Як РФ і Китай прагнуть змінити світопорядок: доповідь MSC

Питання, наскільки багатополярним є сучасний світ, залишається спірним, але його "мультиполяризація" - доконаний факт, констатують автори щорічної доповіді, підготовленої Мюнхенською безпековою конференцією (MSC) та оприлюдненої в понеділок, 10 лютого, за чотири дні до початку цього найбільшого західного форуму з питань безпеки.

У назві своїх доповідей експерти MSC часто використовують гру слів, об'єднуючи терміни для створення нових, що описують ситуацію, яка складається у світі. Не відійшли від цієї практики вони і цьогоріч, назвавши документ "Мультиполяризація" (як своєрідний гібрид багатополярості і поляризації).

"З одного боку, влада і вплив зсуваються до дедалі більшої кількості акторів, здатних впливати на ключові глобальні проблеми. З іншого - у світі посилюється поляризація як між державами, так і всередині них, що перешкоджає спільним підходам до глобальних криз і загроз", - наголошується в доповіді. Чи справді світ вступає в епоху, що визначається як багатополярність? Якими є (потенційні) полюси такого світопорядку та наслідки його виникнення? І як міжнародна спільнота може управляти мультиполяризацією? Про ключові моменти доповіді - DW.

Лібералізм - більше не домінуюча у світі ідеологія

Наразі "чітко простежується постійне зміщення акцентів у бік збільшення кількості держав, що борються за вплив на світовій арені, у процесі чого багатополярність проявляється не тільки в розосередженні реальної могутності, а й у тому, що світ став більш поляризованим ідеологічно", пишуть автори доповіді.

На їхню думку, "політичний і економічний лібералізм, що сформувався після завершення "холодної війни" в період однополярного світу, більше не є безваріантною домінантною ідеологією", його універсальність дедалі частіше заперечується в самих західних країнах, про що свідчить зростання націоналізму та популізму в багатьох ліберальних демократіях. При цьому лібералізму "також кидають виклик ззовні автократії, внаслідок чого виникає ситуація, за якої співіснують, конкурують або зіштовхуються кілька моделей світопорядку".

За оцінкою експертів MSC, нинішня мультиполяризація викликає у світі змішані почуття: "Оптимісти вказують на можливості для інклюзивнішого глобального управління і посилення обмежень для США, які багато хто давно вважає надто домінуючою державою. Песимісти ж кажуть, що процеси, які відбуваються, підвищують ризик заворушень і конфліктів і підривають ефективну співпрацю".

Читайте також: Столтенберг з лютого очолить Мюнхенську конференцію з безпеки

США за Трампа відходять від ліберального інтернаціоналізму

Зміни у світі автори доповіді багато в чому пов'язують із тим, що відбувається у Сполучених Штатах. Вони зазначають, що перемога Дональда Трампа на президентських виборах поховала сформований в Америці після "холодної війни" зовнішньополітичний консенсус про те, що "США залишаються незаперечним світовим лідером, який глибоко зацікавлений у підтримці міжнародного порядку і несе за це відповідальність".

Для Трампа ж і багатьох його прихильників нинішній світопорядок, створений самими Сполученими Штатами, "є поганою угодою", яка дозволяє суперникам і партнерам Вашингтона "отримувати непропорційні вигоди від американського лідерства, що сприяло занепаду самих США". Трампісти впевнені, що стратегія ліберального інтернаціоналізму далеко не найкращим чином відповідає інтересам Вашингтона.

Новий господар Білого дому обіцяє більш вибіркову участь США у світовій політиці - тільки лише в тих випадках, коли на карту поставлено американські національні інтереси, які він розуміє вузько. Тому, прогнозують автори доповіді, адміністрація Дональда Трампа "приділятиме першочергову увагу стримуванню зростання Китаю та підтримці Ізраїлю, але зобов'язання США щодо гарантування безпеки НАТО та України, найімовірніше, постраждають, як і участь у багатосторонніх інститутах".Членство в НАТО для Києва адміністрація Трампа, на думку авторів доповіді, "ймовірно, не розглядає".

При цьому американська зовнішня політика, ймовірно, визначатиметься суперництвом Вашингтона і Пекіна. "Наступні чотири роки покажуть, чи буде більш вибіркова участь США підживлювати або стримувати наростання глобального безладу, оскільки інші гравці будуть (повинні будуть) заповнювати прогалину", - прогнозують експерти MSC. І не виключають, що в результаті мультиполяризація міжнародної системи може прискоритися.

Китай - головний прихильник багатополярного світу

Китай автори доповіді називають найзначущішим і найвпливовішим прихильником багатополярного світопорядку, який представляє себе як захисника Глобального Півдня. Але уточнюють при цьому: "Багато хто на Заході вважає, що Пекін ратує за багатополярність як риторичне прикриття для суперництва зі США. Підтримка Китаєм війни Росії проти України та інші військові й економічні силові ігри оголюють ці протиріччя".

