"Ми не хочемо "України 2.0": ЄС готується оборонятися від РФ

Напередодні третьої річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну і на тлі невизначеності в подальших відносинах зі США Європейський Союз проводить неофіційний саміт з оборони. Глави держав і урядів країн Євросоюзу, а також лідери блоку і генсек НАТО зібралися в Брюсселі в понеділок, 3 лютого, щоб у неформальній обстановці обговорити майбутнє: як забезпечити більш ефективний захист і безпеку європейського континенту.

Росія - "постійна загроза"

І хоча мова на саміті йде про внутрішні заходи зі зміцнення обороноздатності Євросоюзу, зовнішньополітична тема війни Росії проти України червоною ниткою проходить через усі дискусії.

"Ми всі повинні зрозуміти, що Росія - це загроза", - заявив прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо перед зустріччю. "Росія є і буде постійною загрозою для європейських країн,  Європейського Союзу.  Це не думка, це факт", - додав він. Саме тому кожна країна Євросоюзу має бути готовою виділяти більше коштів для оборони, переконаний очільник фінського уряду.

Збільшити витрати на оборону

З 2021 до 2024 року сумарні витрати країн-членів Євросоюзу на оборону зросли на понад 30 відсотків. У 2024 році вони, за попередньою оцінкою, склали 326 мільярдів євро або близько 1,9 відсотка ВВП ЄС. Деякі члени Євросоюзу і  НАТО , наприклад, Італія, Іспанія, Португалія, Бельгія, Люксембург, досі не виділяють двох відсотків ВВП на оборону, всупереч поставленій Північноатлантичним альянсом меті.

"Це велика проблема, - констатувала верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас перед самітом. - Мета у два відсотки була встановлена 2014 року, тож у всіх країн було 10 років, щоб її досягти".

Прем'єр-міністри Люксембургу та Бельгії, спілкуючись із журналістами, визнали цю проблему і пообіцяли її вирішити. Утім, у 2025 році йдеться вже не просто про досягнення двох відсотків, а й про підвищення самого цього показника.

Читайте також: На тлі пробуксовування економіки ЄС: яка країна стала економічним локомотивом?

"Очевидно, що нам потрібно зробити більше, тому що в Європі йде повномасштабна війна, - каже Каллас. - Розуміння цього є, але, звичайно, це також вимагає деяких складних рішень від низки держав-членів ЄС".

Генеральний секретар НАТО  Марк Рютте  перед самітом пообіцяв, що нову мету щодо витрат на оборону буде встановлено пізніше у 2025 році: "Але вона буде значно вищою, ніж два відсотки, це я вам точно можу сказати!"

З тим, що двох відсотків від ВВП на оборону замало, погодилися в Брюсселі чимало лідерів, особливо тих держав і урядів, які й так уже витрачають значно більше, - серед них Польща, країни Балтії, Данія. Водночас данська прем'єр-міністерка Метте Фредеріксен наголосила, що досягти цієї мети важливо в умовах соціального балансу. Вона закликала Євросоюз в принципі почати мислити по-новому: "Ми досі розмірковуємо, як у мирний час. Я не кажу, що ми перебуваємо в стані війни, але нам потрібно змінити своє мислення, нам потрібно відчуття терміновості".

Забезпечити перемогу України

Фредеріксен зазначила, що Євросоюзу необхідно поквапитися, "адже Росія і Путін загрожують не тільки Україні, а й усім нам". Аби бути в змозі захиститися, країнам ЄС потрібно наростити і прискорити роботу оборонної промисловості, тісніше і швидше співпрацювати в галузі оборони і стримування, а також забезпечити перемогу України у війні проти Росії, впевнена глава данського уряду. 

"Україна повинна перемогти в цій війні. Якщо ми дозволимо перемогти Росії, то він (Путін. - Ред.) продовжуватиме, вони будуть продовжувати, - заявила прем'єр-міністерка Данії. - Якщо ми закінчимо цю війну зараз якимось замороженим конфліктом, припиненням вогню, це дасть Росії можливість повернутися додому, мобілізувати більше коштів, людей і, можливо, напасти на іншу країну в Європі".

"Ми не хочемо, щоб сталася "Україна 2.0", - наголосив прем'єр-міністр Люксембургу Люк Фріден. Саме тому, зазначив він, Євросоюз сьогодні говорить про необхідність європейської оборони. "Нам потрібен європейський оборонний союз", - переконаний Фріден.

Наростити виробництво озброєнь

А канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) зробив акцент на розвитку оборонної промисловості. "Нам потрібна більш висока кваліфікація, потрібно обмежитися виробництвом найуспішніших систем озброєнь - ось основа всього, до чого ми прагнемо", - сказав він. Оптимістично налаштований Шольц вважає, що завдяки досвіду останніх років ЄС навчився швидше ухвалювати рішення і долати минулі перешкоди. Одним із таких уроків, за його словами, було те, що "починати будувати завод із виробництва боєприпасів у момент конфлікту - не найкраща ідея: на той момент він уже має працювати".

Оборонне виробництво має зрости по всьому ЄС, а також у Норвегії, Великобританії, США та інших країнах-партнерах Євросоюзу, заявив Марк Рютте. При цьому за стандарти оборонного виробництва відповідає НАТО, тому Альянс тісно співпрацюватиме з ЄС.

Читайте також: Допомога Україні та оборона. З чим партії ФРН йдуть на вибори

"Якщо ми не будемо більше витрачати на оборону, то не зможемо допомогти Україні", - вважає прем'єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня. Однак, за її словами, важливі не тільки витрати, а й виробничі потужності: "Латвія виділяє на оборону понад 3,45 відсотка свого ВВП, але важливо, щоб на ці кошти ми могли купити те, що нам потрібно".

Питання закупівель також залишається одним зі спірних у Євросоюзі, оскільки Франція наполягає на тому, що кошти ЄС мають витрачатися тільки на європейську оборонну продукцію, і залишається непохитною у своїй позиції, тоді як інші країни прагнуть швидше поповнити свої ресурси за рахунок доступних на ринку озброєнь.

Однак конкретних рішень ні з цього, ні з інших важливих питань на неформальному саміті в Брюсселі не буде. Лідери лише дадуть рекомендації Єврокомісії, яка розробляє довгострокову пропозицію щодо оборонної політики ЄС.