Політики ФРН заговорили про перезапуск "Північних потоків"

Депутати Бундестагу від консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС), який, імовірно, буде ключовою силою в наступному німецькому уряді, поширили днями заяви, які викликали неоднозначну реакцію серед політиків країни. Парламентар Томас Барайсс (Thomas Bareiss) привітав ідею придбання газопроводу "Північний потік", що з'єднує Німеччину та Росію дном Балтійського моря, американцями та його перезапуску. "Коли мир буде відновлено, а зброя між Росією та Україною замовкне (і сподіваюся, що це стане дуже скоро), відносини нормалізуються, ембарго рано чи пізно будуть скасовані та, звісно, газ може текти знову, напевно, цього разу газопроводом під контролем США", - написав він у соцмережі LinkedIn.

У середу, 26 березня, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров підтвердив, що під час переговорів між Росією та США щодо війни в Україні йшлося, зокрема, і про відновлення "Північного потоку". Раніше німецька газета Handelsblatt повідомила, що американський інвестор подав запит до американського уряду щодо купівлі газопроводу.

До Барайсса приєднався ще один депутат Бундестагу від ХДС - Ян Гайніш (Jan Heinisch), член робочої групи з питань енергетики на переговорах щодо створення коаліції між ХДС/ХСС та Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН). "Якщо одного дня буде досягнуто справедливого та надійного миру, то нам можна буде знову говорити про купівлю російського газу", - сказав Гайніш у розмові з виданням Politico.

Що таке "Північний потік" і скільки їх?

Загалом газопроводів, що поєднують Німеччину та Росію дном Балтійського моря - два: "Північний потік" та "Північний потік-2". Кожен із них має дві нитки. І якщо останній газогін, будівництво якого було завершено 2021 року, так ніколи й не був запущений, перший "Північний потік" запрацював 2011 року та постачав газ до різних країн Європи. Власником газопроводу виступав консорціум у складі російського "Газпрому" та низки німецьких, французьких та нідерландських компаній.

Росія припинила поставки газу через "Північний потік" у вересні 2022 року, пославшись на те, що санкції ЄС щодо Москви буцімто унеможливили технічну підтримку експлуатації труби. Утім, залучена до процесів німецька компанія Siemens, повідомила, що це твердження не відповідає дійсності.

Зрештою за кілька тижнів, 26 вересня 2022 року три з чотирьох труб "Північних потоків" було пошкоджено, судячи з наявних на сьогодні даних, у результаті саботажу. І хоч остаточно виконавців досі не знайдено, німецькі правоохоронці минулого року видали ордер на арешт підозрюваного громадянина України, який досі в розшуку.

Повернення до енергозалежності від Росії?

Міністерство економіки, яким поки що керує Роберт Габек (Robert Habeck) із партії Зелених як виконувач обов'язків міністра, відкинув ідею поновлення імпорту газу з Росії. Одразу після появи перших чуток про російсько-американські розмови на цю тему на початку березня, в міністерстві заявили: "Незалежність від російського газу має оборонну та стратегічну важливість для німецького уряду, і він дотримуватиметься цього принципу".

Та незабаром у Німеччині має з'явитися новий уряд, який із великою ймовірністю очолить лідер ХДС Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), а СДПН, що досі грала першу скрипку, буде молодшим партнером у новій коаліції. Зелені, які роками послідовно виступали за скорочення залежності російського газу, перейдуть до опозиції. Тим не менш, повернення до імпорту газу з РФ означало би поворот в політиці на 180 градусів.

Натомість ультраправа і частково правоекстремістська "Альтернатива для Німеччини" (АдН), яка є другою за чисельністю політсилою в новому Бундестазі, сприйняла заяви депутата Барайсса щодо "Північного потоку" позитивно. "Я вітаю той факт, що депутат від ХДС шукає шлях до політики, що ґрунтується на (національних. - Ред.) інтересах. Ми маємо знову закуповувати дешевий газ із Росії під контролем залучених до цього торгових партнерів", - заявив співголова АдН Тіно Крупалла (Tino Chrupalla) телеканалу ZDF минулого тижня.

