Як Німеччина робить жорсткішою політику надання притулку

Кому відмовлятимуть у в'їзді на німецькому кордоні

Новий федеральний міністр внутрішніх справ Александер Добріндт (Alexander Dobrindt) з Християнсько-соціального союзу (ХСС) вирішив посилити контроль на кордонах Німеччини, аби таким чином протидіяти нелегальній міграції. Шукачів притулку розвертатимуть на кордоні, якщо вони не мають дійсних документів на в'їзд або вже подали заяву в іншій країні Європейського Союзу. Добріндт уточнив, що федеральна поліція відтепер має можливість повертати людей назад, але не зобов'язана цього робити. Тому правоохоронці можуть ухвалювати рішення в кожному конкретному випадку.

Які є винятки з нових правил

Винятки від можливих відмов у в'їзді встановлені для вагітних, хворих, неповнолітніх без супроводу та інших осіб з "уразливих груп".

Як глава МВС ФРН Добріндт обґрунтовує ці заходи

Йдеться про ключову  передвиборчу обіцянку федерального канцлера Фрідріха Мерца  (Friedrich Merz) про те, що з першого дня роботи його уряду буде посилено контроль на кордонах та розвертатимуть нелегальних мігрантів.

Керівник відомства федерального канцлера Торстен Фрай (Thorsten Frei) заявив в ефірі телеканалу ARD, що  міграцію  необхідно скоротити до "терпимого рівня". Багато міст і громад роками скаржаться на перевантажені школи, зростання цін на ринку житла і перевантажену систему охорони здоров'я.

Міністр внутрішніх справ, очевидно, сподівається, що завдяки цьому заходу мігранти взагалі не намагатимуться потрапити до Німеччини. Також очікується, що країни-сусіди в ЄС будуть мотивовані зупиняти транзит мігрантів у напрямку до Німеччини. За словами Фрая, ці заходи необхідні, оскільки досі не вдається ефективно захистити зовнішні кордони ЄС.

Яке правове підґрунтя

Примусове розвертання мігрантів на кордоні є суперечливим з юридичної точки зору. У статті 18 Закону Німеччини про надання притулку йдеться про таке: "Іноземцю слід відмовити у в’їзді, якщо він прибуває з безпечної третьої країни". Це стосується всіх кордонів Німеччини, оскільки всі сусідні держави вважаються безпечними.

Однак європейські правила передбачають, що спочатку має бути з’ясовано, яка країна відповідає за розгляд прохання про надання мігранту притулку. Зазвичай це та країна, до якої мігрант уперше в’їхав на територію ЄС. Фактично ж багато з них усе одно прибували до Німеччини й часто через складні процедури врешті-решт залишалися в країні.

Однією з альтернатив є застосування так званої статті 72 про "надзвичайний стан" Договору про функціонування Європейського Союзу. Вона дозволяє тимчасово відступати від законодавства ЄС з метою "підтримання громадського порядку та гарантування внутрішньої безпеки". Однак вимоги для цього є дуже суворими. Федеральний канцлер Фрідріх Мерц нещодавно заявив у Брюсселі: "Ніхто у федеральному уряді, включаючи мене особисто, не оголошував надзвичайний стан".

Колишній голова Федерального конституційного суду Ганс-Юрґен Папір  (Hans-Jürgen Papier) вважає, що примусове повернення шукачів притулку є законним. В інтерв'ю газеті Neue Osnabrücker Zeitung він сказав: "На мій погляд, це частина невід'ємного права держави на суверенітет - не дозволяти в'їзд в країну кожній людині, яка вимовляє слово "притулок". Це є можливим і правильним згідно з німецьким законодавством - так само, як і згідно з європейським законодавством".

Яка реакція політиків у Німеччині

Прикордонний контроль і примусове повернення викликали суперечки серед політиків. Так, Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) , що входить до урядової коаліції, закликає до тісної координації з сусідніми країнами.

А лідерка парламентської фракції  "Союз-90/Зелені" Катаріна Дрьоґе (Katharina Dröge) у коментарі газеті "Rheinische Post" назвала примусове розвертання мігрантів на кордоні "таким, що явно суперечить європейському законодавству". "Люди, які подають прохання про притулок на німецькій землі, мають право на його розгляд".

Лідер парламентської фракції Лівої партії Зьорен Пельман (Sören Pellmann) на партійній конференції різко розкритикував цей крок. "Хто з остраху перед правими проводить праву політику, той приречений на поразку", - вважає він.

Тим часом ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" прагне до ще більших обмежень у міграційному питанні. На думку лідерки цієї політсили  Аліс Вайдель (Alice Weidel) Мерц обіцяв запровадити "чіткі заходи проти нелегальної масової імміграції", але тепер він, мовляв, "розчаровує виборців і поступається СДПН".

Як реагують інші країни

Сусідні країни, такі як Польща та Швейцарія, висловили занепокоєння діями Німеччини. Вони побоюються, що тепер їм доведеться приймати назад велику кількість мігрантів, яким було відмовлено у наданні притулку. Однак федеральний канцлер Фрідріх Мерц підкреслив, що до цього залучені й уряди за кордоном: "Німеччина не діє тут наодинці. Ми координуємо свої дії з нашими європейськими сусідами", - запевнив Мерц під час поїздки до Брюсселю.

Що буде далі

Європейський Союз, який довгий час демонстрував швидше прихильне ставлення до мігрантів, нині рухається в напрямку ізоляції. Очевидно, це відбувається й на тлі того, що в дедалі більшій кількості країн зміцнюють свої позиції партії та уряди, які критикують нинішню систему надання притулку мігрантам.

ЄС уже ухвалив нове, більш жорстке законодавство про надання притулку, але ще не впровадив його в життя. Запланована реформа передбачає, серед іншого, що рішення про надання притулку особам, які мають мало шансів залишитися в Євросоюзі, в майбутньому ухвалюватимуться ще на зовнішньому кордоні ЄС.

Ситуація у 2015 й у 2025 роках

Колишня канцлерка  Анґела Меркель  (Angela Merkel) і її міністр внутрішніх справ Томас де Мезьєр (Thomas de Maizière)  (обидва з ХДС, як і новий федеральний канцлер Фрідріх Мерц) вирішили у 2015 році, в розпал напливу біженців з Сирії, не відмовляти на кордоні жодному шукачеві притулку. Тепер Добріндт скасував цю директиву 2015 року для федеральної поліції.

Після нового розпорядження Добріндта, поліція сталаактивніше відмовляти іноземцям у в'їзді, наводить дані за 8-9 травня газета "Bild am Sonntag". Згідно з ними, федеральна поліція зареєструвала 365 незаконних перетинів кордону за ці два дні. 286 мігрантам було відмовлено у в’їзді - з них 19, які подали заяву на надання притулку. Основні причини відмови: відсутність дійсної візи, підроблені документи або заборона на в’їзд. Чотири особи були визнані "вразливими" та отримали дозвіл на в'їзд.

Крім того, за інформацією видання, за два дні було тимчасово затримано 14 організаторів незаконної міграції, виконано 48 відкритих ордерів на арешт і затримано дев’ять осіб із екстремістського чи ісламістського середовища при спробі в’їзду.