Марина Безрукова: Міноборони бере АОЗ під ручний контроль

Міністерство оборони України 31 січня звільнило Марину Безрукову з посади директорки державного підприємства "Агенція оборонних закупівель" (АОЗ). Тимчасовим виконувачем обов'язків директора призначений Арсен Жумаділов, який зараз очолює ще одне закупівельне підприємство - "Державний оператор тилу" (ДОТ).

Цьому передувало відсторонення Безрукової на час проведення службового розслідування і призначення Жумаділова тимчасовим очільником агенції. Втім, відтоді інформація про його статус кілька разів змінювалась у державному реєстрі.

Одразу після заяви про звільнення представники міноборони вийшли на брифінг, аби пояснити своє рішення. Йшлося про нібито неефективну роботу Безрукової - недостанє постачання боєприпасів і нестачу прямих контрактів. А рішення наглядової ради АОЗ, яка раніше продовжила контракт із директоркою агенції, міноборони визнало недійсним.

Про причини звільнення та конфлікт із міноборони DW 2 лютого поговорила з Безруковою.

DW: Як ви визначаєте свій статус в агенції станом на зараз, 2 лютого?

Марина Безрукова: Вчора друзі з парламенту питали: то ти директорка чи ні? Я кажу, в четвер була директоркою, а в п'ятницю міністр всім оголосив, що я вже не директорка. У суботу мені надсилали скріншоти з реєстру, де я - директорка. Я не знаю, що буде завтра, тому я подивлюся в інтернеті.

А що сьогодні пишуть в інтернеті?

Сьогодні пишуть, що я - не директорка. У реєстрі було шість змін протягом тижня. Ми ініціювали лише одну - коли я здала реєстратору протокол діючої наглядової ради і свою додаткову угоду про пролонгацію контракту. Інші п'ять змін робили не ми. Я не можу зрозуміти, яка була мета цих змін і чому станом на ранок суботи я знову була керівницею агенції.

Перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк на брифінгу 31 січня назвав зміни до реєстру "намаганням захопити державне підприємство" з вашого боку. 

Боже збав. Жодна моя дія не шкодила і не шкодитиме армії. Я не тримаюсь за посаду. Я не подавалась на посаду і не просила міністерство мене призначати.

У задач, які ми виконували, одна мета - правильне постачання. До речі, міністерство це визнало - коли на брифінгу в заступника міністра запитали, чи все нормально з постачанням, відповідь була, що все прекрасно. Тобто, станом на 24 січня (коли міністр оборони Рустем Умєров заявив, що не продовжить контракт Безрукової попри відповідне рішення наглядової ради. - Ред.) все було жахливо, а станом на 31-ше - все чудово. Ви не вбачаєте в цьому якусь логічну помилку? Через два дні після того, як був призначений ручний керівник (Арсен Жумаділов. - Ред.), все одразу стало добре. Виходить, що за ці два дні зброя була виготовлена, куплена і поставлена.

Читайте також: Міноборони: зміна голови АОЗ не вплинула на закупівлю зброї

Про причини звільнення Безрукової

На брифінгу у п'ятницю представники міноборони озвучили претензії до вашої роботи, які, за їхніми словами, стали причиною звільнення. За словами директора департаменту політики закупівель Гліба Канєвського, постачання низки боєприпасів не виконувалось, що призвело до скарг від Генштабу ЗСУ.

Міноборони каже, що з бюджету 2024 року на фронт поставлено лише 50 відсотків. Це маніпуляція. По-перше, ми отримували бюджет декілька разів. Вперше - на початку лютого або в кінці січня, потім - влітку. Більше 25 відсотків бюджету ми отримали на початку жовтня. Як ви думаєте, якщо тільки бюджет до вас заходить на початку жовтня, яка ймовірність до кінця грудня того ж року поставити товар, при тому, що його потрібно переплатити, проінспектувати, виготовити і поставити? А ще й ліцензію отримати. Вірогідність нульова.

