Мерц планує формувати "чорно-червону" коаліцію з СДПН

Представники консервативної партії Християнсько-демократичний союз, який набрав найбільше голосів за результатами виборів у Німеччині, висловилися на підтримку України.

Так, лідер ХДС і ймовірний наступний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) заявив, що Європа твердо стоїть на боці України. "Більш актуально, ніж будь-коли: ми маємо вивести Україну на позицію сили. Заради справедливого миру країна, що зазнала нападу, має бути учасницею мирних перемовин", - написав Мерц у мережі Х у понеділок, 24 лютого.

Соратник Мерца по ХДС Родеріх Кізеветтер (Roderich Kiesewetter), який у попередньому складі Бундестагу був членом комітету з питань закордонних справ, висловився різкіше, назвавши Росію "терористичною державою". "При цьому Путіну йдеться про більше - ми всі зазнали нападу", - наголосив політик. За його словами, Німеччина має збільшити підтримку України. "Ми - зокрема Німеччина - підтримуємо замало, надто повільно й нерішуче, аби Україна могла перемогти й відновити кордони 1991 року. Ми маємо зупинити Путіна зараз. Інакше геноцид і терор поширяться далі", - застеріг Родеріх Кізеветтер.

Детальніше про заяви німецьких політиків щодо України читайте у статті: "Як Німеччині бути з США та Україною? Політичні заяви в Берліні після виборів"

Ультраправа "Альтернатива для Німеччини" вважає свій успіх на виборах історичним - кількість мандатів цієї партії у Бундестазі подвоїться. Однак, чи буде успішним політичне майбутнє АдН? Про це - в статті DW "Успіх ультраправих на виборах у Німеччині: чого очікувати?"

Лідер ХДС Фрідріх Мерц заявив, що він прагнутиме гарних відносин зі Сполученими Штатами за президента Дональда Трампа, але також готовий до "найгіршого сценарію". "Я сподіваюся, що ми зможемо переконати американців, що в наших спільних інтересах підтримувати хороші трансатлантичні відносини", - сказав Мерц на пресконференції у понеділок.

"Але, як завжди, доводиться мати справу з найгіршим сценарієм", - сказав він, додавши, що "всі сигнали, які ми отримуємо зі Сполучених Штатів, вказують на те, що інтерес до Європи знижується".

Мерц також повідомив, що мав тривалу розмову з Еммануелем Макроном пізно ввечері в неділю, перед поїздкою французького президента до Вашингтона на зустріч з Трампом. "Ми обговорили теми, які він хоче обговорити з американським президентом, і я виявив повну згоду між тим, що він хоче сказати, і тим, що я хочу сказати (про трансатлантичні зв'язки. - Ред.)", - сказав Мерц.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц визнав поразку СДПН на виборах до Бундестагу й дав зрозуміти, що бере на себе відповідальність за цей результат партії. "Це гіркий результат виборів для Соціал-демократичної партії, це також поразка на виборах ", - заявив він, цитує n-tv.

Шольц також дав зрозуміти, що має намір виконувати обов'язки канцлера до останнього дня на посаді, але не матиме жодного стосунку до формування нового уряду на чолі з Фрідріхом Мерцом.

За попередніми офіційними підсумками виборів, лівоцентристська СДПН здобула 16,4 відсотка голосів, тоді як на виборах у 2021 році її результат був 25,7 відсотка.

Нинішній результат соціал-демократів - найгірший за всю історію участі політсили в федеральних виборах.

Фрідріх Мерц озвучив намір створити коаліцію з Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН). Разом консервативний блок ХДС/ХСС і соціал-демократи матимуть достатньо місць у новому Бундестазі, щоб сформувати чорно-червону коаліцію, заявив Мерц у понеділок. "Це саме те, чого ми хочемо", - пояснив Мерц, цитує інформагенція AFP. 

У понеділок він проведе переговори з головою СДПН Ларсом Клінґбайлем (Lars Klingbeil) і федеральним канцлером Олафом Шольцом щодо цього. 

Мерц повторив, що він отримав чіткий мандат на урядування в країні - на виборах, де, за попередніми офіційними даними, ХДС/ХСС набрали 28,6 відсотка голосів. Нині головна мета - підготовка "розумного перехідного періоду", додав політик.

У переговорах з СДПН він хоче зробити пріоритетними три теми - зовнішню політику, міграцію та економіку і промисловість.

Після перемоги консерваторів на виборах у Німеччині лідери європейських країн та очільники міжнародних організацій вітають майбутнього канцлера Фрідріха Мерца. 

Однак не лише вітають, а й озвучують перші вимоги. Серед іншого, від Німеччини очікують збільшення видатків на оборону.

Розповідаємо докладніше: Не тільки привітання: в ЄС від Мерца очкують посилення Німеччини

Лідери лівопопулістського Союзу Сари Ваґенкнехт (ССВ) заявили, що розглядають можливість ініціювати юридичний перегляд результатів голосування на дострокових виборах в Бундестаг, пише dpa.

