Німці та кандидати в канцлери: що хвилює виборців?

Чотири кандидати у канцлери Німеччини, прямий телеефір, два ведучих і близько 120 потенційних німецьких виборців. Вони ввечері в четвер, 13 лютого, прийшли в студію другого каналу телебачення ФРН (ZDF), щоб поставити запитання головним претендентам на посаду очільника наступного уряду Німеччини, який буде сформовано за підсумками дострокових парламентських виборів 23 лютого.

Спілкування з публікою по черзі

Кандидати в канцлери - соціал-демократ Олаф Шольц (Olaf Scholz), який наразі перебуває на цій посаді, його заступник в уряді, міністр економіки Роберт Габек (Robert Habeck) з партії Зелених, співголова правопопулістської "Альтернативи для Німеччини" Аліс Вайдель (Alice Weidel) і лідер консерваторів Фрідріх Мерц (Friedrich Merz). Саме в такій послідовності вони виходили на арену студії. Кожен мав можливість поспілкуватися з публікою рівно 30 хвилин.

Не всім ставили одні й ті самі запитання. Тому порівняти відповіді кандидатів у канцлери, позиції партій, які вони представляють, було не завжди можливо. Але деякі теми все-таки були спільними. Одна з них - мігранти в Німеччині, що стала саме цього дня знову надзвичайно актуальною: у Мюнхені афганець, якому було відмовлено в притулку в Німеччині, але якого не вислали з країни, в'їхав на машині в колону демонстрантів. 

Шольц, Вайдель і мігранти

Відповідаючи на запитання, як він збирається гарантувати безпеку в Німеччині, якщо знову стане канцлером, Олаф Шольц нагадав про вже вжиті його урядом заходи та про ще не затверджені в Бундестазі законопроєкти, які розширюють права поліції.

Він пообіцяв також розширити практику депортації з Німеччини осіб, яким відмовлено в притулку: "Той, хто не має німецького громадянства і вчиняє такого роду злочини, повинен враховувати те, що ми його видворимо з країни". Щоправда, додав Шольц, для цього треба ще домовитися з країнами, з яких такі люди прибули, щоб вони прийняли своїх громадян назад.

У Аліс Вайдель з цього приводу інша думка: "Якби уряд очолювала АдН, цього афганця взагалі б не пустили в Німеччину або його вже давно б тут не було". Праві популісти вимагають, зокрема, скасувати широко поширену практику надавати відстрочку від депортації (Duldung) мігрантам, яким було відмовлено в притулку.

Серед публіки, однак, опинилася жінка з Грузії, яка саме на такій підставі - з відмовою у притулку, але з відтермінуванням від депортації - перебуває в Німеччині та працює доглядальницею в німецькому будинку для літніх людей. Такі працівниці в Німеччині - на вагу золота. Аліс Вайдель не знайшла переконливої відповіді на запитання грузинки, що їй загрожує в разі приходу до влади її партії. Ви з вашою кваліфікацією, порадила їй кандидатка у канцлерки від АдН, могли б приїхати в Німеччину не притулок просити, а одразу працювати.

Читайте також: Теледебати Шольца і Мерца: нічия не на користь канцлера Німеччини

Ракети TAURUS і зниклий пацифізм Зелених

Багато запитань ставили кандидатам у канцлери на "профільні" для кожного з них теми: про економіку і робочі місця, про електромобілі та вітряні електростанції, про "зелену" сталь і модернізацію залізниці, будівництво житла і державні субсидії. Спільними, принаймні для трьох із чотирьох політиків, стали кілька запитань, що стосуються війни Росії проти України та ініціативи президента США Дональда Трампа почати переговори з Володимиром Путіним щодо її завершення.

Але для початку канцлеру Олафу Шольцу поставили запитання про крилаті ракети TAURUS. Чому він відмовляється постачати їх Україні? Спершу Шольц нагадав, що Німеччина з великим відривом лідирує в Європі за обсягом військової допомоги Києву, назвав цифру в 28 мільярдів євро (стільки коштувала німецька військова допомога) і 44 мільярди - допомога загалом. Але TAURUS, за його словами, це така потужна і, головне, далекобійна зброя, що її постачання може призвести до ескалації конфлікту і залучення у війну з Росією країн НАТО. 

Фрідріх Мерц дивиться на це питання інакше. США, Великобританія і Франція, нагадав він, уже два роки постачають Україні крилаті ракети, і Україна суворо дотримується всіх встановлених країнами-постачальниками обмежень щодо їхнього застосування. До того ж програмування таких ракет, заявив Мерц, дозволило б Німеччині обмежувати дальність їхньої дії.

На користь поставок ракет TAURUS Києву висловлювалися, до речі, і деякі діячі партії "Союз-90/Зелені". Що залишилося від вашого колишнього пацифізму, ідей роззброєння, протесту проти розміщення американських ракет у Німеччині в 1970-ті роки, - з докором запитав Роберта Габека літній чоловік, який приєднався до Зелених кілька десятиліть тому.

"Путін - не янгол миру, він палій війни найгіршого штибу, - відповів Габек. - Тоді (у 1970 роки. - Ред.) була "холодна війна", тепер іде війна гаряча, і цю гарячу війну можна буде закінчити, тільки відновивши мирний порядок, а для цього не можна допустити, щоб агресор мав успіх". 

Трамп, Путін і кандидати в канцлери

До ініціативи Трампа почати переговори з Путіним Роберт Габек ставиться амбівалентно. "Те, що американський президент розмовляє з російським, це Окей, але важливо, щоб він (Трамп. - Ред.) завжди відстоював інтереси України, а щодо цього можуть бути сумніви, - заявив Габек. - І якщо будуть угоди на шкоду інтересам України, це буде неправильно, тому що тим самим Трамп стане на бік агресора, а для Європи це неприйнятно".

Олаф Шольц говорив на цю тему ухильно. Після розмови з Трампом у нього склалося враження, що США будуть і далі надавати Україні військову допомогу. Можливу ж домовленість між США і Росією без участі України він також вважає неприпустимою.

Фрідріх Мерц щодо цього песиміст. "Зміна епох, яку описав канцлер Шольц в урядовій заяві 27 лютого 2022 року, відбудеться цими вихідними", - сказав він з огляду на Мюнхенську конференцію з безпеки, що починається цієї п'ятниці. Американці, зокрема, віцепрезидент Джеймс Девід Венс, за його даними, виступлять із "брутальною" заявою. "Це буде конфронтаційна промова, і я дуже сподіваюся, що пан канцлер готовий до цього і в нього є узгоджена з партнерами по ЄС європейська відповідь", - заявив Фрідріх Мерц.

Кандидатці АдН у канцлери Аліс Вайдель запитань щодо війни в Україні та переговорів Трампа з Путіним не ставили.