По-друге, в листопаді ми отримали завдання від політичного керівництва держави, що потрібно на 30 мільярдів закупити діпстрайки - далекобійні дрони. І ми законтрактували їх відповідно до процедур протягом кількох днів. Постачання, безумовно, було на 2025-й рік.

По-третє, минулого року ми проводили з міністерством стратегію, що у нас має бути не хаотичне контрактування товарів зі складів, які лежать готові і чекають, поки їх викуплять саме під нашу задачу. Це пахне корупцією, оскільки той, хто знає, коли і скільки нам знадобиться, вже підготував товар і чекає, поки його терміново викуплять.Тому стратегія полягала в тому, що ми підписуємо довгострокові контракти, трирічні, з нашим виробником і, безумовно, платимо аванс. На кожну критичну номенклатуру маємо декілька стабільних контрактів на виробництво. Ця стратегія була підтримана міністерством і, більше того, подавалась як перемога міністерства й агенції.

Тобто ми діяли відповідно до тієї стратегії, яку нам погодило міністерство оборони. І враховуючи, що ми контрактували бюджет протягом усього року і величезну частину бюджету отримали в жовтні, ситуація із 50 відсотками, про які каже міністерство, нормальна. Зброя - це не булочки, вона має цикл виготовлення. Міністерство замовчує той факт, що в 2023 році більша частина контрактів підписувалась міноборони, департаментом військово-технічної політики. І вони робили так само - наприкінці року платили аванси на 2024 рік.

Чи в такому разі доцільно порівнювати ефективність роботи АОЗ і ДОТ? Адже в міноборони призначення Арсена Жумаділова пояснили саме ефективною роботою ДОТ, яку він очолює.

Це взагалі неприйнятно. Бо, по-перше, були різні стартові позиції у мене як керівниці агенції й у керівника ДОТ. Керівник ДОТ до початку роботи мав фору в один рік - сформувати команду, підготуватись. Він фактично цілий рік займався підготовкою до роботи. Просто хочу наголосити, що будувати процеси під себе і мати вже готові процеси, які потрібно перебудувати під вимоги НАТО, під бачення нормальних процедур - це різні речі. Грубо кажучи, робити ремонт літака під час польоту трохи важко, а фактично це від мене й вимагалося.

Друга претензія міноборони звучить так - "агенція фактично виконувала функцію спецекспортерів". За словами першого заступника міністра Івана Гаврилюка, прямих закордонних контрактів або не було взагалі, або було дуже мало, а перевага надавалася певним компаніям-посередникам.

Це тупа брехня. По спецімпортерам і посередникам у нас є чіткий і дуже хороший тренд. Ми його вже комунікували. Цей тренд, до речі, підтверджує в своєму аудиті міністерство оборони. Ми неухильно знижуємо роботу і з українськими спецімпортерами, і з зарубіжними посередниками. Це просто брехня, яка направлена на дискредитацію і бажанням поставити конкретну людину на бюджет Агенції оборонних закупівель.

Стосовно прямих контрактів - можливо, пан Гаврилюк забув або не знає, що агенція заключила безпрецедентну кількість прямих контрактів з виробниками, і це виробники зі світовим ім'ям. Контракт, наприклад, з компанією KNDS, яка виробляє САУ Caesar, не готується за два дні. Я не буду перелічувати інших, тому що це, можливо, чутлива інформація, але пан Гаврилюк, говорячи неправду, не міг не знати, з ким у нас є контракти.

Третя претензія міноборони стосується внутрішніх процедур агенції, які нібито були недосконалими. Як наслідок - пропозиції, що надходили, було важко упорядкувати, проаналізувати і використати. За словами Канєвського, мета нового керівництва агенції - максимально спростити всі процеси погодження і контрактування.

Це взагалі дуже дивно, тому що по комерційних пропозиціях ми провели реформу наших внутрішніх процедур. За комерційними пропозиціями є контроль трьох підрозділів. Перша - це безпека, друга - це департамент по контролю вартості, третя - це безпосередньо офіс закупівель по категоріях. Тому комерційні пропозиції не залишаються без розгляду. Ми це і так впорядкували.