За попередніми офіційними підсумками, політсилі забракло кількох сотих відсотка, щоби подолати п’ятивідсотковий прохідний бар'єр - вона здобула 4,97 відсотка голосів.

Лідерки партії Сара Ваґенкнехт та Аміра Мохаммед Алі частково вбачають проблему в голосуванні німців за кордоном, стверджуючи, що 230 тисяч зареєстрованих там виборців не отримали достатньо часу, щоб надіслати бюлетені. Перевірити ці твердження незалежно наразі не є можливим.

Водночас Ваґенкнехт стверджує, що її партії забракло лише 13 400 голосів, щоб подолати прохідний бар'єр.

Читайте також: Чи може Сара Ваґенкнехт зупинити німецьку допомогу Україні?

Віце-канцлер Німеччини Роберт Габек (Robert Habeck) заявив, що відмовиться від будь-якої керівної посади в партії "Союз 90/Зелені" після того, як політсила показала значно нижчий результат на цих виборах в Бундестаг, ніж на попередніх.

"Я більше не претендуватиму або не домагатимуся провідної ролі у кадровому складі партії "Зелених", - заявив Габек, який був кандидатом у канцлери від політсили.

"Союз 90/Зелені" здобули 11,6 відсотка голосів на виборах у порівнянні з результатом у 14,7 відсотка на попередніх національних виборах у 2021 році.

"Це не дуже добрий результат, я хотів більше, і ми хотіли більше", - сказав Габек на пресконференції, цитує dpa. 

Він найімовірніше втратить свою посаду в уряді, оскільки лідер консервативної опозиції Фрідріх Мерц майже напевне стане наступним канцлером і, схоже, сформує коаліцію з соціал-демократами (СДПН).

Згідно з офіційними попередніми даними, Вільна демократична партія набирає на дострокових виборах 4,3 відсотка голосів і не потрапляє до Бундестагу. Її голова Крістіан Лінднер (Christian Lindner) визнав поразку й оголосив, що йде з політики.

"Федеральні вибори принесли поразку ВДП, але, сподіваюся, заклали початок новій Німеччині. Саме за це я і боровся. Тепер я йду з активної політики. І відчуваю лише одне почуття: вдячність за майже 25 інтенсивних, складних років, сповнених організації та дебатів", - написав Лінднер у своєму акаунті в соцмережі Х.

23 лютого Німеччина проголосувала за зміну уряду. Як це було, то святкує, а хто - ні, чого чекати від уряду на чолі з консерватором Фрідріхом Мерцом - читайте у репортажі DW з Берліна.

Підсумки виборів у Німеччині: перемога Мерца, крах Шольца, рекорд АдН

Явка на цьогорічних дострокових виборах до Бундестагу становила 82,5 відсотка, випливає з даних, опублікованих на сайті Федеральної виборчої комісії Німеччини.

Цей показник майже на шість відсотків вищий за той, що був на виборах у 2021 році, і став рекордом із 1987-го. Саме у 1987 році було зафіксовано вищу явку - 84,3 відсотка. У 2009-му було зафіксовано рекордно низьке значення - 70 відсотків, а у 2021-му участь у виборах узяли 76,6 відсотка німецьких виборців.

Найвищий показник явки в історії ФРН був досягнутий у 1972 році, тоді він становив 91,1 відсотка. На наступних виборах у 1976-му також була значно вища активність виборців, ніж зазвичай - на дільниці з'явилися 90,7 відсотка виборців.

Консервативний блок ХДС/ХСС, який представляє кандидат в канцлери Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) перемагає на загальних виборах, здобувши 28,6 відсотка голосів, свідчать попередні результати, оголошені федеральним виборчим органом Німеччини.

Ультраправа "Альтернатива для Німеччини" (АдН) здобула 20,8 відсотка голосів, і це нині є найсильнішим результатом партії на федеральному рівні.

Частка голосів соціал-демократів (СДПН) чинного канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz) впала до 16,4 відсотка, що поставило їх на третє місце.

"Союз-90/Зелені", партнер СДПН по попередній коаліції, здобувають 11,6 відсотка, а вільні демократи (ВДП) - лише 4,3 відсотка, що означає, що вони не увійдуть до Бундестагу, оскільки не подолали п'ятивідсотковий бар'єр.

Не подолав його і лівопопулістський "Союз Сари Ваґенкнехт" (ССВ), який здобув 4,97 відсотка голосів.

Соціалістична Ліва партія здобуває 8,8 відсотка голосів і теж проходить у Бундестаг наступного скликання.

Докладніше: Офіційні попередні підсумки: ХДС/ХСС - переможець виборів

Докладно про день голосування на виборах до Бундестагу, перші висновки та реакції читайте у попередній онлайн-трансляції DW: 

"Гіркий результат": Шольц визнав поразку на виборах