Ймовірний напад РФ: східний фланг НАТО готує мінний захист

Відколи Росія у лютому 2022 року здійснила широкомасштабне вторгнення в Україну, для країн НАТО немає більш нагального питання, ніж зміцнення оборони на східному фланзі. Кордони з агресором і його союзником мають п'ять країн Альянсу: Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва і Польща. Зміцнення кордону з Росією і Білоруссю розпочалося зі зведення парканів і ліній колючого дроту, тепер до цього додадуть ще й мінні поля.

Вихід з Оттавської конвенції

Протягом минулих місяців країни НАТО, що мають спільний кордон з Росією або її союзницею Білоруссю, одна за одною заявили про вихід з Оттавської конвенції, яка передбачає заборону на застосування, накопичення і продаж протипіхотних мін. З конвенції уже вийшла й Україна - відповідний указ президент країни Володимир Зеленський підписав 29 червня.

Мета конвенції, підписаної 1997 року, - захистити цивільне населення від небезпеки, яку становлять ці міни. Правозахисники критикують, що міни в землі загрожують життю і здоров’ю людей протягом десятиліть після завершення бойових дій. Лише за 2023 рік, підірвавшись на протипіхотних мінах, загинули близько шести тисяч людей. 80 відсотків загиблих - мирні мешканці, зокрема чимало дітей. Знешкодження мін є небезпечною, довготривалою і дорогою справою. 

З країн НАТО, які мають кордон з Росією, з Оттавської конвенції поки не планує виходити лише Норвегія. У неї спільного кордону із сусідкою-агресоркою лише неповних 200 кілометрів. Країни, які вийдуть з конвенції, зможуть вже наприкінці цього року розпочати накопичення і застосування протипіхотних мін. Загалом до Оттавської конвенції приєдналися 164 країни, 33 держави цього не зробили. Серед противників документа - США, Китай і Росія. Москва при цьому має найбільші запаси цієї невибіркової зброї - вони оцінюються експертами у 26 мільйонів штук. Значна частина цього арсеналу використовується у війні проти України.

Мільйони мін у лісах?

За даними неурядової організації Handicap International, протипіхотними мінами забруднені 58 країн і окремих територій. У значній частині випадків збройні конфлікти, наслідком яких стало мінування, мали місце не одне десятиліття тому. Невдовзі, вочевидь, цей список суттєво подовжиться. Загальна протяжність кордону з Росією країн, які нині виходять з Оттавської конвенції, становить 3500 кілометрів - від фінської Лапландії до Люблінського воєводства у Польщі. Значна частина прикордоння проходить по малонаселених лісистих місцевостях, що робить патрулювання складним.

Щоб убезпечити себе від російського нападу, країни НАТО вже не гребують зброєю, яку донедавна було прийнято вважати неприйнятною з етичної точки зору через її невибірковість, а отже і небезпечність для цивільного населення. Її перевагу прибічники вбачають у тому, що щільний мінний захист на кордоні відлякуватиме росіян від нападу.

Нова "залізна завіса"?

Аби відлякати потенційних нападників, у землю доведеться покласти кілька мільйонів мін. Це зробить місцевість непридатною для проживання. Крім мін, країни НАТО вживають низку заходів для зміцнення кордону з Росією - продовжується будівництво парканів з колючим дротом, посилюється прикордонний військовий контингент. Крім того, створюються підрозділи, які мають на озброєнні дрони, поглиблюються канали, які у разі агресії можуть слугувати окопами, а вздовж доріг висаджуються дерева, аби ускладнити ворогу ідентифікацію цілей для ударів безпілотниками.

Читайте також: Польща: В Калінінградській області може зберігатися 100 тактичних ядерних боєголовок

Зло, якому немає альтернативи?

Чи не найбільш вразливою ділянкою східного кордону НАТО є Литва. Між Калінінградською областю Росії на заході і Білоруссю на сході знаходиться так званий Сувальський коридор. Це перетинка завширшки у 65 кілометрів між країнами Балтії і рештою території Північноатлантичного альянсу. Це місце вважається найбільш вразливим у випадку можливого нападу з боку Росії. Саме тут, імовірно, першою чергою розташують міни. Литва вже анонсувала на наступні роки витрати у 800 мільйонів євро на виробництво протипіхотних мін. Міністерка оборони Литви Довіле Шакалене називає Росію "екзистенційною загрозою" і звертає увагу на той факт, що Москва продовжує збільшувати виробництво протипіхотних мін, тоді як європейські країни, зв’язавши себе зобов’язаннями Оттавської конвенції, лише скорочували запаси цієї зброї.

Єва-Марія Фішер (Eva Maria Fischer) з німецького відділу організації Handicap International у розмові з DW, тим не менше, розкритикувала рішення країн про вихід з Оттавської конвенції. "Звісно, страхи країн Східної Європи є зрозумілими з огляду на нестабільний міжнародний контекст. Однак довгострокової безпеки не досягти лише завдяки зброї, яка вбиває невибірково, десятиліттями залишається у землі, калічить цивільних і руйнує життя", - нагадала Фішер у розмові з DW у березні, коментуючи перші заяви представників країн НАТО про плани вийти з Оттавської конвенції. Правозахисниця наголошує, що є альтернативні засоби захисту від агресії, хоч навіть вони часто є дорожчими.