У КНР, підкреслюють експерти MSC, "немає надійних союзників, але вона дедалі частіше співпрацює з іншими ревізіоністськими гравцями, об'єднуючи їх навколо своєї обіцянки реформувати світопорядок, наприклад, у рамках групи БРІКС". При цьому "можливості Китаю з проєктування військової потужності в Індо-Тихоокеанському регіоні, які постійно зростають, конкурують із можливостями США, а в деякому плані перевершують їх".

У майбутньому, натомість, Китай має намір "зберегти і використовувати як зброю свою економічну міць", але структурні перешкоди і зовнішня протидія можуть сповільнити його економічний підйом. "Пекін має бути готовим до жорсткої конфронтації з новою американською адміністрацією, але може отримати вигоду від відмови Вашингтона від виконання міжнародних зобов'язань або охолодження відносин із давніми партнерами", - сказано в доповіді.

Читайте також: Мюнхенська безпекова конференція пройде без урядовців з РФ й Ірану та АдН

Росія хоче розділити сфери впливу "держав-цивілізацій"

Автори доповіді доходять висновку, що в цьому столітті жодна інша держава не докладала таких зусиль зі встановлення багатополярного світопорядку, як Росія. Його Москва бачить "як більш справедливу та інклюзивну альтернативу однополярному порядку, очолюваному США". Кремль, за словами експертів MSC, активно використовує такий наратив, щоб залучити на свій бік Глобальний Південь.

Утім, у рамках російського багатополярного світу всі держави не розглядаються як рівні: "Натомість світопорядок складатиметься з кількох "суверенних і рівноправних "держав-цивілізацій", якою РФ сама себе сприймає, та їхніх відповідних сфер впливу". А невеликі країни - Кремль до них зараховує і Україну - входять до сфери впливу таких держав-цивілізацій.

У доповіді визнається, що, "незважаючи на свої обмежені можливості, Росія успішно кидає виклик сильнішим суперникам у своєму прагненні встановити бажаний світовий порядок і затвердити свою сферу впливу". Як довго РФ зможе продовжувати відігравати цю геополітичну роль, поки незрозуміло, оскільки вона стикається зі економічними проблемами, що посилюються, та імперським перенапруженням: "Багато що може залежати від того, наскільки сильно міжнародна спільнота буде готова чинити тиск на Росію в найближчому майбутньому".

Водночас автори доповіді зазначають, що зростаюча ціна війни обмежує можливості Москви проєктувати силу за межі України. Так, Росія нещодавно "не змогла надати допомогу Вірменії", своєму союзнику по ОДКБ, а також не зуміла запобігти падінню режиму Башара Ассада в Сирії.

Загалом же експерти MSC доходять висновку, що уявлення про багатополярність нині також поляризовані, що "робить дедалі важчою мирну зміну наявного порядку, запобігання новій гонці озброєнь і збройним конфліктам усередині держав і між ними, забезпечення більш інклюзивного економічного зростання і спільну протидію спільним загрозам, таким як зміна клімату".

Але оскільки "великі і не настільки великі держави не можуть впоратися з цими викликами поодинці, їхня співпраця матиме вирішальне значення". Однак щоб ця співпраця стала реальністю, "світові не завадила б деяка "деполяризація", і 2025 рік покаже, чи буде це можливо, чи світ стане ще більш розділеним, ніж зараз".

Читайте також: Прощавай, Тартусе! Ісламісти та Ердоган вигнали Путіна із Сирії

У Німеччині побоюються масової міграції та загрози від Росії

Автори доповіді не присвятили окремого розділу Німеччині, про становище в ній можна побічно судити за даними Мюнхенського індексу безпеки (Munich Security Index, MSI). Це спільний проєкт MSC з баварською консалтинговою фірмою KEKST CNC, покликаний допомогти порівняти сприйняття різних ризиків у різних державах.

Під час дослідження було опитано респондентів у країнах Великої сімки і групи БРІКС (без Росії), які оцінили різні види загроз за п'ятьма параметрами: загальний ризик для своєї країни, його тенденцію, ступінь можливих збитків, а також імовірність і готовність до таких загроз.

Другий рік поспіль масова міграція внаслідок воєн або зміна клімату посідає перше місце в списку ризиків у сприйнятті німецьких респондентів, хоча цього разу вона зрівнялася із загрозою з боку Росії. Порівняно з минулим дослідженням MSI, німці демонструють значно збільшену стурбованість діями РФ, яка в переліку їхніх головних ризиків піднялася на п'ять позицій.

Сприйняття загрози, що походить від Росії, у Німеччині зросло на 11 процентних пунктів і досягло найвищого показника серед жителів усіх країн, які брали участь в опитуванні. Ризик економічної або фінансової кризи також значно посилився в очах жителів Німеччини (на сім відсоткових пунктів), при цьому 40 відсотків респондентів відчувають себе не готовими до таких подій.