Водночас експерти з енергетики критикують подібні ідеї. "Ми вже давно знаємо, що Росія не є надійним постачальником. З огляду на війни викопних енергоресурсів у світі, повертатися у залежність від агресора було би катастрофічно з геополітичної точки зору, це було би безвідповідально", - каже Клаудіа Кемферт (Claudia Kemfert) з Німецького інституту економічних досліджень (DIW). А якщо Росія ще й підпише угоду зі США, то це зробить Німеччину залежною одразу від обох країн.

Міхаель Роді (Michael Rodi), професор екологічного та енергетичного права в Університеті Грайфсвальда, взагалі був ошелешений тим, що подібна дискусія виникла в Німеччині. "Це дивна дискусія. Дивно те, що її запустили з лав ХДС, але не дивно те, що Зелені зайняли протилежну позицію", - каже він у розмові з DW.

СДПН і відносини з Росією

Із лав СДПН поки що не було чути реакцій на заяви від окремих політиків ХДС. При цьому саме соціал-демократи історично найактивніше виступали за збереження зв'язків із Росією. "Зміни через зближення" - таким було гасло, за допомогою якого СДПН просували ідею послаблення напруження у відносинах із СРСР під час "холодної війни".

Колишній канцлер Німеччини, соціал-демократ Ґергард Шредер (Gerhard Schröder), який називає себе другом російського президента Володимира Путіна, досі номінально очолює раду директорів компанії Nord Stream, яка володіє газогонами. У перші місяці після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року СДПН опинилася під прицілом критиків з боку ХДС за свої старі зв'язки з Росією та ключову роль, яку вона зіграла в переговорах щодо "Північного потоку".

У березні 2022 лідер ХДС Фрідріх Мерц в ефірі радіо Deutschlandfunk вимагав негайно позбутися енергетичної залежності від Росії та створення парламентської комісії для розслідування зв'язків СДПН. Мовляв, таке розслідування, "ймовірно, виявить, що зв'язки набагато глибші, ніж ми знаємо на сьогодні".

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier), який раніше був міністром закордонних справ і кандидатом у канцлери від СДПН, навіть був вимушений визнати власну відповідальність за просування проєкту "Північний потік-2" як міністр в уряді Анґели Меркель (Angela Merkel). "Ми трималися за мости, у які Росія вже давно не вірила і від яких нас застерігали наші партнери", - сказав Штайнмаєр у 2022 році.

Економічні та екологічні ризики перезапуску "Північних потоків"

Хоч технічно підготувати "Північний потік" до повторної експлуатації можливо (вартість відповідних робіт оцінюється у 500 мільйонів доларів), зареєстрована в Швейцарії компанія Nord Stream, що володіє газопроводом, проходить зараз процедуру банкрутства. А це означає, що газопровід можна купити дуже дешево.

Але будь-якому покупцю треба буде робити ставку одразу на дві речі: швидкий мир в Україні, який призведе до послаблення санкцій щодо Росії, а також те, що перехід Європи на відновлювані джерела енергії буксуватиме. "Якщо енергетичний перехід буде успішним, то для російського ринку не буде великого ринку", - вважає Роді.

Клаудіа Кемферт у своїх прогнозах ще більш однозначна: "Викопний природний газ для нас не має майбутнього - це зрозуміло". Вона нагадує, що в рамках Паризької кліматичної угоди більшість країн світу взяла на себе зобов'язання рухатися до кліматичної нейтральності. "Рішення відмовитися від викопного палива було ухвалене давним-давно - зараз нам нарешті треба діяти", - каже Кемферт.

Але чи достатньо в Німеччини політичної волі, аби провести до кінця енергетичний перехід та зберегти енергетичну незалежність від Росії у майбутньому, залишається відкритим питанням. Виглядає на те, що не всі в наступній правлячій коаліції дотримуються такої мети.