Мозковий штурм: ЄС шукає нові способи підтримки України

Минулими вихідними у столиці Данії, яка головує до кінця 2025 року в Раді ЄС, міністри закордонних справ країн Європейського Союзу провели "мозковий штурм" щодо нових можливостей підтримки України. Адже всупереч гарячковим дипломатичним зусиллям президента США Дональда Трампа, Росія продовжує жорстоко атакувати українські міста, а Європа, як і раніше, не вірить у готовність Кремля до миру. Ось ідеї, висловлені на неофіційному засіданні Ради ЄС із закордонних справ у Копенгагені.

Перший натяк на масштабні вторинні санкції

Глава європейської дипломатії Кая Каллас повідомила журналістам, що міністри обговорювали вторинні санкції - обмеження, спрямовані проти торгових партнерів Росії.

Щодо низки юридичних осіб ЄС санкції уже запровадив. Під них потрапили, наприклад, кілька китайських банків, які Брюссель звинувачує в допомозі Москві у фінансуванні війни. Однак більш масштабні вторинні санкції можуть виявитися, з одного боку, більш ефективним, а з іншого - більш ризикованим кроком для ЄС. Адже блок прагне знайти нових союзників на світовій арені і укласти нові торговельні угоди з такими країнами, як Індія.

Міністерка оборони Литви Довіле Сакаліене попереджає, що "достатньо сильної шкоди" російській військовій машині завдадуть тільки "термоядерні" вторинні санкції США. І хоча, за її словами, європейські обмежувальні заходи "теж не завадять", але саме санкції Вашингтона здатні були б змінити хід подій. "Ніхто в світі не хоче відчувати на собі вторинні санкції Сполучених Штатів", - наголосила міністерка, спілкуючись з DW.

"Тиха гавань": виробництво української зброї на території ЄС

Ініціатива Данії - перша свого роду - полягає у тому, що ще до кінця 2025 року одна українська збройна компанія запустить виробництво на данській території. Про це повідомив міністр оборони країни Троельс Лунд Поульсен, не вдаючись у подробиці того, яка саме зброя буде там виготовлятися. "Я також очікую, що протягом цього року за нею послідують й інші українські оборонні підприємства", - додав він.

За словами Каї Каллас, інші країни ЄС також зацікавлені в залученні української оборонної промисловості. Як пояснили в кулуарах копенгагенських переговорів дипломати, частково ця ініціатива покликана продемонструвати Росії, що навіть якщо вона націлиться на збройові заводи всередині України, в "тихій гавані" Євросоюзу з'являтимуться все нові і нові об'єкти українського оборонпрому.

Розморожування дебатів про заморожені активи РФ

У Копенгагені знову розгорілася дискусія про те, що робити з активами Центробанку Росії на суму близько 200 млрд євро, замороженими в ЄС після повномасштабного вторгнення росіян в Україну. Зараз Євросоюз знімає з них відсотки і передає їх для Києва, не чіпаючи при цьому самі активи.

Низка держав, серед яких країни Балтії та Польща, давно наполягають на тому, щоб самі активи також були конфісковані і передані Україні. Проте, у цієї ідеї є низка противників, у тому числі Бельгія, в якій і знаходяться російські заморожені активи. Вона сумнівається в законності такого заходу і побоюється відтоку інвесторів з Євросоюзу.

Верховна дипломатка ЄС Каллас відкинула подібні страхи: "Фінансові ринки не відреагували, коли ми заморозили активи. Фінансові ринки спокійні і зараз, поки ми обговорюємо це питання". "Ризики є, але я впевнена, що ми здатні їх знизити", - заявила Кая Каллас.

З одного боку, таке рішення стало б "поворотним моментом", вважає політологиня аналітичного центру Think Tank Europa Крістін Ніссен. Але з іншого - "це означало б, що ми фактично зневажаємо деякі принципи ліберального порядку, в який віримо", сказала вона в інтерв'ю DW.

У найближчому майбутньому Євросоюз може розглянути можливість інвестування заморожених активів з метою наростити їх суму до кінця війни. Але, на думку Каллас, неприпустимо, щоб Росія отримала доступ до цих активів, не виплативши Україні повну компенсацію за завдані її агресією збитки.

Військові інструктори ЄС в Україні?

Глава європейської дипломатії також заявила, що ідея перенесення місії ЄС з навчання українських солдатів, яке здебільшого проходить у Польщі та Німеччині, на територію України після припинення вогню отримала широку підтримку. При цьому вона зауважила, що наразі ніщо не передвіщає реального перемир'я.

"Деякі вважають, що нам необхідно зробити це потім, але ми могли б пов'язати це з певними умовами", - пояснила Каллас, запропонувавши країнам ЄС вже зараз досягти угоди про нововведення, які можуть набути чинності пізніше.

Тим часом подібний план може наразитися на перешкоду в особі Угорщини, яка регулярно зловживає правилом консенсусу в ЄС і блокує або затримує ухвалення рішень, пов'язаних з підтримкою України. Проте глава міністерства оборони Литви Довіле Сакаліене заявила DW, що ця пропозиція "набагато ближча до ухвалення, ніж інші складні рішення".

Крім санкцій: мита на російські товари

Тим часом міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила у розмові з DW, що хотіла б бачити "комплексну систему мит на російські продукти, а також на вторинний імпорт до Європейського Союзу".

Хоча ЄС заборонив ввезення низки російських товарів - від вугілля і цементу до алмазів - Валтонен домагається підвищення мит і на ті російські товари, які ввозяться в Євросоюз на законних підставах. Тим більше, що заходи щодо введення або скасування мит не вимагають одностайної підтримки всіх країн-членів ЄС, а отже - ухвалити їх було б простіше.

В Євросоюзі розуміють, що всі ці заходи навряд чи здатні швидко змінити хід війни, а критики звинувачують Європу в тому, що вона не поспішає ухвалювати більш політично складні рішення, як-от повне ембарго на російське викопне паливо.

"Важливо те, - сказала аналітик Ніссен в інтерв'ю DW, - що вони, принаймні, зберігають європейську єдність у питанні про те, як діяти у зв'язку з цією війною, яка має величезне значення для майбутнього України і, очевидно, для майбутнього Європи".

Читайте також: Пісторіус розкритикував заяви фон дер Ляєн про гарантії для України