Марк Галеотті: Промова Венса викликала паніку в Європі

Одним з підсумків Мюнхенської конференції з безпеки (MSC) у 2025 році стала роз'єднаність Заходу, "що не може бути гарною новиною для Києва", розповів в інтерв'ю DW британський історик і почесний професор в Університетському коледжі Лондона (UCL) Марк Галеотті. Головною подією конференції він назвав промову віцепрезидента США Джей Ді Венса, в якій той розкритикував політику, що проводиться європейськими країнами щодо імміграції, безпеки та свободи слова.

DW: Які основні висновки з MSC-2025 може зробити Київ?

Марк Галеотті: Ми не повинні переставати сподіватися. Тому що, всупереч побоюванням декого, Україна не була передана Росії або щось у такому дусі. Але ключова деталь цієї Мюнхенської конференції з безпеки - зазвичай вони про єдність Заходу, а цього разу - про його роз'єднаність, що не може бути гарною новиною для Києва.

У Вас покращилося розуміння того, якими є плани США Дональда Трампа щодо України?

Я думаю, ми знаємо, що Трамп би хотів отримати з будь-яких переговорів про мир. За великим рахунком, угода означає, що Росія збереже окуповані території, а Україна отримає гарантії безпеки, які забезпечать європейці - чи то обіцянки, чи то відправлення солдатів. Але загалом він (Дональд Трамп. - Ред.) хоче, щоб ця війна завершилася, і він міг зосередитися на інших проблемах. І заради цього він цілком може дозволити Путіну контролювати 19 відсотків України.

Якого роду гарантії безпеки можуть бути надані Україні?

Дуже важко сказати, які гарантії може надати Європа, якщо це не пов'язано з присутністю військ на землі. Сам Зеленський говорив про 100-150 тисяч миротворців. На даний момент дуже складно уявити, як Європа зможе розгорнути таку кількість військ, особливо без американської логістики та інших видів підтримки.

До слова, про європейських солдатів. Як Вам здається, яка країна має відіграти найбільшу роль у відправленні військ в Україну, якщо до цього дійде?

У якомусь сенсі це пропозиція, яку багато лідерів хотіли б отримати, але водночас побоюються. Еммануель Макрон у Франції подавав себе як фігуру, готову вийти на перший план у цьому питанні. Але почасти тому, що, як мені здається, він знав, що його блеф не розкриється. Коли дійде до справи, цілком можливо, що Великобританія виявиться тією країною, яка з найбільшою ймовірністю зможе зібрати коаліцію країн, які дійсно мають у своєму розпорядженні сили для розгортання. Але, чесно кажучи, ніхто в Європі зараз не перебуває в досить сильному становищі, щоб очолити подібні зусилля.

Що Вас найбільше здивувало тут, у Мюнхені?

Я думаю, промова Джей Ді Венса і подальша паніка, відверто кажучи, яку можна було спостерігати у багатьох європейських політиків, чиновників і коментаторів. Справа не в тому, що Венс дотримується певних поглядів на демократію по-європейськи. Річ у тім, що він зосередився на лайці Європи, майже не згадуючи Україну, тарифи, торговельні угоди тощо. Це було те, що в поєднанні з попередніми заявами Трампа та коментарями американського міністра оборони Піта Хегсета шокувало Європу.

Юлія Навальна, вдова Олексія Навального, закликала європейців не довіряти Володимиру Путіну. Ви думаєте, він серйозно налаштований на закінчення війни, чи це просто "гра"?

Я думаю, він вивчає можливості, це класичний Путін. У нього немає добре продуманої далекосяжної стратегії. Він створює ситуації, які можуть по-різному розвиватися, і дивиться, які опції з'являються. Звичайно, ми не збираємося довіряти Путіну. Але вся суть у тому, що ви загалом ведете переговори з людьми, яким не довіряєте. Ось чому ви передбачаєте гарантії і можливі покарання, якщо друга сторона відійде від домовленостей. Якщо говорити про путінську точку зору: він чекає, щоб побачити, що він може отримати.

Які шанси, що війна закінчиться цього року? Більше чи менше 50 відсотків?

Якщо я маю зробити припущення - хоча це дуже непередбачувана війна - я б сказав, що шанс, що ми побачимо припинення вогню, - вищий за 50 відсотків. Але справжні, змістовні переговори про мир ще далеко в майбутньому.