Корупція: Насіров підсвітив метод уникнення відповідальності
10 квітня 2025 р.
Колишній голова Державної фіскальної служби Роман Насіров, який проходить у справі з газовими схемами колишнього народного обранця Олександра Онищенка, 9 квітня не з'явився на судове засідання Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Причина - Насіров мобілізувався до Збройних сил України, і сталося це на етапі судових дебатів. Щоправда, тим часом стало відомо, що наказ про призов Насірова знову скасовано. Антикорупціонери зауважують, що цей випадок "підсвітив" проблему уникнення покарання за корупцію і тепер вимагають прикрити "схему". Але все по порядку.
З лави підсудних у військовий стрій
Як повідомили у пресслужбі Спеціалізованої антикорупціної прокуратури (САП), захисник Насірова подав до суду клопотання про зупинення вказаного провадження у зв’язку з мобілізацією його підзахисного. Про це першою 9 квітня повідомила антикорупційна організація Transparency International Ukraine.
Речниця САП Ольга Постолюк пізніше в коментарі онлайн-виданню "Українська правда" сказала, що Насірова зараховано до списків особового складу військової частини з 7 квітня. А державне інформаційне агентство "Укрінформ" повідомило, що має у своєму розпорядженні документ, де засвідчено, що Насіров був призначений на посаду сапера. Підставою для зарахування до військової частини стала довідка про проходження військово-лікарської комісії від 30 січня цього року.
Цікаво, що справа Насірова вже перебуває на стадії судових дебатів і наближається до вироку. Під час дебатів встигла виступити прокурорка, і вже почав свій виступ інший обвинувачений. Надалі в дебатах мав виступити сам Насіров та його захисники, після чого мало бути останнє слово обвинувачених, а тоді суд повинен був піти в нарадчу кімнату для винесення вироку.
Найкоротша служба у ЗСУ: Насіров служив всього два дні
А втім, служба Насірова в ЗСУ тривала недовго. На наступний день Військова служба правопорядку ЗСУ повідомила, що командир військової частини, куди мобілізувався ексголова Державної фіскальної служби, скасував свій наказ про призов військовозобов'язаного. У Військовій службі правопорядку ЗСУ додали, що Насіров мобілізувався добровільно до військової частини А0139, яка підпорядковується Головному командному центру ЗСУ. Підрозділи цієї частини беруть участь у бойових діях ще з початку війни.
Далі у повідомленні Військової служби правопорядку ЗСУ зазначається, що, відповідно до розпорядження Головнокомандувача ЗСУ, проводиться службове розслідування за фактом призову на військову службу колишнього високопосадовця Романа Насірова в ході судового процесу. "У Збройних Силах формується нульова толерантність до корупції. Тому будь-які дії, спрямовані на дискредитацію української армії, будуть жорстко припинятися", - йдеться у заяві Військовою службою правопорядку ЗСУ.
Після цього Вищий антикорупційний суд України подовжив Насірову на два місяці, тобто до 10 червня, строк дії процесуальних обов'язків, зокрема запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Згідно з оголошеною в четвер, 10 квітня, ухвалою суду, Насіров зобов'язаний не виїжджати без дозволу суду за межі Київської області, носити електронний браслет, здати закордонний паспорт і прибувати до суду за викликом.
Читайте також: Німецькі лікарі спростували заяву ДУС щодо діагнозу Насірову
Поширена схема уникнення покарання за корупційні злочини
Спроба ексочільника ДФС, підозрюваного в корупції, замінити лаву підсудних на службу в ЗСУ "підсвітила" проблему уникнення відповідальності топпосадовців, кажуть антикорупціонери. Роман Насіров такий не один, наголошує старший юридичний радник Transparency International Україна Павло Демчук. За його словами, ця "схема" набула популярності відразу після початку повномасштабного вторгнення, коли, перебуваючи в статусі підозрюваних у корупційних справах, ще на стадії судового розгляду топпосадовці почали добровільно мобілізовуватися, а їхній захист почав подавати клопотання про зупинку судового розгляду.
