"Непослідовність Трампа і пасивна роль Європи є проблемою"

Про деталі переговорів президентів України та США Володимира Зеленського та Дональда Трампа за участі європейських лідерів у Вашингтоні щодо завершення війни відомо небагато. Безпосередні учасники зустрічі обережно коментують її змістове наповнення, зокрема, щодо територіальних питань чи гарантій безпеки Києву.

Тим часом у Європі, попри період літніх відпусток, зростає дипломатична активність довкола підготовки ймовірної двосторонньої зустрічі українського президента з президентом РФ Володимиром Путіним, після якої має відбутися тристороння зустріч за участю США. Відразу по завершенню переговорів у Вашингтоні відбулися онлайн-консультації очільників країн, котрі входять до "коаліції охочих". А у вівторок, 19 серпня, президенти та глави урядів ЄС провели відеоконференцію за результатами перемовин у США.

"Ми працюватимемо разом зі Сполученими Штатами над конкретними й необхідними гарантіями безпеки. Разом із президентом Зеленським і США ми підготуємо наступні кроки для досягнення справедливого та тривалого миру", - написав  після конференції президент Європейської ради Антоніу Кошта у соцмережах. Він нагадав про "непохитну підтримку" українського народу та процесу розширення й запевнив у непохитності ЄС "зберігати тиск на Росію".

Що ж отримала Україна від переговорів у Вашингтоні, яку роль у них відіграли європейські лідери, які супроводжували Зеленського, і чи вистачить Європі волі, щоб відстояти спільні з Україною безпекові інтереси?

Серед позитивів: не змусили здати Крим і відмовитися від НАТО

Українська делегація може вважати, що головні інтереси Києва у Вашингтоні були захищені, адже навіть в умовах тиску якнайшвидше завершити війну, "Україну не примусили, принаймні поки що, поступитися Росії територіями, які та не контролює, визнати Крим російським або публічно відмовитися від членства в НАТО". Таку думку в коментарі DW висловив науковий співробітник з питань оброни словацького аналітичного центру GLOBSEC  Роджер Гілтон.

"Окрім цього, є визнання того, що проведення будь-яких  мирних переговорів з Путіним потребує значних і непорушних гарантій безпеки", - зазначає експерт. І хоча механізм цих гарантій безпеки перебуває у процесі розробки, "адміністрація Трампа зробила позитивний крок у цьому питанні для України, що слід вважати успіхом".

Водночас припинення вогню - принципова умова для початку переговорів з Росією, на якій наполягали Київ і Брюссель, так і не була підтримана Вашингтоном. "Трамп зосереджений на всеохоплюючій угоді, яка припинила б війну Росії проти України. Він більше не вважає припинення вогню необхідною умовою для цього", - визнає Гілтон. 

Відмова від вимоги щодо припинення вогню - велика помилка

Головним позитивом саміту у Вашингтоні є й те, що на ньому вдалося уникнути сутички між Зеленським та Трампом, подібної до тої, яка трапилася під час візиту українського президента до США в лютому, вважає політичний аналітик з питань безпеки та оборони Європейського центру політики у Брюсселі Юрай Майчин. "Але якщо говорити по суті, то, на мою думку, досягнуто було дуже мало", - відзначив експерт у розмові з DW.

Він переконаний, що під час саміту Зеленський та європейські лідери мали б вмовити Трампа повернутися до ідеї припинення вогню, "бо відмова від цього принципу була великою помилкою і принесла перемогу Володимиру Путіна, який тепер може продовжувати свою агресію проти України практично без додаткових санкцій". 

Майчин нагадав, що спочатку "коаліція охочих" наполягала на припиненні вогню та введенні контролю за його дотриманням, "потім Трамп зробив розворот, і тепер ми почали говорити про мирну угоду і гарантії безпеки, координовані Вашингтоном, але які мають надати європейці", і про створення механізму, за яким європейці "платитимуть за додаткову зброю для НАТО".

"Я вважаю, що непослідовність Трампа і пасивна роль Європи є проблемою", - наголосив Юрай Майчин, зауваживши, що Кремль сприймає переговори про мирну угоду "лише як ще один спосіб уникнути більш рішучої реакції Заходу" на агресію проти України.

"Говорити про конкретні гарантії безпеки поки що рано"

Питання гарантій безпеки, які мають стати запобіжником від подальшого нападу Росії на України у майбутньому, - одна з головних умов завершення війни. Проте "чи отримає Україна в разі підписання мирного договору конкретні гарантії безпеки чи  лише другий Будапештський меморандум - говорити занадто рано", - вважає Роджер Гілтон з центру GLOBSEC. З огляду на заяву президента Трампа, що гарантії для України будуть надані переважно Європою, а США відіграватимуть при цьому координуючу роль, то "це навряд чи забезпечить Україні надійний захист".

Загалом аналітики дотримуються думки, що отримання тривалих та надійних гарантій безпеки для України буде довготривалим процесом. Його початком, на думку Гілтона, може стати пропозиція для України "придбати американську зброю на суму близько 90 мільярдів доларів за фінансової підтримки Європи". Він зауважує, що впровадження такої кількості сучасного американського озброєння в поєднанні з бурхливим розвитком вітчизняної оборонної промисловості в Україні закладає хорошу основу для майбутньої безпеки країни, "але не гарантує її".

"Поки що ми не  придумали нічого, що допомогло б Україні"

Переговори щодо завершення війни в Україні відбуваються у трикутнику Київ-Москва-Вашингтон за підтримки та посередництва Європи. Проте наскільки ефективно європейцям вдається впливати на хід цих переговорів і відстоювати спільні з Україною інтереси?

Присутність у Вашингтоні на момент зустрічі Трампа та Зеленського шістьох європейських лідерів "створила атмосферу єдності, проте це не та єдність, яка зрештою приведе до миру", вважає Юрай Майчин з Центру європейської політики. "Я не думаю, що тактика підштовхування Росії до переговорів буде перемогою для європейців, які готують гарантії безпеки для якоїсь можливої мирної угоди в майбутньому. Я не думаю, що це дуже продуктивно", - сказав експерт.

Аналітик вважає, що  у завершенні війни в Україні Європі "необхідно уникнути ситуації Мюнхена 1938 року". "А така загроза існує, і поки що ми не  придумали нічого, що допомогло б Україні. Наразі лише одні слова та видавання бажаного за дійсне щодо мирної угоди", - констатував Майчин.

Україна за столом переговорів, а не в меню

Присутність Європи за столом переговорів важлива, бо, по-перше, показує українцям, що вони не кинуті напризволяще наодинці з Росією,  а, по-друге, демонструє ознаки стратегічної зрілості континенту, який готовий взяти на себе відповідальність за власну оборону, вважає Роджер Гілтон.

"Хоча європейцям не вдалося досягнути пріоритету в питанні припинення вогню, вони забезпечили Україні присутність за столом, а не в його меню, і так буде й надалі, попри бажання Путіна", - наголосив експерт. Він переконаний, що "у міру того, як Європа зміцнює свою оборонно-промислову базу, міцнішає і Україна". Наразі Брюссель та Київ "діють симетрично", щоб гарантувати, що Росія не зможе "залякати чи експлуатувати" Україну.