У німецьких школах хочуть запровадити квоти для мігрантів?

Коли Забіне Шварц (ім'я змінено редакцією) дізналася про ідею міністерки освіти та наукових досліджень Німеччини з повідомлення подруги, вона спочатку подумала, що це просто поганий жарт. Німецька міністерка Карін Прін (Karin Prien) запропонувала розглянути запровадження квоти для дітей мігрантів у німецьких школах. Вона назвала це "можливою моделлю" і запропонувала вивчити досвід інших країн, щоб знайти відповідь, яку частку не повинна перевищувати гранична чисельність, наприклад, "30 або 40 відсотків".

Забіне Шварц якраз такі зміни зачепили б безпосередньо. Вона є директоркою початкової школи в землі Північний Рейн-Вестфалія на заході Німеччини. У школі навчається майже 350 учнів, понад 80 відсотків яких походять із родин мігрантів.

Директорка вважає, що пропозиція Прін у реальності не спрацює. Дискусії на цю тему, які розгорілися після пропозиції міністерки освіти, вона прокоментувала DW. "Думаю, міністерка не подумала ні про житлову політику, ні про реальні настрої людей, ні про те, який насправді вигляд має ситуація в деяких районах. Адже тоді людям довелося б переїжджати в наш район, принаймні якщо вони хочуть, щоб дитина ходила до школи поруч із домом. У нас тут просто немає тієї кількості людей, яких можна назвати німецькомовними або "німцями", - каже директорка початкової школи.

Частка мігрантів - важливий критерій для багатьох батьків під час вибору школи

Частка мігрантів у районі, де розташовується школа Забіне Шварц, становить 60 відсотків. При цьому багато сімей, які живуть у будинках в безпосередній близькості до школи, вважають за краще відправляти дітей до інших навчальних закладів. "Це сумно", - зізнається вона.

У Німеччині багато хто в питаннях освіти, як і раніше, воліє залишатися серед "своїх". У Північному Рейні-Вестфалії вже майже 20 років не обов'язково відвідувати школу за місцем проживання, навіть для початкових шкіл діє принцип вільного вибору. У результаті багато німецьких родин, які надають великого значення якості освіти, уникають шкіл на кшталт тієї, де працює Шварц, побоюючись, що велика кількість дітей з міграційним корінням позначиться на успішності їхніх власних дітей.

За словами директорки школи, багато хто виходить з того, що якщо в людини є міграційне коріння, то в неї нижчий рівень освіти, і що діти з таких сімей повільніше засвоюють матеріал. Однак це не так, впевнена педагогиня. Коли 2015 року Німеччина прийняла велику кількість біженців, багато дітей були дуже зацікавлені в освіті.

Директорка критикує, що в освіті немає диференційованого підходу: "Травмовані діти-біженці, які поки що не можуть думати про навчання, дуже вмотивовані діти-біженці та діти-біженці, сім'ї яких тікали від бідності, - це все різні історії". Гасло її школи: "Кожній дитині раді, звідки б вона не була. І жодну дитину ми не залишимо без уваги".

Німецька система освіти показує посередні результати

Вчителі, батьки, учні та експерти сходяться в одному: німецька система освіти потребує реформ. У міжнародних порівняльних дослідженнях Німеччина давно демонструє лише посередні результати. В останньому дослідженні PISA (2022) німецькі школярі продемонстрували найнижчі показники з читання, математики та природничих наук за весь час участі в цьому дослідженні.

Кожен четвертий випускник початкової школи в Німеччині, за даними дослідження IGLU (2023), має труднощі з читанням. Того ж року 56 000 учнів закінчили загальноосвітню школу без атестата. Це понад сім відсотків, і ця частка зростає. Однак щоразу, коли хтось пропонує нові рішення, це викликає лавину критики.

