попросили знайти нових донорів за комісійні в розмірі 400 доларів за кожного.

На яких умовах можна здійснювати пересадку органів

"Існує юридично "сіра зона", яку використовує цей синдикат. Немає такого закону, який би забороняв вам фактично пожертвувати свою нирку за гроші, і вас не можна за це притягнути до відповідальності", - уточнює Окуму, посилаючись на інформацію, отриману від підрозділу кенійської поліції, що займається боротьбою з транснаціональною організованою злочинністю. Згідно із законодавством Кенії, донорство органів дозволено для родичів або з альтруїстичних міркувань.

У розмові з DW колишній багаторічний співробітник Mediheal на умовах анонімності розповів, що купівля-продаж органів для трансплантації розпочалася в цій лікарні багато років тому. Спершу одержувачі донорських органів були із Сомалі, а донори - з Кенії. Але потім, у 2022 році, пацієнти, які потребують донорських органів, стали приїжджати з Ізраїлю і, починаючи з 2024 року, з Німеччини. Донори ж для таких багатих пацієнтів прибувають, за даними співрозмовника, з таких країн, як Азербайджан, Казахстан або Пакистан.

За словами колишнього співробітника Mediheal, донорів просили підписати документи про те, що вони є родичами тих, хто потребує трансплантації органів. Але насправді ці люди ніколи один з одним не зустрічалися. А також погодитися на видалення нирки - не попередивши про потенційний ризик для здоров'я, тоді як деякі з донорів були ще недостатньо дорослими людьми. "Через мовний бар'єр вони просто ставлять свій підпис", - додав співрозмовник.

Пацієнти з Ізраїлю та Німеччини - більш прибутковий бізнес

За його словами, відтоді, як лікарня перейшла з сомалійських пацієнтів на ізраїльтян і німців, бізнес став процвітати. Кожен клієнт платить за нирку до 200 тисяч доларів - цю цифру підтверджують численні джерела. Співрозмовник пояснив DW, що пошуком донорів і тих, хто потребує донорських органів, займалося агентство під назвою MedLead.

На сайті агентства міститься інформація німецькою мовою, вказані контакти в Німеччині і стверджується, що пересадка нирки здійснюється протягом 30 днів "відповідно до закону про донорство органів" і що донори обіцяють бути "на 100 відсотків добровільними пожертвувачами" органів. На сторінці MedLead у Facebook розміщено відеоролики з відгуками людей, які дякують агентству за допомогу в пересадці нирки в кенійському Елдореті.

В останньому ролику розповідається про 57-річну Сабіну Фішер-Куґлер (Sabine Fischer-Kugler) з німецького Гюнценхаузена, яка страждає від хвороби нирок уже 40 років. Після того, як перестала працювати перша нирка, яку раніше пересадили жінці, вона відчайдушно намагалася знайти другу. Але черга на таку операцію в Німеччині дуже довга - очікування може зайняти від восьми до десяти років. У ФРН для трансплантації можуть використовуватися нирки тільки тих померлих людей, які однозначно погодилися на пересадку своїх органів, тож донорів бракує для понад 10 тисяч осіб, які потребують такої допомоги.

Нестача донорських органів змушує шукати їх за кордоном

За словами Фішер-Куґлер, вона лише мигцем зустрічалася зі своїм донором - 24-річним хлопцем з Азербайджану. У контракті було зазначено, що йому нічого не заплатять, хоча Фішер- Куґлер сказала, що переказала компанії MedLead від 100 до 200 тисяч доларів.

"Можливо, я була трохи егоїстична, тому що мені потрібна була ця нирка, а головне, контракт мав нормальний вигляд. Але тут все ясно - операція не така чиста, як здається", - визнає німкеня. Згідно із законодавством Німеччини, плата за пересадку органу незаконна, порушникам цієї норми може загрожувати до п'яти років в'язниці.

