ФРН хоче мати сильну армію, але Бундесверу бракує персоналу

Наразі в Бундесвері служить 181 тисяча осіб, чого украй мало, адже цільовий показник чисельності особового складу німецьких збройних сил - щонайменше 203 тисячі. Питання браку особового складу в Бундесвері вже давно не дає спокою Єві Геґль (Eva Högl), яка вже ось майже п'ять років перебуває на посаді уповноваженої Бундестагу у справах збройних сил. Тепер ця проблема набуває дедалі більшої політичної ваги.

У нинішній глобальній ситуації "нам як ніколи важливо мати повністю боєздатний Бундесвер", - наголосила Геґль під час презентації щорічної доповіді за 2024 рік. Хоча ситуація з оснащенням і озброєнням у війську дещо покращилася, однак чисельність особового складу військових - навпаки - фактично дещо зменшилася, констатувала вона. "Особовий склад Бундесверу скорочується і старіє, - визнала Геґль. - Цій тенденції необхідно негайно покласти край і досягти зворотного ефекту".

Більше охочих, але й багато звільнень

Треба визнати, що нині Бундесвер докладає чимало зусиль для залучення нових молодих кадрів - у містах Німеччини зустрінеш немало великих рекламних плакатів з закликами вступати до війська, а в соцмережах пресслужба Бундесверу активно розповідає про повсякденне життя військових. Тож не дивно, що це породжує певну зацікавленість, і вже 2024 року охочих пов'язати своє життя й кар'єру з армією побільшало. Але багато хто з новобранців відсіюється - уже протягом першого півріччя служби кожен четвертий звільняється з Бундесверу.

Однією з причин високого рівня відсіву є бажання служити ближче до місця проживання, каже Геґль. Тут проблема в тому, що Бундесвер не завжди може задовольнити такі побажання. Однак і серед тих військових, які служать вже довший час, теж не без проблем, адже не всім з них можуть запропонувати подовження контракту або бажану посаду професійного військового на постійній основі, оскільки відповідних місць просто бракує. "Ми втрачаємо хороші кадри", - нарікає Геґль. Тож у питанні збереження й збільшення особового складу Бундесверу "ще потрібно добряче попрацювати", визнає посадовиця.

"Обов'язкова військова служба перенавантажила б Бундесвер"

Якщо з набором до війська усе так проблематично, то тоді чи могло б повернення обов'язкової військової служби, що зараз активно обговорюється в Німеччині, якось зарадити з кадровою проблемою? Утім, Геґль не схвалює ідею відновити обов'язкову військову службу, яка дозволяла призивати до збройних сил всіх молодих чоловіків у певному віці, й дію якої призупинили у 2011 році. "Це перевантажило б Бундесвер", - пояснює посадовиця. Річ у тому, що в наявності існує "замало приміщень, замало озброєння і, найголовніше, замало інструкторів", додає вона.

Натомість Геґль пропонує запровадити так званий обов'язковий "рік суспільних робіт" (Gesellschaftsjahr) для всіх юнаків і дівчат, який можна було б відбувати як у Бундесвері, так і в соціальних установах. А загалом вона підтримує концепцію, яку висунув нинішній міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус (Boris Pistorius), що базується на добровільній службі. Згідно з цією концепцією, до такої служби мають залучатися як юнаки, так і дівчата.

За такої концепції, потім можна було б відбирати певну кількість відповідних кандидатів на основі анкетування, де чоловіки повинні відповісти на всі запитання, а жінки - могли б це зроби. Цей план не був реалізований через розвал так званої "світлофорної" урядової коаліції наприкінці 2024 року, названої так за партійними кольорами її учасників. Однак до такої ідеї можуть знову повернутися уже за нового федерального уряду.

"Бундесвер досі має замало всього"

У той час як ситуація з набором досить похмура, в питанні озброєння й оснащення Бундесверу є покращення. Принаймні, на це вказує щорічна доповідь уповноваженої Бундестагу. Це стосується як особистого спорядження військових, так і загального оснащення війська й рівня насиченості сучасними системами озброєння. Такий якісний стрибок уможливив насамперед спеціальний фонд у 100 мільярдів євро, який створили задля посилення Бундесверу у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Ці кошти переважно ідуть на закупівлю зброї, яку можна відносно швидко отримати на ринку, зокрема винищувачів, гелікоптерів і танків.

Цей спеціальний фонд, що фінансується борговими зобов'язаннями, зараз значною мірою витрачено на контракти й угоди на постачання. Однак, за словами Геґль, нині потрібно ще більше грошей. "Бундесвер досі має замало всього", - застерігає вона. Згідно з доповіддю, бракує функціонального важкого озброєння та запасних частин. Почасти це також пов'язано з передачею озброєння й запчастин Україні, йдеться в доповіді. Крім того, в документі наголошується на потребі в інвестиціях в безпілотники та захист від дронів. На додачу, досі не подолано прогалини у сфері супутникового зв'язку і протиповітряної оборони, а також у галузі диджиталізації.

У доповіді уповноваженої Бундестагу у справах збройних сил на 183 сторінках перелічено багато проблемних питань, які можна було б відносно легко виправити, скажімо, уражені пліснявою приміщення в казармах. "Є казарми, де складається враження, що нічого не робилося десятиліттями", - нарікає Геґль. За її словами, додаткові кошти мають бути спрямовані не лише на закупівлю озброєння, а й на набір особового складу та покращення інфраструктури.

З огляду на сумніви щодо прихильності США до НАТО посилення Бундесверу відіграє важливу роль у нинішніх перемовинах між консервативним блоком ХДС/ХСС і СДПН щодо формування нового федерального уряду. Забезпечити фінансування майбутніх оборонних витрат мав би виняток з вимоги щодо так званого "боргового гальма" - відмови від подальшого збільшення заборгованості федерального бюджету.