Миротворці для України: хто в Європі готовий відправити їх
22 серпня 2025 р.Після саміту у Вашингтоні на початку тижня за участі американського, українського та європейських лідерів західні країни інтенсивно працюють над деталями надання надійних гарантій безпеки для України. Головне питання: як забезпечити припинення вогню на лінії фронту на сході України, що простяглася на понад 1000 кілометрів? Які країни взагалі готові відправити в Україну своїх військових, у якій кількості та з яким можливим мандатом?
США: без наземних військ, але з можливістю повітряної підтримки
Президент США Дональд Трамп позитивно відгукнувся про можливість участі його країни у забезпеченні гарантій безпеки Києву, проте не уточнив, яким саме чином. Трамп, утім, відразу категорично виключив відправлення американських наземних військ в Україну.
Натомість він виходить із того, що європейці, зокрема Франція та Великобританія, будуть готові відправити своїх військових для забезпечення можливого миру. Про це президент США заявив в інтерв'ю телеканалу Fox News наступного дня після перемовин за участю президента України, лідерів низки європейських країн, а також ЄС та НАТО. При цьому він припустив можливість надання з боку США авіаційної підтримки, зазначивши: "Ймовірно, можна було б говорити про повітряну допомогу, тому що ні в кого немає того, що є у нас".
Читайте також: Ексгенсек НАТО за розміщення європейських військ в Україні
Німеччина: занадто багато неясностей щодо гарантій безпеки
Уряд ФРН поки що не надав обіцянки, яку хотілося б почути Трампу. "Яким буде внесок Німеччини у надання гарантій безпеки Україні, поки не визначено, це потрібно буде вирішувати на політичному та військовому рівні", - стримав очікування президента США міністр оборони ФРН Борис Пісторіус (Boris Pistorius).
Як і раніше, залишається занадто багато неясностей, наприклад, щодо перебігу подальших переговорів і можливого внеску США та інших союзників. "Це потрібно детально обговорити з усіма сторонами, і такі переговори тривають. - пояснив в інтерв'ю DW міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль (Johann Wadephul). - Хай там що, але Німеччині досі не бракувало готовності взяти на себе відповідальність у врегулюванні цього конфлікту".
Незрозуміло також, який мандат могли б отримати такі міжнародні миротворчі сили. Опозиційна Ліва партія Німеччини висловилася за місію "блакитних шоломів" ООН замість відправлення військових із країн НАТО, щоб уникнути прямої конфронтації Північноатлантичного альянсу з Росією. Частина представників Соціал-демократичної партії (СДПН), що входить до правлячої коаліції, також критично ставляться до ідеї можливого розміщення в Україні миротворців країн-членів НАТО.
Читайте також: Гарантії безпеки: Бундесвер в Україну не поспішає
Великобританія: конкретні плани щодо України вже готові?
Прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер висловився загалом за відправлення британських миротворчих сил, але тільки після можливого закінчення війни в Україні. Тоді Лондон готовий взяти на себе провідну роль у забезпеченні гарантій безпеки для Києва, пообіцяв Стармер. Вони, за його висловом, можуть включати розміщення військ, наприклад, для контролю за дотриманням режиму припинення вогню.
Ще у лютому газета The Telegraph повідомила, що британський уряд уже розробив конкретний план щодо цього. Згідно з ним, ідеться про відправлення до 30 тисяч солдатів з усіх європейських країн, охочих брати участь у відповідній місії в Україні.
Ці військові мають бути розміщені далеко від лінії фронту - у містах, портах та поблизу особливо важливих об'єктів інфраструктури, як-от АЕС. Крім того, місія буде значною мірою зосереджена на технічному моніторингу. При цьому можливе, наприклад, використання дронів, супутників, розвідувальних літаків та морських патрулів у Чорному морі.
