На Майдані нагадали про загиблих полонених в Оленівці

У понеділок, 28 липня, Україна вперше відзначала День пам'яті добровольців та цивільних, які загинули, були закатовані або страчені у полоні. Цього дня активісти громадської організації "Асоціація родин захисників Маріуполя" провели на київському Майдані Незалежності акцію з нагоди третьої річниці масового вбивства українських військовополонених в Оленівці, у якій взяли участь кілька сотень людей. У співпраці з Національним музеєм Революції гідності тут було відкрито виставку "Оленівка: квінтесенція жорстокості". Бійці корпусу "Азов" та активісти організацій родичів полонених закликали не мовчати, а домагатися негайного звільнення захисників Маріуполя.

Зробити все можливе і неможливе, щоби звільнити з російської неволі полонених захисників Маріуполя - з таким закликом звернувся до учасників зібрання боєць корпусу "Азов" на позивний "Кандидат". За його словами, ці військові є зразком жертовності та відваги, "справжнім багатством України", й вони гідні того, щоби бути зі своїми рідними та стати прикладом служіння батьківщині. Промовець виступив за дотримання принципу невідворотності покарання воєнних злочинців. 

Що трапилося в Оленівці три роки тому?

Раніше українські правозахисники провели реконструкцію загибелі українських військовополонених в Оленівці. Згідно з нею, в ніч з 28 на 29 липня 2022 року російські військовослужбовці обстріляли Волноваську виправну колонію поблизу окупованого селища Оленівка Кальміуського району Донецької області. Внаслідок вибуху, який, вірогідно, був спричинений підривом термобаричного боєприпасу, в бараці колонії загинули щонайменше 53 українських полонених з "Азовсталі", а ще понад 130 отримали поранення. Своєю чергою офіс Генпрокурора України встановив, що від вибуху в оленівському бараці, де утримувалися військовополонені захисники Маріуполя, загинув щонайменше 41 боєць, а через блокування російськими окупантами надання медичної допомоги померли ще щонайменше дев'ятеро поранених. 

Напередодні акції на Майдані Незалежності 1-й корпус Нацгвардії України "Азов" оприлюднив власну версію подій. Згідно з нею, приблизно о 23:45 в бараку Оленівської колонії, де російські конвоїри утримували майже 200 "азвоців", пролунало два вибухи, які спричинили пожежу. "47 людей загинули одразу. Шестеро згодом стекли кров'ю. Понад 100 військовополонених отримали поранення. Кілька годин до них не допускали ані українських полонених медиків з інших бараків, ані карети "швидкої". Тільки близько п'ятої ранку керівництво колонії дозволило евакуацію поранених", - сказано в дописі. 

РФ не хоче звільняти "азовців"

Одна з організаторок акції Олена, яка була нареченою бійця спецпідрозділу Національної гвардії України "Азов", що загинув в Оленівці, нагадала, що страждання полонених захисників Маріуполя тривають вже три роки і що захисники міста досі гинуть у російському полоні. Але "навмисне вбивство полонених бійців в Оленівці" і досі не визнано терористичним актом на міжнародному рівні, зазначила вона.

На переговорах з Росією щодо звільнення українських полонених далеко не все залежить від української влади, а російська сторона не демонструє жодних ознак поваги до міжнародного права, сказала DW Євгенія, сестра військовополоненого захисника Маріуполя. "Ми намагаємося домовитись з країною, вояки котрої вбивають полонених українців, знімаючи це на камеру, піддають їх нелюдським катуванням та прилюдно відрізають живим людям голови. Представники російської сторони відверто зневажають законні вимоги української делегації, вони не приховують того, що взагалі не вважають українців за повноцінних людей", - зазначила вона. 

Пошук інформації про захисників Маріуполя в російському полоні

Водночас Євгенія додає, що радіє тим обмінам військовополоненими, яких вже вдалося домогтися. "Під час Другої світової війни цей процес розпочався лише по завершенні бойових дій. Тому добре, що нам вдається обмінювати полонених вже зараз. Але в полоні й досі залишається більше тисячі захисників Маріуполя. Росія не надає жодної інформації про їхню долю, місця утримання та стан їхнього здоров'я. А "Червоний Хрест" стверджує, що його представників не допускають до українських полонених всупереч Женевським конвенціям та міжнародному гуманітарному праву", - наголосила активістка. 

Єдиними джерелами інформації про полонених "азовців" та інших захисників Маріуполя залишаються дані моніторингу російських соцмереж та розповіді звільнених українських полонених, розповідає Євгенія. "Ми знаємо, що наших близьких та рідних постійно переводять з одного місця неволі в інше, "азовців" позначають спеціальними символами, щоби всі наглядачі та конвоїри знали, кого їм піддавати найбільшим тортурам, побиттям та приниженням. Зараз в полоні з понад тисячі захисників Маріуполя приблизно 700 - бійці спецпідрозділу "Азов", - розповіла вона.

Читайте також: Від обміну до обміну: як українські жінки розшукують чоловіків, зниклих на війні