Мита Трампа та ОПЕК+: чи впадуть ще нижче ціни на нафту?

"Американські гірки", які президент США Дональд Трамп влаштував для світової економіки протягом останніх кількох тижнів, підвищуючи мита на імпорт, вплинули на ключову сировину - нафту. З моменту повернення в середині січня до Білого дому Трампа біржові котирування на широко використовуваний європейський еталонний сорт нафти Brent й без того вже неухильно падали. Його ж заява про "взаємні" мита, зроблена 2 квітня, призвела вже до падіння ціни на нафту до найнижчого рівня за останні чотири роки.

Останніми днями Brent торгувався на рівні близько 60 доларів за барель, чого не спостерігалося з часів пандемії COVID-19, яка сильно вплинула на ціни на енергоносії. Продовження торговельної війни між США та Китаєм через імпортне мито змінює прогнози щодо глобального економічного зростання, а загальна невизначеність на світовому ринку чинить сильний тиск на ціни на нафту.

"Справа не тільки в різкій політиці (Трампа. - Ред.) і темпах зростання мит, але і в рівні невпевненості, що зберігається, і діях сторін за принципом "око за око, зуб за зуб", - пояснила в інтерв'ю DW гендиректорка енергетичної консалтингової компанії Crystol Energy Кароль Нахле. - Додайте до цього той факт, що все сталося, коли попит на нафту не був ажіотажним, а пропозиції вистачало з надлишком. У результаті ми спостерігаємо нинішній рівень цін".

Шок від рішення ОПЕК+

Ще одна важлива подія на світових ринках нафти відбулася наступного дня після заяви Трампа, коли країни ОПЕК+ піднесли сюрприз, що спричинив справжній шок. Неформальний альянс, до якого входять 12 членів ОПЕК та 10 інших найбільших держав - експортерів нафти, заявив, що у травні планує різко наростити видобуток нафти.

ОПЕК+, який очолювали Саудівська Аравія та Росія, послідовно обмежував видобуток "чорного золота" протягом останнього десятиліття для підтримки високих цін, і багато хто очікував, що цей курс збережеться. Нинішній драматичний поворот, вважають експерти, це спроба вплинути на такі країни, як Казахстан та Ірак, які не дотримуються квот, і видобувають більше, ніж було погоджено. Нахле підозрює, що члени ОПЕК+, які перевищували встановлені ліміти, "позбавили терпіння найбільш дисциплінованих членів альянсу", які вже деякий час змушені скорочувати видобуток.

Наприклад, Казахстан викликав невдоволення у Саудівської Аравії, збільшивши видобуток на нафтовому родовищі Тенгіз і постійно перевищуючи цільові показники, встановлені в рамках ОПЕК+. Ірак, зі свого боку, нещодавно знизив видобуток, але не настільки, як обіцяв, щоби компенсувати попередні перевищення. Хоча рішення ОПЕК+ про нарощування виробництва нафти призвело до зниження цін на неї та вдарило по доходах таких країн, як Казахстан та Ірак, зрештою, воно негативно вплине на всіх учасників альянсу.

На думку гендиректорки Crystol Energy Кароль Нахле, це говорить про те, що він готовий до більш довгострокової низької цінової кон'юнктури на світових ринках нафти. "ОПЕК+ вважає, що деяким його членам, особливо тим, хто інвестував значні кошти у розширення своїх виробничих потужностей, краще зберегти частку ринку", - уточнює Нахле.

За її оцінкою, альянс може передбачати падіння видобутку з боку важливих виробників, наприклад Росії, Венесуели та Ірану, враховуючи геополітичні фактори, такі як санкції та можливі військові дії проти Ірану. "Таким чином ринок зможе поглинути додаткові барелі без обвалу цін", - ділиться гендиректор Crystol Energy.

Читайте також: Торгівлі не буде? США та Китай ідуть до повного розриву зв'язків

Занепокоєння у Кремлі щодо падіння цін на нафту

Тим часом сам президент США Дональд Трамп підносить падіння цін на нафту як очевидну ознаку успішності своєї економічної політики. У соцмережі Truth Social, що належить йому, Трамп, написав: "У нас все впало до таких рівнів, про які ніхто і не думав". Однак деякі аналітики попереджають, що зниження цін на нафту є ознакою серйозного занепокоєння станом світової економіки. Один із найбільших у світі інвестбанків Goldman Sachs повідомив, що за "екстремального сценарію" до кінця 2026 року ціна на нафту марки Brent може впасти нижче 40 доларів за барель.

Такий розвиток подій здатний викликати серйозні економічні та політичні наслідки особливо для Росії. З початку вторгнення в Україну в лютому 2022 року Москві вдалося пережити безпрецедентні економічні санкції з боку Заходу завдяки зростанню цін на енергоносії, що збільшує її доходи. Деякі експерти давно припускають, що різке падіння цін на нафту може серйозно вплинути на рівень видатків держбюджету РФ і, як наслідок, змусити переглянути ставлення до війни в Україні.

З 2021 року витрати Росії на оборону зросли більш ніж утричі, у бюджеті на 2025 рік вони становитимуть рекордні 13,5 трильйона рублів, збільшившись відразу на 25 відсотків. За даними Reuters, ціна бареля Urals - російської марки експортної нафтової суміші - у портах Приморська, Усть-Луги та Новоросійська минулого тижня впала до приблизно 53 доларів.

Інвестиційний консультант Кріс Віфер, який живе і працює в Росії більше 25 років, припустив у розмові з DW, що якщо цей показник збережеться на такому рівні або знизиться ще сильніше, то це змусить російський Центробанк "значно послабити рубль", а також, можливо, змусить уряд скоротити свої плани. За словами Віфера, хоча доходи від продажу нафти вже не є настільки значущими для держбюджету РФ, як раніше - їхня частка впала з 50 відсотків десять років тому до 30 відсотків сьогодні - стійке зниження ціни на "чорне золото" вплине на всі аспекти політики Кремля.

Назвавши це "дуже суттєвим фактором", інвестконсультант додав, що якщо надходження від експорту нафти знижуватимуться на тлі подальшого падіння цін, російський уряд просто не матиме "вільних грошей". "Фінансове становище Росії виглядатиме набагато менш міцним, можливо протягом року. І це явно може підірвати здатність Росії вести переговори про домовленості щодо України", - резюмував Кріс Віфер.