На тлі зближення з ЄС: чому Вірменія прагне вступити до ШОС?

Єреван і Пекін у китайському місті Тяньцзінь 31 серпня оголосили стратегічне партнерство. Відповідну заяву було зроблено за підсумками зустрічі прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна і лідера КНР Сі Цзіньпіна на полях саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Вірменія лишалася єдиною країною Південного Кавказу, яка не мала подібної угоди з Китаєм.

Пекін висловив беззастережну підтримку політичної незалежності, суверенітету й територіальної цілісності Вірменії. Крім того, Китай підтримав проєкт "Перехрестя світу", який просуває Єреван і який має розблокувати регіональні комунікації в регіоні з півночі на південь та з заходу на схід. Також Пекін привітав мирний процес між Вірменією та Азербайджаном. Нікол Пашинян, своєю чергою, підтвердив прихильність Вірменії принципу "Одного Китаю", зазначивши, що "Перехрестя світу" може гармонійно перегукуватися з глобальною китайською ініціативою "Один пояс, один шлях".

Таким чином Вірменія, як відзначають експерти, прагне позиціонувати себе на стику двох глобальних інфраструктурних проєктів, які нерідко розглядають як конкурентні. Так, якщо з Китаєм Єреван обговорює приєднання до ініціативи "Один пояс, один шлях", то з Європейським Союзом діалог йде в рамках стратегії ЄС Global Gateway.

Прикметно, що в середині липня поточного року на зустрічі з Пашиняном у Брюсселі голова Європейської Ради Антоніу Кошта і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) підкреслили, що в рамках транспортної та комунікаційної стратегії ЄС Global Gateway інвестиції в Вірменію сягнуть 2,5 мільярда євро.

Читайте також: Пашинян: Вірменія більше не може покладатися на Росію

Мета Вірменії - ШОС, але шлях тернистий

Однією з ключових тем переговорів стало прагнення Вірменії отримати повноправне членство в ШОС. Однак, як повідомляють вірменські ЗМІ, цей шлях виявився тернистим. Згідно з інформацією у ЗМІ, кандидатуру Єревана не підтримали Білорусь і Пакистан. Блокування з боку Ісламабада, якщо таке було, відбулося буквально через добу після того, як Вірменія і Пакистан вперше в історії встановили дипломатичні відносини на полях того ж саміту. До цього Пакистан був єдиною країною у світі, яка не визнавала незалежність Вірменії через свої тісні союзницькі зв'язки з Азербайджаном.

МЗС Вірменії прокоментувало ситуацію максимально дипломатично, заявивши, що бачить "досить конструктивний підхід і взаєморозуміння щодо членства Вірменії" і продовжить роботу з зацікавленими країнами-членами ШОС. Варто зазначити, що заявку Азербайджану на членство в організації, за даними ЗМІ, заблокувала Індія, імовірно, через тісні зв'язки Баку з ворожим Делі Ісламабадом.

Багатовекторність як стратегія виживання

На перший погляд, прагнення до ШОС, де домінують Китай та Росія, складно поєднати з заявленим прозахідним курсом уряду Пашиняна, який неодноразово виступав за вступ країни до ЄС. Однак опитані DW експерти вбачають у цьому не суперечність, а усвідомлену стратегію диверсифікації.

Читайте також: Вірменія між ЄС і Росією: тактичний прагматизм Пашиняна

На думку вірменського політолога, експерта аналітичного центру "Орбелі" Джонні Мелікяна, основна мета Єревана - вибудовування збалансованої зовнішньої політики, що дозволяє уникнути жорсткої прив'язки до одного геополітичного полюса. "Центральним елементом цієї стратегії є зближення з ключовими гравцями організації, у першу чергу з Китаєм та Індією", - пояснив він у розмові з DW.

За його словами, східний вектор розвивається "паралельно з активною співпрацею, поглибленням відносин з США, стратегічним партнерством, новим порядком денним ЄС-Вірменія". Мелікян характеризує це як прагнення "працювати з усіма, не протиставляти себе комусь". "Вірменія активно увійшла в ці міжнародні процеси, намагається вибудовувати нову якість відносин. Підтвердженням тому служать не тільки контакти в рамках ШОС, але й очікувані візити до Токіо та Російської Федерації", - пояснив він.

Водночас інший вірменський політолог Сурен Суренянц у розмові з DW закликає до більш стриманої оцінки. Вказуючи на факт стратегічного партнерства з Пекіном як крок до диверсифікації, він зазначає, що Вірменія стала останньою країною в регіоні, яка підписала подібний документ. Більш того, на його думку, за своїм змістовним наповненням він поступається аналогічній угоді з Азербайджаном, який у квітні 2025 року затвердив з Китаєм "всеосяжне стратегічне партнерство", підкріплене більш ніж 20 практичними документами.

"Головне завдання Вірменії - перетворити цей документ на реальні програми, щоб він став не символом, а практичним інструментом, що служить державним інтересам", - вважає Суренянц. За його словами, якщо вірмено-китайське співробітництво залишиться на рівні декларацій і не втілиться в конкретні проєкти у сфері торгівлі, інфраструктури та технологій, воно так і не стане реальним стратегічним активом.

Читайте також: Чи віддалила війна в Україні ексреспубліки СРСР від Росії?