ФРН потерпає від занедбаної інфраструктури: наслідки й кошти

Те, що сталося у ніч на 11 вересня 2024 року, шокувало всю Німеччину. Тоді вночі обвалилася частина одного з чотирьох мостів у Дрездені, котрі перетинають річки Ельбу в центрі столиці Саксонії. Просто дивовижно, що внаслідок тої катастрофи обійшлося без жертв і постраждалих, адже лише в самому Дрездені та передмісті проживає майже 800 тисяч людей, а на додачу щороку місто відвідують понад два мільйони туристів. Тієї ночі ще за 18 хвилин до обвалу злощасним мостом проїхав останній трамвай.

Причину обвалу швидко встановили. Сталь у залізобетоні, з якої був побудований міст у 1967-1971 роках, зазнала серйозного впливу корозії та потріскалася. Такі висновки змусили владу й чиновників забити на сполох по всій Німеччині. Річ у тім, що й раніше було відомо, що в Німеччині тисячі мостів опинилися у настільки поганому стані, що потребують щонайменше термінового капітального ремонту, а деякі взагалі треба просто знести й зводити натомість нові.

Щонайменше п'ять мільярдів євро на рік потрібно тільки на мости

За наявними оцінками, в Німеччині налічується близько 130 тисяч мостів. Майже 40 тисяч з них стоять на автобанах і магістралях, тож вони особливо важливі для руху по всій країні. За даними міністерства транспорту Німеччини, близько п'яти тисяч з цих мостів потребують термінового капітального ремонту або мають бути знесені та перебудовані.

У 2024 році на фінансування оновлення автобанів, магістралей та пов'язаних з ними мостів було закладено 4,6 мільярда євро. У бюджетних дискусіях на 2025 рік, які провалилися за старого федерального уряду, на ці цілі закладалося п'ять мільярдів євро. Однак, на думку федеральної автодорожньої компанії Autobahn-GmbH, навіть цієї суми замало.

Нині Німеччина живе з побудованого раніше

Та нагальна потреба у відновленні та відбудові стосується не лише мостів, але й давно прокладених автомобільних доріг та залізничних колій, систем енерго- та водопостачання, телекомунікацій, шкіл, університетів та лікарень. Упродовж десятиліть занедбаною були як технічна, так і соціальна інфраструктура. "Наша країна дедалі більше занепадає", - застерігав на початку березня голова СДПН Ларс Клінґбайль (Lars Klingbeil).

Крім того, терми модернізації вкрай незадовільні й мляві. Розбудова та розширення кліматично нейтральної енергетичної інфраструктури теж займає багато часу, а цифровізація країни пробуксовує. У нещодавньому опитуванні Німецької промислово-торговельної палати (DIHK) понад чверть опитаних компаній нарікали на те, що нинішня доступність широкосмугового інтернету на місцях не відповідає їхнім запитам і потребам. "Розширення мережі широкосмугового інтернету без особливого успіху намагається йти в ногу зі зростанням потреб компаній", - констатували в DIHK.

Катастрофічна ситуація з розбудовою залізниці

Економісти вже давно радять політикам, що потрібно більше інвестицій. Оприлюднене влітку 2024 року дослідження Інституту німецького бізнесу (IW), що відстоює інтереси німецьких працедавців, оцінило потребу в 600 мільярдів євро протягом наступних десяти років. Більша частина коштів потрібна на розбудову міжрегіональної транспортну інфраструктуру.

У червні 2024 року Федерація німецької промисловості (BDI) підрахувала, що лише на це знадобиться 165 мільярдів євро. Нинішній федеральний міністр транспорту Фолькер Віссінґ (Volker Wissing) мав намір створити інфраструктурний фонд вартістю мільярди євро, для якого він також планував мобілізувати приватний капітал. Але цього так і не сталося.

Досі близько 13 мільярдів євро ще не виділено для реалізації планів з капітального ремонту залізничної мережі. Залізнична компанія Deutsche Bahn, яка перевантажена і вже здобула неславу в пасажирів своєю хронічною непунктуальністю, задумала відремонтувати до 2030 року 40 найважливіших ділянок, загальною протяжністю близько 4200 кілометрів.