А щодо спрощення процедур, то я цілий рік просила міністерство оборони спростити процедури, оскільки така кількість погоджень і час на ці погодження не є ефективними. Але саме міністерство, в особі міністра та його заступників, не готові відмовитися від такої колосальної кількості погоджень і перевірок. Коли в кінці року нам треба було все опрацьовувати швидко, я запитувала, чи можна пришвидшити, на що мені профільний заступник відповів: ніхто не хоче потім бути відповідальним, ніхто не хоче сидіти, у них діти і сім'ї.

Читайте також: Скандал довкола АОЗ: у Раді вимагають відставки Умєрова

Про тиск міністерства оборони 

До заяви про звільнення вас відсторонили у зв'язку з початком службового розслідування по конкретному контракту. Що це за контракт?

Це виглядає як чітка задача поставити на місце керівника конкретну особу. Проведення службового розслідування з будь-якого приводу - це абсолютно нормально, це право міністерства. Але мене дивує те, що це розслідування стосувалося контракту, який навіть в силу не вступив і не має під собою жодних фінансових зобов'язань. Він вступає в силу після дуже серйозної процедури - це і перебування на полігоні, це і запит від військових, і, безумовно, погодження міністерства. Тобто цей контракт - це фактично протокол про наміри, і такі форми контрактів у нас є для того, щоб постачальник міг оформити ліцензію, і ми мали швидкий доступ до товару.

Зазвичай у разі службового розслідування повноваження переходять до заступника. Навіщо було призначати тимчасово виконувача обов'язків зі сторони?

Після того, як 24 січня Рустем Умєров вперше озвучив свої зауваження до роботи агенції, наглядова рада запропонувала провести аудит. Ця пропозиція не була прийнята. Чому, на вашу думку?

Тому що проблема не в агенції, а в міноборони. Я вважаю, що аудит, який буде досліджувати роботу агенції і роботу міноборони в частині взаємодії з агенцією, може у невигідному світлі висвітлити роботу міноборони. Я це бачу, я це знаю, але я не хочу бути голослівною. Я вважаю, що над цим має попрацювати команда досвідчених аудиторів.

Я не можу просто управляти всім вручну, тому що я купую виключно те, що формується Генштабом і затверджується міноборони. Й абсолютно кожна процедура погоджується міноборони. І не один раз.

До того, як ця ситуація вийшла в публічну площину, чи бачили ви ознаки того, що Умєров хоче встановити ручний режим?

Восени була спроба знищити агенцію під виглядом її злиття з ДОТ. Керівник ДОТ говорив, що всі оборонні закупівлі переходять до нього. Хто міг дати йому цю санкцію? Арсен - дуже наближений до міністра. Коли я спитала, чому вони бачать на цій посаді Арсена, мені відповіли, що він слухняний.

Слухняність - це не те, про що ми домовлялися з міністром. Ми домовлялися про роботу на Збройні сили, про незалежність, але не безконтрольність. Ми цілий рік жили в постійних контролях, аудитах і перевірках, і жодна з них не показала якоїсь критичної помилки в роботі.

Чи тиснув на вас міністр оборони під час закупівель 120-міліметрових мін, значна частина з яких виявилася бракованою?

Була сильна наполегливість з боку міністерства в підписанні цих контрактів. Комунікацію зі мною вів профільний заступник Кліменков. Насправді там була не тільки 120-міліметрова міна. Тоді була повністю зірвана програма снарядів. У мене 26 років досвіду в закупівлях, тому я бачу ризики. Я попереджала про ці ризики, просила офіційно перевірити спроможності підприємства, зверталася в служби міноборони, але отримала відповідь, що жодних критичних застережень немає.

При цьому щодня були контакти з заступником міністра із дуже наполегливим меседжем - що ці контракти треба підписувати і оплачувати негайно. Альтернативи в такому обсязі у мене на той момент не було, бо я була лише два тижні на роботі. Я з себе відповідальності не знімаю за ці контракти. Потім, коли відбувся провал, була дана усна вказівка, що потрібно продовжити терміни постачання по цьому контрагенту, і я відмовилась. Гроші ми повернули, але втратили дуже велику кількість часу.

