М'янма: землетрус на тлі громадянської війни

Сильний землетрус, який відбувся у М'янмі в п'ятницю, 28 березня, призвів до значних руйнувань. Донині підтверджено інформацію про близько 1600 загиблих. Однак ці цифри можуть і далі зрости, коли рятувальники та представники гуманітарних організацій зможуть дістатися до віддалених регіонів країни.

На фото у соцмережах із Мандалая, міста з населенням у 1,6 мільйона осіб, що лежить неподалік від епіцентру землетрусу, можна побачити цілі вулиці, на яких зруйновано або пошкоджено кожен другий будинок. За даними ООН, ще до цієї катастрофи близько 20 мільйонів людей у країні залежали від гуманітарної допомоги.

Телефонний зв'язок у центральній М'янмі якщо й є, то працює з перебоями. Теж саме стосується подачі електроенергії. DW вдалося поговорити з жителями Янгона, які упродовж годин не могли дізнатися про долю своїх друзів та родичів у Мандалаї.

Жителі М'янми у відчаї

Житель М'янми Тун М'їн* розповів, що його знайомим пощастило вціліти. Під час підземних поштовхів вони чекали просто неба, побоюючись, що їхній будинок не витримає підземних поштовхів.

"Вони розповідають про крики про допомогу людей, що опинилися під завалами. Але вони мало що можуть зробити. Не вистачає важкої техніки. І якщо така ситуація в Мандалаї, то як усе це виглядає у віддалених, подекуди важкодосяжних регіонах?"

Землетрус магнітудою в 7,7 бала за шкалою Ріхтера трапився у країні, яка вже й без того сильно постраждала, адже перебуває в особливо інтенсивній фазі громадянської війни після військового перевороту 2021 року. Епіцентр землетрусу був поблизу міста Сікайн, що знаходиться неподалік від Мандалая. Ця місцевість належить до регіонів, у яких точаться найзапекліші бої.

Ще до землетрусу інфраструктура країни серйозно постраждала від бомбардувань військової хунти та внаслідок боїв між різними угрупованнями. З часів пандемії COVID-19 та громадянської війни, за даними ООН, кожен четвертий житель М'янми живе за межею бідності, у країні налічується 3,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб.

Тож землетрус стався у країні, яка й без того потерпала від великих проблем. Підземні поштовхи зруйнували численні житлові будинки, заклади освіти, лікарні, пожежні частини та іншу інфраструктуру.

Аеропорти Мандалая та нової столиці країни Найп'їдо також зазнали руйнувань, по багатьох мостах та дорогах тепер неможливо проїхати. Регіони, що найбільше постраждали від стихії, перебувають під контролем ворогуючих угруповань. Все це ще більше ускладнює надання допомоги.

Допомога постраждалим від землетрусу під час війни

Тун М'їн не розраховує на те, що учасники громадянської війни об'єднаються з огляду на катастрофу. "Усі сторони намагатимуться отримати вигоду з ситуації", - зазначає він.

Уряд національної єдності, що діє в екзилі, оголосив про 14-денне одностороннє припинення вогню, щоб уможливити надання допомоги жителям країни. До нього входять депутати парламенту, обрані на виборах демократичних 2020 року. Після військового перевороту 2021 року уряд національної єдності в екзилі організовує військове протистояння хунті.

"Чесно кажучи, на даний момент мені байдуже, хто переможе у  війні, - зізнається у розмові з DW Тун М'їн. - Людям потрібна будь-яка допомога, яку вони можуть отримати".

Катастрофа для колективної карми

Окрім матеріальних збитків, землетрус став ударом для М'янми і в духовному сенсі. Багато важливих пагод, включаючи пагоду Будди Махамуні в Мандалаї, було серйозно пошкоджено. Це друга за значенням святиня країни після пагоди Шведагон в Янгоні.

"Землетрус завдав сильного удару по ідентичності бамарів", - говорить Тун М'їн. На думку буддистів, які становлять більшість населення М'янми, "все, чого людина досягла або вистраждала у своєму житті, є результатом її вчинків у попередньому житті", пояснює співрозмовник DW. "Тому кожне щастя і кожне нещастя завжди виправдане цим", - додає він.

За словами М'їна, в уявленні буддистів існує колективна карма - щось на кшталт спільної карми жителів країни. Через це землетрус є у тому числі й духовною катастрофою, додає він.

Слони в обмін на російські винищувачі

Цей другий рівень також відіграє важливу роль у громадянській війні, про що свідчить поведінка прем'єр-міністра і лідера хунти Міна Ауна Хлайна. Адже він не лише здійснює воєнні дії проти опонентів у власній країні, але й замовив побудову найбільшого у світі мармурового Будди в Найп'їдо.

Глава військової хунти позиціонує себе захисником буддизму. Під час державного візиту до Росії на початку березня 2025 року він подарував президенту РФ Володимиру Путіну рідкісну книгу 1942 року.

У ній розповідається про нібито пророцтво часів Будди, згідно з яким російський цар і майстер зброї через віки покладе початок золотій ері буддизму. Мін Аун Хлайн також висловив упевненість, що Путін здобуде перемогу у війні проти України.

Під час державного візиту до Росії лідер хунти символічно обміняв шістьох слонів з М'янми на шість російських винищувачів. Мирська й духовна влада тісно переплетені не тільки у М'янмі.

Історичні паралелі між землетрусами

Жителька Янгона Ніін Він* переконана, що землетрус - це серйозний удар по хунті. Це явна ознака того, що кінець хунти наближається, каже вона в інтерв'ю DW.

При цьому паралель із сильним землетрусом 1930 року також відіграє тут певну роль. Він був подібний за силою до нинішнього. Зі шпиля пагоди Шеудагон тоді впала корона-парасоля, що розцінили як знак серйозної національної кризи.

Того ж року відбулося велике повстання проти британського панування, і сформувався рух "Dobama Asiayone" ("Ми бірманці"), який протягом кількох десятиліть здійснював політичну боротьбу проти колоніальних правителів і зробив значний внесок у здобуття країною незалежності.

Ця історична паралель є важливою, оскільки багато жителів М'янми вважають нинішню військову хунту колоніальною владою у власній країні, яку, як і британців, необхідно скинути.

Німецький експерт з питань М'янми й теолог Ганс-Бернд Целльнер (Hans-Bernd Zöllner) також вважає, що цей духовний вимір природної катастрофи може мати значний вплив на майбутнє країни. "Зрештою, за допомогою віри можна гори пересунути. Але духовне ніколи не буває однозначним", - зазначає він.

На думку Целльнера, було б найкраще, "якби сторони протистояння у М'янмі сіли за стіл переговорів для пошуку шляхів виходу з глухого кута в інтересах населення країни". "Це вимагало б від обох сторін усвідомлення того, що кожна з них відіграє свою роль у нещасті країни. Однак це радше малоймовірно", - вважає експерт.

*Імена співрозмовників DW змінено для їхнього захисту. Вони побоюються за свою безпеку через поляризацію настроїв у країні.