Наскільки дорогим може стати лише один транспортний інфраструктурний проєкт, унаочнює вартість побудови залізничного вузлового вокзалу "Штутгарт 21". Будівельні роботи тривають ось уже 15 років, а озвучений кошторис зростав у кілька разів - з майже чотирьох мільярдів євро на початку будівництва до одинадцяти мільярдів євро в грудні 2023 року.

Як "зелена" електроенергія потраплятиме з півночі на південь?

Величезні суми також знадобляться для подальшого розширення відновлюваних джерел енергії та необхідної електромережі. Вітрова енергія в основному виробляється на півночі Німеччини. Для розподілу цієї "зеленої" енергії по всій країні доведеться будувати дедалі більше потужних ліній електропередач. За оцінками операторів систем енергомереж, лише розширення електромереж може коштувати 55 мільярдів євро - плюс 110 мільярдів євро на розширення місцевих розподільчих мереж до 2033 року.

Досі витрати на розширення енергомережі перекладалися на споживачів у вигляді плати за користування мережею через підвищення цін на електроенергію, а отже, і на бізнес. Це робить німецькі компанії менш конкурентоспроможними на світовому ринку. Якщо держава хоче зменшити навантаження на споживачів, вона має перебрати частину тарифу за користування мережею. Крім того, існують витрати на будівництво резервних електростанцій, величезних акумуляторних станцій для електроенергії та водневої інфраструктури. 

Житло також є частиною інфраструктури

У країні також відчувається значний брак житла, особливо у містах та міських агломераціях. Як наслідок, упродовж останніх років орендна плата за житло в деяких регіонах стрімко зросла. У Мюнхені, приміром, ціна винайму житла в 24 євро за квадратний метр у новобудовах вже не є чимось нечуваним. Це має багато негативних наслідків, адже люди із середніми заробітками дедалі частіше просто не можуть дозволити собі прожиття в містах. Так само працедавці, які не платять високі зарплати, можуть знайти працівників, лише за умови, якщо вони пропонують службові квартири.

У своєму аналізі BDI підрахувала, що протягом наступних десяти років для стимулювання житлового будівництва необхідно буде інвестувати додатково 56 мільярдів євро, але будувати доведеться так, щоб це не шкодило клімату.

Майбутнє за освітою, але потрібні багатомільярдні інвестиції

Модернізація й ремонт дитсадочків, шкіл та університетів, а також диджиталізація всіх навчальних закладів також коштує чималих грошей. За оцінками Федерації німецької промисловості, для цього знадобиться близько 100 мільярдів євро. Спілка освітян і науковців (GEW) навіть називає цифру в 130 мільярдів євро. "Німецька система освіти схожа на великий будівельний майданчик. Завдання величезні", - йшлося в заяві спілки, опублікованій на початку березня 2025 року. Там же вказувалося на те, що нестача кваліфікованої робочої сили, особливо в дитячих садках і школах, є "драматичною".

Освіта - це справа федеральних земель, тож тут головну відповідальність несуть 16 німецьких федеральних земель. Однак міста й муніципалітети також утримують інфраструктуру, яка старіє і потребує нагальної модернізації. Муніципалітети інвестують найменше, тому що їм просто бракує грошей. Їхні бюджети порожні, а борговий тягар залишається високим.

Гострі проблеми в багатьох галузях

У галузі охорони здоров'я теж накопичився інвестиційний дефіцит у розмірі близько 50 мільярдів євро. За даними Німецької асоціації лікарень, близько 70 відсотків усіх лікарень у Німеччині є збитковими. Ще близько десяти мільярдів євро бракує на ефективну боротьбу зі стихійними лихами. Сюди входять і великі катастрофи, як-от повені та інші погодні катаклізми, а також захист від загроз, пов'язаних з війною.

Якщо скласти всі ці суми докупи, то протягом наступних кількох років насправді знадобляться сотні мільярдів євро, щоб відновити технічну та соціальну інфраструктуру Німеччини до належного стану.