Читайте також: На що скаржаться німецькі підлітки

Чому ідея Прін знайшла й підтримку

Проте багато хто розуміє логіку міністерки, яка запропонувала запровадження квоти для мігрантів у німецьких школах. Наприклад, українських дітей після початку війни намагалися розподіляти рівномірно по школах. Відомий німецький дослідник освіти Клаус Гуррельманн (Klaus Hurrelmann) заявив DW: "Пропозиція міністерки зрозуміла: змішаний за походженням склад класів і навчальних груп сприяє кращій роботі".

Однак він визнає: реалізувати це на практиці складно. Для цього потрібно було б з'ясовувати походження дітей, що багато хто сприйняв би як дискримінацію. "Такі непорозуміння і стигматизація переважать можливі плюси. Краще підтримувати школи, де частка дітей з мовними проблемами особливо висока", - вважає експерт.

Програма "Шанси на старті" - крок до рівних можливостей

Президент Німецької спілки вчителів Штефан Дюлль (Stefan Düll) погоджується: таким школам потрібно на 130 відсотків більше педагогів, щоб пропонувати додаткові заняття. Він хвалить програму "Шанси на старті" ("Startchancen"), на яку федеральний уряд і землі найближчими роками виділять 20 мільярдів євро для 4000 шкіл у районах зі складною ситуацією. Дюлль підтримує дискусію, розпочату Прін, але вважає, що її пропозиція провалиться на стадії реалізації і лише змістить фокус проблеми. На його думку, німецькі батьки тоді просто почнуть віддавати дітей до приватних шкіл.

"Німецька спілка вчителів уже багато років вказує на те, що уроки стають значно складнішими, якщо багато школярів не володіють німецькою на достатньому рівні. Але, на нашу думку, мало сенсу перерозподіляти дітей лише для того, щоб досягти якоїсь квоти в окремих класах. Це організаційно майже неможливо і не сприяє соціальному згуртуванню шкільного колективу", - прокоментував Дюлль у розмові з DW.

Учні проти стигматизації

Різкіше за всіх на ідею Прін відреагувала Федеральна конференція учнів: квоти дають "небезпечний сигнал" - не всі діти бажані. На їхню думку, такі заходи не створюють справедливої системи, а лише посилюють стигматизацію. Походження не має ставати критерієм для здобуття освіти. Крім того, школи мають бути місцями участі, а не ізоляції. Критика лунає і з боку турецько-німецького політика Гакана Таша (Hakan Tas).

Проте школярі підтримали іншу ініціативу міністерки - обов'язкові тести на знання німецької для дітей у віці чотирьох років. "Однак їх мають запровадити повсюдно й обов'язково для всіх дітей у Німеччині. У разі незадовільних результатів має бути вжито цілеспрямованих та комплексних заходів підтримки - ранніх, обов'язкових та ефективних. Тільки так ми можемо гарантувати, що кожна дитина почне свій освітній шлях з рівними шансами", - йдеться в заяві.

Читайте також: Вчителі в Німеччині завищують оцінки дітям мігрантів?

Усе починається в дитячих садочках

Реальність часто виглядає так, як у початковій школі Забіне Шварц у Північному Рейні-Вестфалії. 60 відсотків дітей приходять до її школи з різними прогалинами у знаннях, розповідає директорка школи. Тож проблеми німецьких шкіл починаються набагато раніше - з проблем у дитячих садках, це своєрідний ефект доміно. За даними досліджень, по всій Німеччині не вистачає 125 000 вихователів у дитячих садках. Це в середньому понад два фахівці на кожну установу.

Шварц підтверджує це на власному досвіді: "Ми дуже тісно співпрацюємо з дитячими садочками, але ми не в силах компенсувати там брак персоналу. Мова має розвиватися саме там - за допомогою кваліфікованих фахівців і відповідних ресурсів. Але, на жаль, зараз цього не відбувається, і через це між дитячим садком і початковою школою утворюється розрив". Директорка наголошує: "Робота в дитячих садках - ключ до успіху в освіті у початковій школі".

Читайте також: Діти-мігранти у школах Німеччини - що шкодить інтеграції?