"Полон вбиває": в Києві відзначили День морської піхоти
23 травня 2025 р.У День морської піхоти на київському Майдані Незалежності зібралися ветерани-піхотинці, рідні й близькі морпіхів, які й досі перебувають у російському полоні, волонтери та активісти організації "Сила морської піхоти". Кілька сотень учасників акції з різних міст України тримали в руках прапори 36 бригади морської піхоти, світлини військовополонених та плакати з написами "Не мовчіть, полон вбиває!", "Будь голосом полонених!", "Моя мрія - твоя воля" та інші. Вони вшанували пам'ять загиблих у російсько-українській війні та поклали квіти до стихійного меморіалу в центрі столиці України.
Десятки листів і жодної відповіді
Сестра 31-літнього морського піхотинця Світлана розповіла, що її брат потрапив у полон під час оборони Маріуполя навесні 2022 року й досі перебуває десь у російських тюрмах. З чоловіком немає жодного зв'язку, й Світлана цілий рік доводила державним органам та Міжнародному Комітету Червоного Хреста (МКЧХ), що її брат живий, що він не пропав безвісти, а перебуває в російському полоні. Лише через рік, після численних звернень до Координаційного штабу з питань поводження з полоненими, до української поліції і до Червоного Хреста, з цієї організації зрештою надійшла відповідь, що він таки в полоні.
Сама Світлана отримала лише одну скупу звістку від обміняних морпіхів, які повернулися на батьківщину. "Він в полоні вже більше трьох років. Мені сказали його побратими, які були з ним в одній камері, що мій брат утримується в Росії, в містечку Камишин. Про обставини його утримання і стан його здоров'я нічого не розповідають, бо не хочуть травмувати родичів. Кажуть лише, що він тримається і дуже хоче повернутися додому", - розповіла Світлана.
Вона стверджує, що писала братові багато листів, але звільнені з полону сказали, що він жодного з них не отримав. Лише в грудні Червоний Хрест повідомив, що вдалося передати йому один з листів, якій росіяни навіть не дали йому в руки, а дозволили його прочитати, тримаючи цей лист в руках охоронця. Жодної відповіді на цей лист Світлана не отримала.
За свідченнями тих, хто повернувся з полону, росіяни жорстоко ставляться до всіх українських військових, але більше виділяють морських піхотинців і бійців полку "Азов" - їм дістається ще більше тортур, принижень і нелюдського поводження.
Читайте також: Перший етап обміну полоненими: РФ передала Україні 270 військових та 120 цивільних
Очікування на звільнення побратимів
Сержант Олександр, який зараз служить військовим інструктором, розповів, що прийшов на Майдан відзначити День морської піхоти разом зі своєю дружиною. Він сім місяців був в російському полоні, куди потрапив у складі десантно-штурмової роти із заводу "Азовсталь" разом зі своїм 20-річним сином, який служив водієм-санітаром. Домогтися його обміну і повернення в Україну вдалося лише через два з половиною роки. Зараз його син проходить курс лікування і реабілітацію після пережитих тортур і голоду й навіть не зміг прийти в цей день на Майдан, розповів Олександр. Про своє перебування в російському полоні чоловік згадувати не захотів. На запитання DW обмежився такою відповіддю: "Недобре там. Але треба намагатися вижити і повернутися".
Так само коротко розповіла про піврічне перебування в полоні й помічниця гранатометника Інга Чекінда. "Я можу сказати лише одне: росіяни - не люди! І не дай Боже, щоби вони прорвалися і зайшли далі в Україну. Тоді пощади не буде нікому, бо вони всіх нас ненавидять. Треба стояти і боронити нашу землю", - сказала вона.
Зараз жінка звільнилася зі служби і перебуває на пенсії, отримавши другу групу інвалідності. Але всидіти вдома не змогла і приїхала до Києва, щоби відзначити День морської піхоти. "Я завжди намагаюся брати участь в усіх акціях, підтримувати наших, чекаю на звільнення наших хлопців, яких в полоні ще багато", - сказала Чекінда. Вона з великою радістю зустріла кількох своїх побратимів, які нещодавно повернулися з російського полону. "Багато їх загинуло в Маріуполі, багато ще в полоні. Чекаємо на всіх. А тим часом, треба стояти на фронті і підтримувати як можемо наших відважних хлопців", - сказала жінка.
Скільки піхотинців лишаються у полоні - не відомо
Всі співрозмовники DW стверджують, що нині ніхто - навіть Червоний Хрест - не знає навіть приблизного числа морських піхотинців, які залишаються в полоні. Відомо лише, що у Маріуполі в полон їх потрапило більше двох тисяч. Серед полонених були не лише бойові вояки і офіцери, а й навіть музиканти з оркестру Морської піхоти, багато з яких і досі не були допущені до процедури обміну. Їхні родичі і близькі також стояли в День морської піхоти на Майдані із гаслами: "Музика має бути вільною".
Читайте також: Зеленський: 24-25 травня відбудуться наступні етапи обміну полоненими з РФ