Німеччина і питання ядерної зброї

Еммануелю Макрону довелося довго чекати на позитивну відповідь з Берліна. Президент Франції вже кілька разів пропонував Німеччині обговорити питання ядерного стримування в Європі - на основі французької ядерної зброї. І досі він отримував у відповідь на ці пропозиції відмову.

Зараз ситуація змінюється: лідер Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), ймовірний наступний канцлер Німеччини, готовий до відповідного діалогу. Ситуація кардинально змінилася з приходом до влади у США Дональда Трампа, який може відмовити європейським союзникам у військовому захисті США. Тому Мерц хоче говорити з лідерами ядерних держав - Францією та Великобританією - про ядерне стримування в Європі. У Парижі цього дуже чекають.

Американські ядерні бомби в Німеччині

Протягом десятиліть Німеччина перебувала під ядерною парасолькою США. У Німеччині зберігається до 20 американських ядерних бомб. Лише президент США має код для запуску бомб, однак Бундесвер надає винищувачі, які у разі виникнення такої необхідності можуть запустити їх у напрямку цілей. НАТО називає це спільно організоване стримування за допомогою ядерної зброї США, в якому також беруть участь інші європейські країни, "спільним використанням ядерної зброї".

Експерти з питань безпеки не очікують, що США заберуть свою ядерну зброю з Європи в найближчому майбутньому. "Я не думаю, що це неминучий сценарій, тому що НАТО і спільне використання ядерної зброї мають велике стратегічне значення для США з різних причин", - каже Саша Гах (Sascha Hach), експерт з питань європейської безпеки і контролю над озброєннями з Франкфуртського інституту дослідження проблем миру (PRIF). "Але ви не можете цього виключати", - додає він. Однією зі стратегічних переваг наявності ядерної зброї в Європі для США є можливість відповісти на російську агресію, пояснює експерт.

Німеччині не можна мати власну ядерну зброю

Але навіть якщо американська ядерна зброя поки що залишиться в Європі, сумніви, які Трамп сіє щодо зобов'язань США перед союзниками в рамках НАТО, все ж підривають довіру до концепції ядерного стримування. Німеччина, яка завжди значною мірою покладалася на США, тепер хоче реорганізувати свою політику безпеки. Як очікується, Бундесвер має бути переозброєний швидше, ніж планувалося.

Дискусії точаться і довкола питання про ядерну парасольку. Чи є вона за цих обставин ефективною як засіб стримування проти великого ядерного арсеналу Росії, що налічує понад 5500 боєголовок? Німеччина не має права володіти власною ядерною зброєю. Це передбачено, серед іншого, Договором про остаточне врегулювання щодо Німеччини, укладеним при возз'єднанні країни 1990 року.

В Європі лише Великобританія і Франція мають власну ядерну зброю, а у межах Європейського Союзу - лише Франція. Тому тісніша співпраця у цій сфері була б доречною. Але існують обмеження: британські ядерні сили тісно пов'язані з американськими і у разі конфлікту будуть доступні для застосування в рамках НАТО. Інша ситуація у Франції, яка надає великого значення незалежності своїх ядерних сил. І вони не підпорядковані об'єднаним командним структурам НАТО.

Морські та повітряні ядерні сили

Франція володіє приблизно 290 ядерними боєголовками, які можуть бути запущені як з атомних підводних човнів, так і з винищувачів Rafale. Ядерні сили країни, також відомі як Force de frappe, призначені для захисту "життєво важливих інтересів" Франції. Згідно з позицією Парижа, вони також зміцнюють безпеку Європи, ускладнюючи розрахунки щодо можливих недружніх дій воєнного характеру з боку потенційних противників.

Тож як саме може виглядати ця співпраця? Першим кроком, на думку офіційного Парижа, мав би стати інтенсивний обмін інформацією на цю тему. Інформація про поводження з ядерною зброєю і стратегічне планування є вкрай чутливою. Франція має десятиліттями накопичений досвід у цій сфері, якого, природно, не має Німеччина.

Можливими були б також спільні навчання між німецькими і французькими військово-повітряними силами, каже французький експерт з питань безпеки Каміль Гранд з Європейської ради з міжнародних відносин. Такі навчання, припускає він, можуть також включати посадку французьких літаків Rafale на території Німеччини. Однак немає жодних планів щодо розміщення французьких ядерних винищувачів або іншої ядерної інфраструктури в Німеччині, як це припускають деякі ЗМІ. До цього ще далеко, впевнений Гранд.

Командні повноваження залишаються за президентом Франції

Франція виключає модель, за якою інші країни мали б доступ до ядерної зброї, як це відбувається в рамках НАТО у випадку спільного використання ядерної зброї. "Було б помилкою вважати, що французькі ядерні гарантії будуть подібними до ядерних гарантій США", - підкреслює Каміль Гранд в інтерв'ю DW.

Французький уряд завжди заявляв, що не віддаватиме іншим країнам повноваження щодо застосування ядерної зброї. "Що б не сталося, рішення було і завжди буде в руках президента республіки, головнокомандувача збройних сил", - підкреслив Еммануель Макрон у своєму зверненні до нації на початку березня.

Що може зробити Європа?

Не тільки французькі, але й британські ядерні сили великою мірою зосереджені саме на національній обороні. Сполучене Королівство - єдина ядерна держава, яка має лише один тип ядерної зброї. Ядерні сили стримування країни є винятково морського базування, його основу складають чотири атомні підводні човни, базовані на західному узбережжі Шотландії.

Все це обмежує можливості поставити цю зброю на службу більш широко організованій системі європейської ядерної оборони в найближчому майбутньому. Можливим тут могло б бути посилення стратегічного діалогу або "політична декларація про те, що французький і британський ядерний арсенал також буде використаний для захисту європейської території в надзвичайних ситуаціях", каже в інтерв'ю DW експерт з питань безпеки Саша Гах. "Але я думаю, що є нереальним, щоб ядерні сили Франції і Великобританії розвивалися таким чином, щоб бути орієнтованими на європейську оборону", - додає він.

Кількість ядерних бомб не має вирішального значення

У Німеччині Фрідріх Мерц також підкреслює, що метою є не заміна американської ядерної зброї в Європі, а доповнення до неї. Не лише через свій ядерний арсенал США наразі вважаються незамінними в НАТО, але й через інші особливі можливості, які має у своєму розпорядженні лише Вашингтон. До них належать, зокрема, і прямі контакти з російськими командними центрами, і системи оповіщення про запуски балістичних ракет. Все це допомагає уникати ненавмисних ескалацій.

"Коли ми в Європі зараз обговорюємо, як діяти без США, ми завжди зосереджуємося на тому, чи є у нас достатньо бомб", - критикує Саша Гах. При цьому, додає він, нехтується той факт, що без США можуть бути втрачені інші важливі оборонні механізми, такі як прямі військові контакти з іншою стороною. "Я б сказав, що в інтересах Європи створити подібні структури і механізми, над якими ми також матимемо контроль", - пропонує експерт.