Які антикорупційні реформи зависли в Україні?

Понад 10 років в Україні триває антикорупційна реформа, і в суспільства вже є гострий запит на результати боротьби з корупцією. Незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), котрі спеціалізуються на боротьбі з корупцією серед високопосадовців, українці відстояли. Однак, як зауважують антикорупційні активісти в самій Україні та її міжнародні партнери, розслаблятися не можна й закликають до подальших реформи, спрямованих на боротьбу з хабарництвом. Які ж "домашні завдання" у цій царині ще слід виконати Україні?

Призначити керівників БЕБ та АРМА

Вакантні посади керівників Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) необхідно заповнити якнайшвидше, кажуть експерти. На цьому наполягають і міжнародні партнери України - ЄС та Міжнародний валютний фонд. Кабмін досі так і не призначив кандидатуру Олександра Цивінського на посаду керівника БЕБ, хоча відбіркова конкурсна комісія схвалила цього кандидата після прозорого конкурсу за участю міжнародних експертів. Як повідомила прем'єрка України Юлія Свириденко, вона зустрілася з Олександром Цивінським, якого уряд досі не призначив на посаду директора БЕБ. Його призначення на посаду може відбутися після проходження поліграфа. 

Бюро економічної безпеки, створене у 2021 році, стало єдиним профільним органом, який розслідує економічні злочини. Метою його заснування було зменшення тиску на бізнес та контроль використання міжнародної допомоги. Реформа БЕБ є частиною зобов'язань України в межах євроінтеграційного процесу в частині антикорупційних реформ.

Читайте також: Призначення директора БЕБ: цугцванг для нового уряду?

Агентство з розшуку та менеджменту активів було створене у 2016 році. Його основними завданнями є виявлення, розшук та управління активами, отриманими внаслідок злочинної діяльності, зокрема корупційних злочинів. Після ухвалення Верховною Радою та підписаного президентом закону щодо посилення інституційної спроможності АРМА уряд днями звільнив голову цього агентства Олену Думу та оголосив про запуски конкурсу для відбору нового керівника АРМА.

Залучення міжнародних експертів до конкурсних відборів

Заступниця виконавчої директорки Центру протидії корупції Оленою Щербан вважає, що у всіх конкурсних відборах важливу роль зіграли міжнародні незалежні експерти і цю практику потрібно зробити постійною.

"Інструмент залучення міжнародних експертів виявився дуже ефективним. Він спрацював під час відбору до НАБУ, НАЗК і зараз БЕБ. Однак цей механізм завжди вводився як тимчасовий - на 2-3 роки, і згодом міжнародних експертів мали замінити українські. Втім я вважаю, що ключовим кроком для подальшої ефективної роботи судової та антикорупційної систем є збереження міжнародних експертів у конкурсних комісіях ще на 5-10 років. Ми бачимо, коли міжнародники закінчують свою роботу у конкурсній комісії, влада починає обирати туди "ручний" склад", - критикує Щербан у розмові з DW. 

Вирішити проблему з кадрами в судовій системі

Експерт з антикорупційної політики Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк наголошує на потребі реформувати судову систему, щоб забезпечити ефективну роботу антикорупційних органів. На його думку, необхідно укомплектувати Конституційний Суд України (КСУ). Наразі, каже Хавронюк, КСУ перебуває у стані "штучної коми", оскільки суб'єкти призначення, а саме президент і Верховна Рада, не призначають суддів, хоча їх вже відібрала конкурсна комісія. Ця ситуація робить неможливим звернення до КСУ з приводу конституційності певних законів, у тому числі тих, що стосуються кримінальної юстиції.

Схожа ситуація і з Вищою радою правосуддя (ВРП), де також не всі члени призначені. "Це може призвести до її бездіяльності. А ми вже маємо тисячі судових вакансій, і суди працюють не на повну силу, що є однією з найбільших проблем. Адже 98% корупційних справ перебувають у сфері відповідальності поліції та ДБР, і вони направляють їх у звичайні суди", - пояснює Хавронюк. За його словами, у цих судах катастрофічно бракує суддів, тому справи розглядаються роками, а не місяцями. "Це дозволяє корупціонерам уникнути відповідальності. Якби корупціонери бачили, що вчинили злочин і через кілька місяців вони засуджені і відбувають покарання, то це була б зовсім інша ситуація, аніж зараз, коли іноді суди розглядають справи про злочини, що були вчинені 10-12 років тому", - констатує експерт.

Також на недостатність кадрів у Вищому антикорупційному суді (ВАКС), вказує Transparency International Ukraine. "Штат НАБУ і САП збільшують, а Вищий антикорупційний суд фізично не встигає достатньо ефективно і швидко розглядати всі ці справи, які до них приносять НАБУ і САП, де теж гальмується процес, незалежно від того, як гарно підготовлені та скомпоновані справи", - сказала в інтерв’ю DW заступниця виконавчого директора з юридичних питань Transparency International Україна Катерина Риженко.

Внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів

Експерти вказують на те, що антикорупційну реформу гальмують і депутати, які не голосують за зміни у Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси. Зокрема, звертає увагу Олена Щербан, депутати ігнорують скасування "правок Лозового", що дозволяють корупціонерам уникнути відповідальності. Окрім цього, продовжила вона, уряд гальмує запровадження інструменту боротьби з процесуальними зловживаннями. Йдеться про випадки, коли сторона захисту штучно затягує судовий процес. "Як наслідок, ми маємо дуже багато справ там, де йдеться про великі корупційні схеми, які роками розглядаються. Такий законопроєкт вже давно розроблений, але він навіть не подається урядом до розгляду парламенту", зазначає Щербан.

Також однією з проблем є те, що статті Кримінального кодексу України щодо корупційних кримінальних правопорушень не повністю узгоджені з положеннями Конвенції ООН проти корупції, а подекуди навіть суперечать положенням Конвенції. "Вони містять внутрішні суперечності й неясності, які дуже ускладнюють кримінально-правову кваліфікацію правопорушень і затягують через це розслідування. Бо хтось вважає, що це корупційний злочин, а хтось вважає, що це звичайний злочин і через цю ясність суди тривалий час переглядають рішення в апеляції, касації. Це стосується, зокрема, зловживання службовим становищем, викрадення державного комунального майна шляхом зловживання та деяких інших статей", - зауважує Микола Хавронюк.

Збільшити повноваження НАБУ та САП

Хоча НАБУ і САП мають законодавчі повноваження для боротьби з корупцією, їхня повноцінна робота все ще обмежена через низку проблем, каже Риженко. Зокрема, йдеться про неможливість самостійно здійснювати прослуховування без перешкод з боку інших відомств, відсутність доступу до незалежної судової експертизи та обмеження повноважень керівника САП щодо розслідувань стосовно народних депутатів, що суперечить рекомендаціям Єврокомісії.

Усунення цих недоліків дозволить НАБУ та САП працювати ефективніше, а Вищому антикорупційному суду - швидше ухвалювати рішення. "Звісно народні депутати не хочуть давати керівнику САП можливість самостійно, без погодження і волі генерального прокурора, розслідувати справи щодо них, хоча це є в низці рекомендацій, в тому числі з боку Єврокомісії", - наголошує Катерина Риженко, представниця Transparency International Україна.