За словами Стармера, представники "коаліції охочих" ще цього тижня планують зустрітися зі своїми американськими партнерами, щоб конкретизувати можливе надання гарантій безпеки Києву. Не виключено, що при цьому буде продовжено обговорення та доопрацювання вже наявних планів.
Франція: можливі "сили забезпечення безпеки"
Президент Франції Еммануель Макрон нещодавно попередив, що не варто поспішати з укладанням мирного договору між Росією та Україною без забезпечення гарантій безпеки. "Цей мир не повинен бути поспішно досягнутий і повинен бути забезпечений надійними гарантіями, інакше ми знову опинимося у вихідній точці", - зазначив він в інтерв'ю телеканалу TF1/LCI.
Раніше Макрон неодноразово заявляв, що не відкидає введення французьких наземних військ в Україну. При цьому, аналогічно можливим планам Кіра Стармера, французький лідер говорив про так звані "сили контролю безпеки" мали б бути розміщені у стратегічно важливих точках, як-от Києві, Одесі та Львові. Місія, за цим задумом, повинна мати оборонний характер, не бути призначеною для прямої участі в бойових діях, а її основні завдання мають полягати насамперед у тому, що забезпечити стримування, стабілізацію обстановки та навчання військових.
У минулому Франція вже проводила навчання в умовах, наближених до бойових, під час яких імітувалася операція в Україні, проте це було на французькій території. У ході маневрів солдати відпрацьовували дії за таких можливих сценаріїв, як російське вторгнення з боку Білорусі. Крім того, вироблялися стратегії протидії дронам, ведення радіоелектронної боротьби та тактичної координації.
Читайте також: Західні війська в Україні: Зеленський і Макрон обговорили, як реалізувати
Можливі миротворчі сили для України? ЄС залишається розділеним
Загалом, однак, у Євросоюзі немає єдності щодо участі у можливій миротворчій операції в Україні. Принципову готовність до цього продемонстрували, приміром, також Данія, Швеція, Нідерланди, Іспанія, Португалія та країни Балтії.
Інші держави ЄС висловлюються більш стримано. Так, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск категорично відкинув ідею відправлення в Україну польських солдатів. Таку ідею не підтримує абсолютна більшість населення країни. Згідно з опитуваннями, понад 85 відсотків поляків проти відправлення своїх солдатів до України, навіть для миротворчої місії.
Угорщина та Словаччина також займають однозначно негативну позицію із цього питання. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан навіть назвав "розпалюванням війни" можливе відправлення в Україну військових із західних країн.
І Австрія з Італією демонструють стриману позицію. Зокрема, італійська прем'єрка Джорджа Мелоні скептично оцінила можливе відправлення в Україну військ із країн НАТО, вона віддає перевагу місії під керівництвом ООН і досі уникала чітких обіцянок із цього приводу.
Без Росії ідею із західними миротворцями не реалізувати
У будь-якому разі, констатують оглядачі, реалізувати ідею відправлення миротворців в Україну не вийде без попередньої угоди з Москвою. Однак Росія досі категорично відкидала будь-яке розміщення військ із країн-членів НАТО на українській території. Глава МЗС РФ Сергій Лавров у четвер, 21 серпня, заявив, що потенційне розміщення військових з країн Європи в Україні в рамках надання гарантій безпеки Києву для Москви буде "абсолютно неприйнятним". За його словами, таке розміщення військ країн-партнерів України Росія розцінить як "іноземну інтервенцію".
Наразі Кремль не дає жодних підстав для того, щоб розраховувати на можливу зміну своєї позиції найближчим часом, навіть якщо уявити собі, що президент Росії Путін та президент України Зеленський дійсно незабаром зустрінуться особисто.
Глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль в розмові з DW сказав, що не варто квапити події: "Я раджу спочатку почекати. По-перше, чи взагалі будуть переговори (між Україною та Росією. - Ред.), а по-друге, якщо будуть, то чи приведуть до надійної угоди. І тут ми всі чекаємо реакції Росії".