За MedLead, як з'ясували журналісти, стоїть громадянин Ізраїлю Роберт Шполанскі, який, згідно з висновком Тель-Авівського мирового суду від 2016 року, разом із людиною на ім'я Борис Вольфман обвинувачується в проведенні "великої кількості незаконних трансплантацій нирок" у Шрі-Ланці, Туреччині, Таїланді та на Філіппінах. Вольфман, імовірно, очолював злочинну мережу. Його також звинувачують у тому, що він брав участь у незаконній трансплантації органів в інших країнах.

Одержувач органів: Ви не повинні платити, але платите

Шполанскі заперечує будь-який зв'язок із Вольфманом. В електронному листі, надісланому в Der Spiegel, ZDF і DW, компанія MedLead запевнила, що не має жодного стосунку до пошуку донорів, що всі вони на 100 відсотків - альтруїсти і що MedLead від часу заснування працює прозоро й у повній відповідності до закону.

Група журналістів-розслідувачів діяла під прикриттям у готелі Eka в Ельдореті, лише за кілометр від лікарні Mediheal, щоб поговорити з іноземними пацієнтами, які очікують на трансплантацію. Деякі з них, помітно ослаблені, подорожували з членами сім'ї. Одна російська жінка, яка чекала на операцію з пересадки нирки її чоловікові, зауважила: "Ніхто не віддає свою нирку безкоштовно".

А 72-річний ізраїльтянин, який проходив діаліз у лікарні Mediheal, зізнався: "Це трохи підозріло. Ти не повинен платити, але ти платиш. Історія така, що (донор. - Ред.) це мій старий двоюрідний брат, який якимось чином опинився в Східній Африці саме тоді, коли і я". За словами ізраїльтянина, у його віці у нього не було б шансів отримати нирку на батьківщині.

У Найробі доктор Джонатан Вала, голова Кенійської асоціації ниркової хірургії, лікував кількох одержувачів донорських органів, які мали післяопераційні ускладнення. "У нас є повідомлення про ізраїльських пацієнтів, які повернулися з важкими інфекціями, а деякі - з нирками, які фактично не функціонують", - ділиться Вала. Його колеги забили на сполох, інформуючи владу Кенії про неетичні трансплантації, що проводяться в лікарні Mediheal.

Багатомільйонний бізнес під захистом влади Кенії?

У 2023 році міністерство охорони здоров'я Кенії під час перевірки в лікарні Mediheal виявило, що донори й одержувачі їхніх органів часто не були родичами. У деяких випадках проводилися пересадки органів із підвищеним ризиком, наприклад, онкохворим або літнім людям. І майже всі процедури оплачувалися готівкою. У звіті МОЗ міститься рекомендація про те, щоб "твердження про торгівлю органами були розслідувані відповідними структурами". Незважаючи на ці тривожні висновки, звіт відомства так і не був оприлюднений, і жодних заходів після цього вжито не було.

Приватний розслідувач з Елдорета, який відстежує незаконну торгівлю органами, стверджує, що до цього бізнесу причетні ще щонайменше дві лікарні. За його словами, якби він розслідував ці справи, то його життя опинилося б у небезпеці: "Є дуже впливові люди, які можуть бути до цього причетні". На запитання, чи доходять зв'язки до верхівки уряду, співрозмовник відповів, що так.

Засновником і головою ради директорів Mediheal Group є Сваруп Мішра - уродженець Індії та колишній член парламенту Кенії. У нього, як вважається, хороші стосунки з кенійським президентом Вільямом Руто. Незважаючи на постійні звинувачення в торгівлі органами, у листопаді минулого року президент призначив Мішру керівником державного інституту вакцин Kenya BioVax, що дає змогу Мішрі представляти Кенію як контактну особу в переговорах зі Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) та іноземними урядовими чиновниками. Сваруп Мішра не відгукнувся на неодноразові прохання німецьких журналістів про інтерв'ю і залишив без відповіді цілий список наших запитань.

Тим часом Амон Кіпруто Мелі та інші постраждалі під час пересадки органів борються за виживання, залишившись з однією ниркою, їхнє здоров'я підірване, а надії розсипалися. "Якби я міг усе повернути, я б не погодився на операцію з видалення нирки. Я ненавиджу себе за це", - гірко підсумовує Мелі.