Як приклад, Демчук наводить випадок судді з Івано-Франківського суду, який також проходив в одній з корупційних справ. Цей суддя начебто мав проблеми зі здоров'ям, хворів, а потім раптом на етапі судових дебатів мобілізувався і, як з'ясувалося, служить десь у західному регіоні України. "Ця справа й справа Насірова показують, що це не таке бажання захищати Україну, а спосіб ухилитися від правосуддя щоб затягнути розгляд справи, а далі буде видно", - сказав DW Павло Демчук.
Transparency International Україна збирає такі випадки. За їхніми даними, таких випадків, починаючи від 2023 року, було більше десятка у Вищому антикорупійному суді. Юрист наголошує, що йдеться саме про підозрюваних у корупції, до яких застосований запобіжний захід у вигляді застави чи підписки про невиїзд. Адже ті, хто перебувають під домашнім арештом чи у СІЗО не можуть просто так мобілізуватися.
Те, що такі випадки непоодинокі, заявляють і в САП. "На жаль, мобілізація обвинувачених у справах САП та НАБУ стала одним з актуальних та популярних методів уникнення кримінальної відповідальності. Наразі 48 осіб саме після направлення до суду обвинувальних актів за власною ініціативою мобілізувались до ЗСУ. У зв’язку з чим розгляд справ зупинено, а строки притягнення до відповідальності спливають, що збільшує ймовірність уникнення покарання", - йдеться в дописі САП у Facebook.
Голова правління антикорупційної організації StateWatch, а нині військовослужбовець ЗСУ Олександр Лємєнов каже, що військові негативно сприйняли історію з Насіровим. "Корупціонери не вперше намагаються сховатися за спиною справжніх бійців ЗСУ. І відповідальність за подібні випадки лежить не на вищому військово-політичному керівництві держави, а на управлінцях підрозділів середнього рівня. Ні Банкова, ні Головнокомандувач ЗСУ не в змозі проконтролювати все військо. Тому відстежувати і карати треба тих, хто безпосередньо ухвалював відповідні рішення", - прокоментував Лємєнов.
Хто винен і що робити, аби закрити "схему"?
Експерти вказують на те, що судді, які розглядають такі справи стикнулися з тим, що в Кримінальному процесуальному кодексі (КПК) немає прямої вимоги продовжувати судову справу чи зупиняти її після того, як підозрюваний мобілізувався, тому кожен суддя діє на свій розсуд у кожному конкретному випадку. Однак це не стосується тих, кого вже засудили за корупцію. Відповідно до закону, винні у корупції не можуть бути мобілізованими. Тому підозрювані ще на етапі судового розгляду справи намагаються мобілізуватися та уникнути покарання.
"Заборонити мобілізовуватися тим, хто підозрюються у кримінальних провадженнях або обвинувачуються ми не можемо. Бо це може вдарити по обороноздатності країни, хоча безперечно це схема уникнення відповідальності або спосіб відтягування. Тут рецепт простий, і він уже не один рік дискутується: внести зміни до КПК, щоб передбачити відповідальність за зловживання процесуальними правами і невиконання процесуальних обов'язків. Це може бути підозрюваний або обвинувачений, адвокати та прокурори, які не виконують процесуальні обов'язки", - каже експертка з боротьби з корупцією Центру політико-правових реформ Ольга Піскунова.
Павло Демчук, у свою чергу, пропонує внести зміни до КПК, які б унормували, що мобілізація не є приводом зупиняти судом провадження, зокрема у корупційних справах. На його переконання, тільки так можна закрити цю схему уникнення відповідальності за корупцію. При цьому експерти зазначають, що ані рекрутингові центри, ані ТЦК, ані військові частини не зобов'язані з'ясовувати, чи відкрито проти військовозобов'язаного провадження чи на якій стадії перебуває судовий розгляд його справи.