Німеччина під прицілом проросійських кіберзлочинців

"За нашими даними, Німеччина дедалі частіше стає мішенню злочинців з-за кордону", - каже міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт (Alexander Dobrindt), коментуючи ситуацію зі злочинністю в цифровій сфері. Що це означає конкретно, демонструє актуальний звіт щодо кіберзлочинності, який щороку видає Федеральне управління кримінальної поліції Німеччини (BKA). Його очільник Гольґер Мюнх презентував нові цифри у вівторок, 3 червня, разом із Дорбіндтом у Берліні.

Лише кожен третій кіберзлочин вдається розкрити

Загалом 2024 року було зареєстровано понад 333 тисяч кіберзлочинів. При цьому злочини, вчинені з-за кордону, становлять 202 тисяч, що суттєво перевищує внутрішньонімецьку цифру в 131 тисячу. І це лише зареєстровані випадки. У тіні, за оцінками німецьких органів безпеки, залишається 90 відсотків скоєних кіберзлочинів. До того ж, у цій сфері особливо низький відсоток розкритих злочинів - 32 відсотки. Для порівняння: у загальній кримінальній статистиці, що враховує злочини від зламу квартир до вбивств, рівень розкриття становить у Німеччині близько 58 відсотків.

Зростання числа кібератак у Німеччині з-за кордону міністр Добріндт пояснює загостренням геополітичної ситуації, а саме - війною Росії проти України. "Це пов'язано з тим, що Німеччина активно підтримує Україну", - каже міністр.

"Проросійські хакерські групи"

Саме тому Німеччина, за словами голови відомства кримінальної поліції Мюнха, дедалі частіше стає мішенню "проросійських" хакерських груп. Проросійських, тому що не всі вони пов'язані з російською державою, каже Мюнх, натомість серед них є також симпатики російського президента Володимира Путіна з інших країн.

Лише одна цифра у статистиці кіберзлочинності в Німеччині демонструє позитивний тренд: число зареєстрованих атак за допомогою так званих програм-вимагачів (ransomware) знизилося за рік зі 1018 до 950. За допомогою таких програм зловмисники встановлюють доступ до чужих комп'ютерів, зашифровують важливі програми й дані та вимагають за їхнє розблокування гроші. Утім, за словами німецьких кримінальних поліцейських, лише близько дев'яти відсотків постраждалих справді йдуть на цей крок і платять зловмисникам.

Успішна операція Endgame

Аби викрити та знешкодити міжнародні мережі кіберзлочинців, німецькі органи безпеки інтенсивно співпрацюють з іншими країнами. Особливо пишаються Мюнх та Добріндт успіхом операції "Endgame" ("Фінал"). У рамках цієї операції поліції вдалося відключити 300 серверів зловмисників, 50 із них - у Німеччині. Загальна сума заблокованих на рахунках коштів у формі криптовалюти становить, за даними німецьких слідчих, 3,5 мільйона євро. До того ж, їм вдалося встановити особи 37 підозрюваних злочинців, а також видати 20 міжнародних ордерів на арешт. Та є одна проблема: усі підозрювані, за даними німецьких органів, перебувають у Росії. Тож ніхто з них не може бути затриманий і притягнутих до відповідальності.

Профспілка поліцейських критикує владу

Зростання кіберзлочинності викликає занепокоєння у німецької профспілки поліцейських (GdP). Її голова Александер Пойтц (Alexander Poitz) вважає, що рівень професійності правоохоронців не встигає зростати так швидко, як сама злочинність. "Структурні, персональні та технічні недоліки стоять на заваді ефективній боротьбі (з кіберзлочинністю. - Ред.)", - каже він.

Голова відомства кримінальної поліції Німеччини Мюнх з такою оцінкою не погоджується. "Завдяки нашим заходам у координації з іншими країнами ми торік знову продемонстрували, що не даємо слабину та відповідаємо на більшу загрозу ефективними поліцейськими заходами", - каже він. Водночас він висловив сподівання, що поліція отримає більше повноважень у боротьбі з кіберзлочинністю.

Глава МВС Німеччини обіцяє "озброюватися"

Міністр внутрішніх справ Німеччини Добріндт обіцяє виконати побажання кримінальної поліції країни. "Ми суттєво озброюємося: юридично, технічно та організаційно", - каже він. За словами міністра, вже дуже скоро до законодавства країни будуть внесені зміни, які уможливлять превентивне зберігання операторами зв'язку списків IP-адрес усіх користувачів інтернету. Таке правило вже діяло в Німеччині до 2017 року, втім, було скасовано після відповідного рішення Європейського суду, що визнав його незаконним. Крім того, Добріндт обіцяє встановлення вищих стандартів безпеки у державних органах та бізнесі з метою покращення захисту від кібератак критично важливої інфраструктури на кшталт електростанцій, залізниці та лікарень.

Як наголосив міністр, кіберзлочинність є дедалі більшою загрозою для безпеки в Німеччині та стає дедалі більш агресивною. "Але й наші стратегії відповіді на неї стають також професійнішими", - додав він. Це пов'язано, зокрема, і з тим, що Відомство кримінальної поліції у боротьбі з кіберзлочинністю застосовує штучний інтелект (ШІ). Утім, цю технологію активно застосовують і самі кіберзлочинці.