Відповідальність за це взяв на себе очільник мінстратегпрому, якому підпорядковується це підприємство, Герман Сметанін. Він зізнався, що сам просить українських виробників завищувати свої спроможності.

Я вважаю, що українське виробництво має працювати і ми маємо його розвивати. Але потрібно уникати таких помилок, коли компанія, яка видає бажане за дійсне, бере величезний аванс і не постачає. Кого ми цим підставляємо? Армію.

Я працюю в технократичній площині. У мене є закони, постанови, внутрішні накази міністерства. З одного боку, є політичне рішення, а з іншого, - законодавство. Спочатку треба політичне рішення покласти в законодавство, хоча б якусь постанову зробити, в рамках якої я могла б діяти. Але ж цього зроблено не було. Тому маємо колізію, коли я не можу порушувати закон і не можу порушувати накази міністерства, яке вимагає це робити, маніпулюючи, що є політичне рішення. То, можливо, це відповідальність міністерства, коли неможливо виконати в законний спосіб політичне рішення?

Те, що зараз відбувається, це абсолютний відкат і повний злам нашого ж зобов'язання щодо корпоративної реформи. Це теж політичне рішення. Ніхто ж не заважає нам просто скасувати наглядові ради, тому що вони заважають. Ніхто ж не забороняє ліквідувати агенцію і перенести це назад в міністерство. Це теж нормально, це рішення. Бо зараз це виглядає як намагання створити ширму, зробивши ручну наглядову раду і поставивши близьку до себе людину директором.

Про майбутнє Агенції оборонних закупівель

На брифінгу перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк сказав, що нібито була домовленість, аби ви допрацювали до кінця контракту і звільнились.

Це неправда. І виглядає це теж дуже дивно. Влітку міноборони вирішило, що воно не задоволене моєю роботою, але треба почекати пів року, поки закінчиться контракт. Тобто міноборони, нібито констатуючи факт, що робота ведеться погано, вирішили на якійсь підставі почекати? Зі мною такої розмови не було. Жодного критичного зауваження не було. Була інша розмова - про те, що після закінчення мого контракту питання буде вирішувати наглядова рада, а не про те, що я піду. І наглядова рада одноголосно ухвалила рішення пролонгувати контракт.

Як ви можете пояснити те, що ці зміни відбуваються саме зараз, на початку року?

Ми отримали бюджет з помісячним розписом. Але зараз іде найактивніший період контрактації. Зробити це на початку року ми не могли, тому що ми контрактуємося відповідно до документу, який називається перелік - його робить Генштаб і затверджує міноборони. Так от, цей перелік і гроші ми отримали тільки у другій половині січня, 20-го. Тобто зараз іде контрактування бюджету 2025 року. Питання, з ким конкраткуватись, наріжне. Я планувала, що я за два тижні розконтрактую весь рік, і говорила про це міністерству. Але так сталось, що міністерство раптом стало незгодним з тим, що я перебуваю на цій посаді.

Тобто ви вважаєте, що міністерство хоче взяти оборонні закупівлі під власний контроль?

Під ручний контроль. Через ручну наглядову раду і ручного керівника агенції.

Яким ви бачите вихід з цієї ситуації?

В умовах юридичної катастрофи, яка трапилась, мені важливо зрозуміти, чи була санкція вищого політичного керівництва на порушення закону і на повний розвал корпоративної реформи. Жодної дії, яка могла би вповільнити контрактування або постачання, я не зроблю. Мені просто цікаво, невже я одна, хто говорить, що будь-які дії мають відбуватися по закону. Як можна на кожному кроці порушувати закон і уникати відповідальності? Є безліч легальних способів для того, щоб виправити ситуацію, починаючи з простої розмови і закінчуючи офіційними претензіями щодо роботи.